Постанова № 25531929, 12.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року № 2а-3559/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні

за позовом

Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до

Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

про

визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Краснокутському районі №0003641501 від 09.02.2012 р.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Краснокутському районі №0003631501 від 09.02.2012 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Відповідачем із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 35, 37 КАС України.

На адресу суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, Відповідачем надано суду заперечення проти позовних вимог, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з урахування вимог податкового законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області (далі –відповідач) було проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за природний газ та рентній платі за газовий конденсат Позивача за звітний період липень, жовтень, листопад 2011 р. За результатами перевірки складено акт від 26.01.2012р. №24/9/150-30019775 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що Позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання по рентній платі за природний газ та по рентній платі по газовому конденсату протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 09.02.2012р. №0003641501, яким позивачу визначено суму податкове зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 10% по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні у сумі 11 946 029 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 09.02.2012р. №0003631501, яким позивачу визначено суму податкове зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 10% по рентній платі за природній газ, що видобувається в Україні у сумі 12 814 019,36 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивачем до податкового органу було подано податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні, а саме: 12.08.2011 р. за липень 2011 р. №9006581904 з зазначенням суми в розмірі 6535256,97 грн. за газовий конденсат; 15.11.2011 р., за жовтень 2011 р. №9011043848 з зазначенням суми в розмірі 6032861,75 грн. за газовий конденсат та природній газ в розмірі 10282817,95 грн.; 15.11.2011 р., за жовтень 2011 р. №9011045099 з зазначенням суми в розмірі 19426,30 грн. за газовий конденсат та природній газ в розмірі 2447146,79 грн.; 15.11.2011 р., за жовтень 2011 р. №9011044166 з зазначенням суми в розмірі 16872,91 грн. за газовий конденсат та природній газ в розмірі 46572,43 грн.; 16.12.2011 р., за листопад 2011 р. №9012351150 з зазначенням суми в розмірі 475720,86 грн. за природній газ.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі по тексту ПК України), обов’язком платників податків є сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.260.5 ст. 260 ПК України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Судом встановлено та не спростовується сторонами, що Відповідач має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування вуглеводневої сировини.

У відповідності до пункту 260.7 статті 260 ПК України, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №58 від 30.08.2011 р. в призначені платежу зазначено: рентна плата за газовий конденсат за липень 2011 р.

Проте, Суд звертає увагу, що відмітка банку про сплату по платіжному дорученню №58 є 31 серпня 2011 р.

Враховуючи норми пункту 57.1 статті 57 та пункту 260.7 ст.260 Податкового кодексу Позивач зобов’язаний провести сплату податкових зобов’язань з рентної плати за газовий конденсат в термін до 30.08.2011 року.

В супереч вимогам вищезазначених норм закону Позивачем було порушено термін сплати на 1 день, а отже доводи Позивач про те, що останнім днем сплати є 01.09.2011 р., Судом не беруться до уваги та спростовується згідно вимог вищезазначених норм.

Також відносно сплати за газовий конденсат, як вбачається з матеріалів справи та не надано спростувань Позивачем платіжним дорученням 15.12.2011 р. було сплачено суму 6017213,11 грн. відповідно до платіжного доручення №19775 з порушенням терміну 15 днів, хоча день про плати вважається 30.11.2011 р., що в свою чергу суперечить вимогам пункту 57.1 статті 57 та пункту 260.7 ст.260 Податкового кодексу України.

В частині щодо природного газу, Суд зазначає наступне, що Позивачем платіжним дорученням №44 від 21.12.2011 р. було сплачено суму 1621680,72 грн. за жовтень 2011 р. з пропуск строку сплати становить 21 день; платіжним дорученням №43 від 21.12.2011 р. було сплачено суму 1 894 496,40 грн. за листопад 2011 р. з пропуск строку сплати становить 21 день; платіжним дорученням №105 від 22.12.2011 р. було сплачено суму 379 611,41 грн. за жовтень 2011 р. з пропуск строку сплати становить 22 день та платіжним дорученням №136 від 13.01.2012 р. було сплачено суму 8866607,20 грн. за грудень 2011 р. з пропуск строку сплати становить 14 день.

Враховуючи норми пункту 57.1 статті 57 та пункту 260.7 ст.260 Податкового кодексу Позивач зобов’язаний провести сплату податкових зобов’язань з рентної плати за природній газ в термін до 30 числа (листопада та грудня) 2011 р.

У відповідності до вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суму самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначеним цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання , - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.41.5 ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук