Постанова № 25531138, 26.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 липня 2012 р. № 2-а- 4748/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Сімаковича П.Ю.,

відповідача - Дубрової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000040154 від 04.04.2012 року.

В обґрунтовування позову Позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з податку на додану вартість на суму 62229 грн. прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцями податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" (код ЄДРПОУ 23916532) з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово - господарських відносин для з'ясування їх реальності із відповідним відображенням у податкових накладних з ТОВ "Промбуд - монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за травень, серпень, вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №144/15-008/29916532 від 26.03.2012 року, яким зафіксовані порушення: п.44.1 ст. 44, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 62229 грн., в т. ч. за травень 13197 грн., серпень 22763 грн., вересень 2011 року 26269 грн. (а. с. 113-127).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення: №0000040154 від 04.04.2012 року на суму 62229 грн. (а. с. 8).

В перевіряємому періоді контрагентом Позивача було ТОВ "Промбуд-монтажінвест".

В основу висновку акту перевірки Відповідача були покладені висновки ДПІ у якому підприємство перебуває на податковому обліку.

Відповідно до висновків актів перевірок зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 62229 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ "Будівельний торговий будинок" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (Підрядник) було укладено договір поставки №03/11 від 01.04.2011 року (а. с. 33-34).

За умовами вищевказаного договору Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, на свій ризик, виконати і передати йому у встановлений цим договором термін роботи із збирання та розбирання опалубки, що належить Замовнику, на кожному поверсі об'єкта будівництва, що будується, необхідні для улаштування монолітних залізобетонних стін та перекриття поверхів, а Замовник, зі своєї сторони, зобов'язується прийняти від Підрядника виконані роботи та оплатити їх.

Реальність виконання зобов'язань Позивачем по договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: довідкою про вартість виконаних робіт (а. с. 36-38), податковими накладними: №3 від 04.05.2011 року на загальну суму 79181,58 грн., в т. ч. ПДВ - 13196,93 грн., №81 від 05.08.2011 року на загальну суму 136579,50 грн., в т. ч. ПДВ 22763,25 грн., №85 від 09.09.2011 року на загальну суму 3420,50 грн., в т. ч. ПДВ - 570,08 грн., №97 від 12.09.2011 року на загальну суму 154193,56 грн., в т. ч. ПДВ - 25698,93 грн. (а. с. 39-42), актом приймання виконаних робіт (а. с. 102-105), реєстром виданих та отриманих податкових накладних у (а. с. 55-78).

Оплата за отриманий товар по вищевказаним правочинам здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ПАТ "Будівельний торговий будинок", що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 43-48).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем робіт у своїх контрагентів відповідач до суду не подав.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування.

Крім того, Харківським апеляційним адміністративним судом по справі №2а-16740/11/2070 прийнята постанова від 24.01.2012 року, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення зустрічних звірок (а. с. 9-14).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року залишено без змін.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду, а відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від свого контрагента ТОВ "Промбуд - монтажінвест", оскільки останній є платниками податку, свідоцтво якого не є анульованим, тобто, є дійсним, а тому документи оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення -рішення, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000040154 від 04.04.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року.