Постанова № 25530120, 02.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року Справа № 0870/6266/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_2 м. Запоріжжя

про стягнення допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Запорізького міського центру зайнятості (далі - Запорізький МЦЗ, позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4 941,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч вимогам ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1533-ІІІ) відповідач приховав від служби зайнятості інформацію щодо своєї реєстрації як фізичної-особи підприємця, а тому відповідно до приписів ч.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ з відповідача повинно бути стягнуто незаконно отриману суму допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 02.08.2012 на адресу суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Також, 02.08.2012 від позивача на адресу суду надійшли детальний розрахунок заявленої до стягнення суми та докази направлення претензії та позову до відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу за його місцем проживання: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження від 13.07.2012 та повістка про виклик вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

12.12.2006 відповідач звернувся до Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі Орджонікідзевськиц РЦЗ) із заявою про надання статусу безробітного, у якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Наказом Орджонікідзевського РЦЗ від 19.12.2006 №НТ061219 відповідачу був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до даних про виконані платежі Орджонікідзевського РЦЗ за період з 19.12.2006 по 19.08.2008 відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в загальному розмірі 4 941,15 грн.

Наказом Орджонікідзевського РЦЗ від 20.08.2008 №НТ080820 відповідач знятий з обліку центру зайнятості у зв'язку з отриманням відповідачем права на пенсію.

06.01.2012 Запорізьким міським центром зайнятості було отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою з 27.10.2005 по 11.03.2010, в тому числі під час перебування на обліку в центрі заянятості тиа отримання допомоги по безробіттю, що підтверджується наданою позивачем Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відношення ОСОБА_2

У зв'язку із виявленим порушенням Запорізький МЦЗ направив відповідачу листа від 21.02.2012 №827/07-04, в якому ОСОБА_2 було запропоновано в добровільному порядку повернути кошти в розмірі 4 941,15 грн. протягом 15 календарних днів від дня отримання повідомлення.

Зважаючи на неповернення відповідачем у добровільному порядку допомоги по безробіттю у розмірі 4 941,15 грн. позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі - Закон №803-ХІІ) безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно пп. б п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Відповідно до ст.7 Закону №1533-ІІІ видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Положенням п. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, Постанова правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1 встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Із наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.01.2012 №12656847 вбачається, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.10.2005 по 11.03.2010.

Згідно п.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п.3.7,3.8 розділу 3 Положення про Запорізький міський центр зайнятості населення, затвердженого та погодженого з виконавчим комітетом Запорізької міської ради 01.02.2005, Запорізький МЦЗ, зокрема, контролює діяльність районних центрів зайнятості по стягненню з підприємств, установ, організацій суми незаконно виплаченої безробітному суми забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; стягує суми незаконно виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг з безробітних.

Із матеріалів справи вбачається, що на час звернення до Заводського РЦЗ та у період перебування на обліку відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому, у відповідності до приписів пп. б п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ, ОСОБА_2 відносився до зайнятого населення. Так, 19.12.2006 відповідач надав до центру зайнятості заяву, у якій зазначив, що не є фізичною особою-підприємцем. Проте, відомості, викладені відповідачем у заяві не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.01.2012 №12656847, відповідно до якої відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.10.2005 (запис 1), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням 11.03.2010 (запис 3).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького міського центру зайнятості виплачену суму допомоги по безробіттю у розмірі 4 941,15 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок одну гривню 15 копійок), код ЄДРПОУ 20482573, банк одержувач ГУ ДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, р/р №37172002004384.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Шара