Постанова № 25530994, 18.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4749/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Наронов О.М. (по довіреності)

представника відповідача - Ткачук О.П. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПНВКП «Озон-Плюс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось ПНВКП «Озон-Плюс»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень від 17.06.2011 року №0001402301, №0001412301.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з ТОВ «Строй-Дизайн»та ТОВ «Комплект-Трейд Сервіс», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 94-98), оскільки операції позивача з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПНВКП «Озон-Плюс»зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.06.1996 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №171128 (Том І, аркуш справи 63).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, діяльність у сфері інжинірингу, інші види оптової торгівлі, електромонтажні роботи, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, будівництво будівель, що підтверджується Довідкою АА №223591 з ЄДРПОУ (Том І, аркуш справи 64).

ПНВКП «Озон-Плюс»є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №22419925 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Том І, аркуш справи 65).

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси у період з 23.05.2011 року по 27.05.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПНВКП «Озон-Плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складно акт перевірки №1192/23-02/71/19048297 від 03.06.2011 року (Том І, аркуші справи 11-37).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПНВКП «Озон-Плюс»п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 42783 грн., п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 34225 грн.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення рішення №0001402301 від 17.06.2011 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 42783 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10696 грн., податкове повідомлення-рішення №0001412301 від 17.06.2011 року, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість у за основним платежем у розмірі 34225 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8556 грн. (Том І, аркуші справи 8, 9).

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закон України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року).

Згідно із п. п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. п. 5.3.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що протягом травня-грудня 2008 року без укладення будь-яких письмових угод за усною домовленістю ПНВКП «Озон-Плюс»придбавав товар у ТОВ «Строй-Дизайн», ТОВ «Комплект-Трейд Сервіс», про що надано накладні, виписувались податкові накладні та перераховувались кошти на рахунки зазначених контрагентів за отриманий товар (Том І, аркуші справи 46-47, 49-55, 56-62, 67-68, 71-78, 79-86).

На підставі отриманих від ТОВ «Строй-Дизайн»та ТОВ «Комплект-Трейд Сервіс»податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за травень, червень, липень, серпень, вересень та грудень 2008 року.

В обґрунтування пов'язаності з господарською діяльністю позивача та на підтвердження подальшого використання придбаних товарів позивач надав договори на реконструкцію та встановлення систем вентиляції, відомості надходження та використання матеріалів, відомості ресурсів, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, тощо (Том І, аркуші справи 138-252, Том ІІ, аркуші справи 1-59).

Також, суду надано докази наявності транспорту та водія на підтвердження перевезення отриманих товарів (Том І, аркуші справи 126-129) та докази наявності приміщень для зберігання товару (Том І, аркуші справи 130-135).

Проте, суд критично ставиться до наявних в справі доказів виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать, що в провадженні СВ ПМ ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201000027 по обвинуваченню ОСОБА_3, який був керівником ТОВ «Строй-Дизайн», у скоєнні злочинів, передбачених ч.2, ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків (Том І, аркуші справи 115-116).

З протоколу допиту обвинуваченого від 09.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_3, як керівник ТОВ «Строй-Дизайн», будь-якої фінансово-господарської діяльності не здійснював, зареєстрував підприємство за винагороду, угоди з підприємствами-контрагентами не укладав, поточним рахунком підприємства не керував та не розпоряджався, довіреностей на ведення діяльності підприємства не видавав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем зроблено вірний висновок щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які фактично керівником контрагента не підписувались та щодо відсутності факту поставки товарів позивачу.

Також, суд вважає неправомірним включення витрат на придбання товарів та сум податку на додану вартість до податкового кредиту по операціям з ТОВ «Комплект-Трейд Сервіс», оскільки суд зобов'язував позивача надати всі документи які б підтверджували здійснення операцій з цим контрагентом, проте позивачем не надано доказів, які б свідчили про перевезення товарів власним транспортом (документи на перевезення, подорожні листи, тощо).

З акту перевірки вбачається, що позивач надавав при перевірці подорожні листи, проте з них не було можливості встановити місце отримання товару, місце транспортування, маршрут, тощо.

Згідно із ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ПНВКП «Озон-Плюс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень від 17.06.2011 року №0001402301, №0001412301-відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.