Постанова № 25531960, 23.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 липня 2012 року 08:50 № 2а-6131/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Літвінової А.В., суддів Патратій О.В. та Кротюк О.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»

до

Державної податкової служби України

третя особа

Державна податкова служба у місті Києві, державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби

про

визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична Фірма «Улісс енд Ко»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість (далі за тестом –ПДВ) запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ та не повернення свідоцтва платника ПДВ №1000280320 на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №323482, виданого державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, а також зобов’язання відповідача вчинити дії із повернення позивачеві названого свідоцтва і внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягала у не вчиненні відповідачем дій, спрямованих на внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ та не повернення свідоцтва платника ПДВ №1000280320 на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №323482, виданого державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.

Треті особи проти позову також заперечили із посиланням на наявність правових підстав для анулювання реєстрації позивач як платника ПДВ. Так, анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»як платника ПДВ відбулося за ініціативою державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва відповідно до приписів підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 07.06.2012 позивач підтримав свої позовні вимоги, відповідач в судове зсідання не з’явився, представники третіх осіб підтримали свої письмові заперечення та письмові заперечення відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-6131/12/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 24.06.2011 №500/29 анульовано реєстрацію платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»(податковий номер 37026380).

Як вбачається з рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста, причиною анулювання реєстрації платника податку на додану вартість являється те, що станом на 14.06.2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»за її місцезнаходженням, що підтверджено відомостями з реєстру від 14.06.2011 №10741440004036285.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»звернулось до Державної податкової адміністрації у місті Києві із скаргою від 28.04.2011, яку, як свідчить повідомлення пошти про вручення поштового відправлення, отримано органом державної податкової служби 02.08.2011.

Про розгляд скарги позивача повідомлено листом Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 №8738/10/29-105.

Враховуючи, що відповідний лист Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 №8738/10/29-105 надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»лише 07.09.2011, позивач із посиланням на приписи пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України звернувся до Державної податкової адміністрації України із заявою про внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»та повернення товариству свідоцтва платника ПДВ №1000280320 на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №323482, виданого державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва або видачу нового свідоцтва з датою початку дії 19.04.2010.

Листом Державної податкової служби України від 02.11.2011 №4782/6/18-3115 товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»повідомлено про розгляд його заяви, заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним, вважаючи наявними ознаки бездіяльності Державної податкової служби України, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до приписів підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Процедура реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість на час винесення державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25.06.2011 №550-29 була врегульована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695.

Згідно із пунктом 6.2 розділу V названого Положення підставою для внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

З 16.12.2011 набрало чинності Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1369/20107.

Положення підпункту 5.6.1 розділу V цього Положення кореспондуються із приписами пункту 6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО» звернулось до Державної податкової адміністрації у місті Києві із скаргою на рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва 28.07.2011 (отримано адресатом - 02.08.2011).

Про розгляд скарги позивача повідомлено листом Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 №8738/10/29-105, який надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»лише 07.09.2011.

Відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України (пунктів 56.1 та 56.2) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами розгляду скарги позивача орган державної податкової служби повідомив товариство лише 07.09.2011.

Посилання органу державної податкової служби на приписи пункту 6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695, відповідно до яких у разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян», не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно із положеннями пунктів 56.1 та 56.2 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи частину другу статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі «Щокін проти України»(заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі «якості»закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Слід зазначити, що принцип юридичної визначеності передбачає існування достатньо сформульованих внутрішньодержавних нормативних актів, які відповідають вимогам концепції «закону». Недосконалість нормативно-правових актів негативно впливає на процес реалізації прав і виконання обов’язків усіма суб’єктами суспільних відносин.

Із врахуванням наведеного, оскільки Податковий кодекс України є правовим актом, який має вищу юридичну силу відносно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978, яке розроблене відповідно до вимог Податкового кодексу України, проте яке не відповідало нормам останнього в частині визначення процедури оскарження рішення контролюючого органу, колегія суддів керується принципом законності та верховенства права, з врахуванням практики Європейського суду, вважає правильним застосовувати до спірних правовідносин в цій частині приписи Податкового кодексу України.

Враховуючи приписи пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, а також те, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо порушення третьою особою (Державною податковою адміністрацією у місті Києві) строків розгляду адміністративної скарги платника податків на рішення контролюючого органу про анулювання свідоцтва платника ПДВ, скарга позивача від 28.07.2012 вважається в силу закону повністю задоволеною на користь платника податків з 23.08.2011.

Разом з тим, враховуючи, що Податковим кодексом України не визначена процедура внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, суд, в даній частині виходить з приписів пункту 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695, відповідно до якого підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Отже, незважаючи на те, що скарга позивача від 28.07.2012 на рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва вважається в силу закону повністю задоволеною Державною податковою адміністрацією у місті Києві на користь платника податків з 23.08.2011, норми чинного на час звернення позивача із заявою до Державної податкової адміністрації України законодавства передбачали, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Проте, за посиланням самого позивача, рішення, дії або бездіяльність Державної податкової адміністрації у місті Києві та державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з приводу анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, ним в судовому порядку не оскаржувались.

За таких обставин відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про відміну анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Також позивачем не надано суду доказів щодо наявності рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, яке б відповідало вимогам пункту 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695.

Бездіяльність Державної податкової адміністрації у місті Києві та державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з приводу не надіслання такого рішення до Державної податкової адміністрації України, позивачем також не оскаржувалась.

Заява товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»від 29.09.2011 на адресу Державної податкової адміністрації України про внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації товариства, не відноситься до кола документів, які вимагаються законодавством як підстава для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації.

Крім того, Державною податковою службою України за наслідками розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО» від 29.09.2011 надано останньому відповідь від 02.11.2011 №4782/6/18-3115, якою заяву позивача залишено без задоволення.

Отже за наслідками розгляду заяви позивача від 29.09.2011 колегією суддів не встановлено бездіяльності відповідача із розгляду названої заяви і вчинення певних дій.

Відмова Державної податкової служби України від 02.11.2011 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»від 29.09.2011 позивачем також не оскаржується.

Враховуючи, що до Державної податкової служби України не надсилались згідно встановленої законодавством процедури відповідне рішення суду або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, на заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»від 29.09.2011 Державною податковою службою України надано відповідь, колегією суддів не встановлено бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ та не повернення свідоцтва платника ПДВ №1000280320 на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №323482, виданого державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із системного аналізу норм законодавства, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд КО»не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

суддя Патратій О.В.

суддя Кротюк О.В.