Ухвала суду № 25530200, 02.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А

про

02 серпня 2012 р. Справа № 2а-11516/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено у нарадчій кімнаті о 12:05 годині.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Добропіллявугілля» про розстрочення виконання постанови від 02.06.2010 по адміністративній справі за позовом:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни в м. Добропіллі Донецької області (м. Добропілля Донецької області)

до

Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» (м. Білецьке Донецької області)

про

стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків та пені у розмірі 1 013 894,48 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Бабійчук Т.В. - за довіреністю,

від відповідача: Береговий А.В. - за довіреністю,

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни в м. Добропіллі Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків та пені у розмірі 1 013 894,48 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни в м. Добропіллі Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків та пені у розмірі 1 013 894,48 гривень задоволено у повному обсязі.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 не оскаржувалась та набрала законної сили.

18.06.2012 Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 на п'ять років.

В обґрунтування заяви заявник вказав, що на виконання Урядового рішення (протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 № 48) з метою недопущення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям підприємством були спрямовані на виплату заробітної плати. Таким чином, кошти, які спрямовувались на сплату страхових внесків Державним казначейством повертались за нецільовим використанням.

Крім того, вказав, що відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 50 від 07.02.2011 Державне підприємство «Добропіллявугілля» припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля». З огляду на зазначене у грудні 2011 року виконавчою службою було подано до суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, у задоволенні якої судом відмовлено у зв'язку з відсутністю запису в Єдиному державному реєстрі про припинення діяльності. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення діяльності необхідна довідка відповідного органу Пенсійного фонду про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. Державне підприємство «Добропіллявугілля» не має можливості здійснити погашення заборгованості, оскільки не веде господарської діяльності та не отримує прибуток. На рахунку підприємства відсутні грошові кошти. Правонаступник підприємства також не може здійснити погашення заборгованості, оскільки процес реорганізації не закінчився.

Представник заявника (відповідача; боржника) у судовому засіданні підтримав доводи поданої заяви та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні проти задоволення заяви Державного підприємства «Добропіллявугілля» про розстрочення виконання постанови заперечував, надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав на необґрунтованість поданої заяви. Посилаючись на вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначив, що на даний час на обліку у Відідленні перебуває 4477 потерпілих на виробництві, для виплати щомісячних платежів яким необхідно 5 117 000 гривень, а для одноразових виплат - 1 500 000 гривень. Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» зобов'язано своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески, однак з липня 2009 року заборгованість не сплачуєься. Зазначеним Законом не передбачено можливості розстрочення страхових виплат. Крім того, заявник не надав доказів, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, що ускладнюють виконання рішення. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява Державного підприємства «Добропіллявугілля» про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Виходячи із зазначених вимог законодавства, необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як встановлено у судовому засіданні, заявник просить розстрочити виконання постанови суду на п'ять років з тих підстав, що підприємство знаходиться у стані припинення шляхом реорганізації - приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», у зв'язку з чим господарська діяльність не ведеться, та підприємство не отримує прибуток.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Рішення по даній справі до теперішнього часу не виконано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що підприємство знаходиться у стані припинення, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстровано як юридична особа 11.03.2003, включено до ЄДРПОУ за номером 32186934, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Добропіллі № 1-31-60 від 03.05.2007.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» діє на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції Міністром вугільної промисловості України, наказом № 497 від 16.10.2006. Відповідно до розділу 9 Статуту «Припинення діяльності Підприємства», припинення діяльності здійснюється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) за рішенням Органу управління майном або господарського суду згідно з чинним законодавством. Припинення діяльності Підприємства здійснюється комісією з припинення діяльності (ліквідаційною комісією), яка утворюється згідно з рішенням Органу управління майном, за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію. З моменту призначення комісії з припинення діяльності (ліквідаційної комісії) до неї переходять повноваження з управління Підприємством. Комісія з припинення діяльності (ліквідаційна комісія) Підприємства вміщує у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства повідомлення про припинення Підприємства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього. Крім того, письмово повідомляє кожного з кредиторів (пункти 9.1-9.3 розділу 9 Статуту).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.02.2011 № 50 «Про припинення діяльності ДП «Добропіллявугілля» вирішено припинити діяльність Державного підприємства «Добропіллявугілля», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля». Також на підставі цього наказу утворено комісію з припинення діяльності підприємства, установлено строки для заявлення вимог кредиторами протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення діяльності підприємства, вирішено підготувати передавальний баланс та встановлено, що правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Добропіллявугілля» є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

Відповідно до частини першої статті 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з вимогами частини третьої цієї ж статті, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Таким чином, внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сам суб'єкт господарювання як такий, а його діяльність триває, але вже не в колишній (яка існувала до реорганізації), а в новій організаційно-правовій формі суб'єкта господарювання. У такому випадку юридична особа припиняється з переходом всіх прав та обов'язків до правонаступника. Права й обов'язки суб'єкта, що припинив своє існування, стають правами й обов'язками нових утворень, що продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі.

Приєднання характеризується тим, що одне підприємство приєднується до іншого із втратою юридичної самостійності і стає частиною іншого підприємства, до якого переходять права та обов'язки реорганізованої юридичної особи. Активи і пасиви юридичних осіб, які припинили своє існування в процесі реорганізації, переходять до правонаступників за передаточним балансом. Звідси випливає, що правонаступник суб'єктів господарювання, який утворився внаслідок злиття або приєднання, вправі стягувати з усіх їх дебіторів заборгованість, вимагати виконання від контрагентів цих суб'єктів зобов'язань за договорами або іншими угодами. З іншого боку, той же правонаступник зобов'язаний цілком виконати всі зобов'язання за угодами, укладеними правопопередниками, розплатитися у повному обсязі за їх боргами з третіми особами, незалежно від того, чи досить для цього майна, що перейшло до нього, чи воно не покриває усіх вимог кредиторів.

Моментом переходу прав та обов'язків до суб'єктів господарювання - правонаступників у результаті реорганізації вважається дата підписання передаточного чи розподільчого балансу, якщо інше не визначено законом або рішенням про реорганізацію.

Стаття 107 Цивільного кодексу України регламентує порядок припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу та перетворення). Так, дана стаття закріпила правило, відповідно до якого кредитор юридичних осіб, що припиняються шляхом реорганізації, має право припинення або дострокового виконання зобов'язань. Цивільний кодекс України не встановлює, які саме зобов'язання можуть бути припинені чи виконані, тому можна зробити висновок, що це стосується й виконання грошових зобов'язань. При цьому, кредитор зобов'язаний заявити свої вимоги письмово. Вони розглядаються комісією з припинення у строк, визначений у повідомленні про злиття, приєднання, поділ та перетворення. Комісія задовольняє чи відхиляє ці вимоги кредиторів та складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, яка припиняється, щодо всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Цей акт повинен бути затверджений органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.

Після проведення роботи комісії з виявлення вимог кредиторів, а також їх розгляду, задоволення чи відхилення учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, затверджуються передавальний акт чи розподільчий баланс. Після його затвердження потрібно засвідчити нотаріально копії цих актів і передати органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Таким чином, законодавством визначено порядок припинення діяльності юридичної особи шляхом реорганізації, який, у тому числі, передбачає правонаступництво до іншої юридичної особи кредиторських вимог юридичної особи, що припиняється. Причому, такі вимоги мають бути заявлені письмово та розглянути комісією з припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2011 Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни в м. Добропіллі Донецької області заявлені такі кредиторські вимоги на загальну суму 39 754 356,74 гривні та пені 2 299 450,93 гривні. До складу вказаної суми увійшла, у тому числі, сума недоїмки зі страхових внесків, стягнутих за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2010 у розмірі 1 013 894,48 гривень.

Отже, у даному випадку, питання про порядок виплати вказаної суми кредиторських вимог належить до виключної компетенції комісії з припинення Державного підприємства «Добропіллявугілля» і не підлягає вирішенню судом в межах розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення. Крім того, можливість розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду.

Також суд звертає увагу на те, що у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України припинення діяльності боржника не є виключною обставиною для надання розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволені заяви Державного підприємства «Добропіллявугілля» про розстрочення виконання постанови від 02.06.2010 слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 165, 263 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Державного підприємства «Добропіллявугілля» про розстрочення виконання постанови від 02.06.2010 по адміністративній справі № 2а-11516/10/0570 за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків та пені у розмірі 1 013 894,48 гривень - відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 серпня 2012 року.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Толстолуцька М.М.