Постанова № 25529698, 30.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2012 р. (14:15)

Справа №2а-756/09/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Веретенникової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання дій незаконними,

за участю:

представник позивача – не з’явився,

представник відповідача - не з’явився

Обставини справи. Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч” (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до ДПІ в м. Керчі (далі - відповідач) із адміністративним позовом та просило визнати дії відповідача по нарахуванню в картці особового рахунку позивача пені протизаконними та скасувати нараховану пеню у загальній сумі 1 141 641,01 грн.

Після уточнення позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати нарахування ДПІ в м. Керч АР Крим у картці особового рахунку Кримського Республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в м. Керчі” (ЗКПО 19195199) пені по податку на додану вартість в сумі 1 141 641,01 грн. за період з липня 2007 р. по 01.08.2008 р.

За обґрунтованим клопотанням позивача судом призначено судово-економічну експертизу на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується первинним документами сплата позивачем узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ за лютий-грудень 2005 р., 2006 р., 2007 р., січень-травень 2008 року?

2) Яка сума штрафних санкцій узгоджена позивачем за лютий 2005 року по травень 2008року та сплачена станом на 01.08.2008 р.?

3) Яка сума пені підлягає нарахуванню за несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов’язань по ПДВ станом на 01.08.2008 р. за кожний базовий період окремо?

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в м. Керчі безпідставно зараховував сплачені позивачем кошти на погашення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в рахунок штрафних санкцій та пені, які були нараховані на санкції, які у подальшому скасовані у судовому порядку. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач взагалі був позбавлений права самостійно змінювати призначення платежу та направляти кошти, сплачені платником податків в рахунок узгоджених зобов’язань зі сплати податку на додану вартість на погашення іншої податкової заборгованості.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, зокрема, що суми на погашення пені направлялися відповідно до положень п.п. 16.1.2 п. 16.1, п.п. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2008 р. до Кримського Республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” надійшов розрахунок ДПІ в м. Керчі по нарахуванню пені з податку на додану вартість за період з 11.07.2007р. по 15.07.2008р. Загальна сума пені склала 1 141 641,01 грн.

Згідно розрахунку відповідача від 02.10.2008р. пеня була донарахована за несвоєчасне сплачені узгоджені податкові зобов’язання з ПДВ за лютий-грудень 2005р., січень- березень, травень-грудень 2006р., січень- березень, травень-грудень 2007р., січень-березень, травень 2008р., а також за несвоєчасну сплату штрафних санкцій, застосованих до позивача відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з експертним дослідженням сплата штрафних санкцій, застосованих відповідно до відображених в розрахунку пені податкових повідомлень-рішень самостійно позивачем не здійснювалась, у зв’язку з їх оскарженням в судовому порядку.

А, відтак, суд погоджується із твердженням позивача що нарахування пені за такими штрафними санкціями мало починатися лише із урахуванням вимог ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто після фактичного узгодження таких зобов’язань, визначених податковим органом.

Разом з тим, відповідно до експертного дослідження, пеня нараховувалася з часу винесення податкових повідомлень-рішень.

Проте, матеріали справи свідчать, що податкові повідомлення-рішення, якими були застосовані штрафні санкції, на які відповідач нараховував пеню, були скасовані у судовому порядку, але, як підтверджується матеріалами експертного дослідження, зазначені суми пені разом із сумами штрафних санкцій були включені до складу податкового боргу, на який нараховувалася пеня, що є предметом спору.

Так, податкові повідомлення-рішення від 19.06.2006 №001212301/1 на суму 6742,50 грн., від 23.09.2003р. №2682301/0 на суму 505775 грн., від 18.11.2005р. №0004331502/0 на суму 253880 грн., від 07.06.2006р. №6546/10/15-2 на суму 872795,95 грн. узгоджувалися в судовому порядку, що підтверджується, зокрема, рішеннями судів, доданих до матеріалів справи (а.с. 41-64, т.2)

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до податкових декларацій позивача з ПДВ за лютий 2005р. по травень 2008р. сума узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ склала 5 473 959 грн. Згідно платіжних доручень та виписок з банку позивачем з урахуванням самостійно ним визначеного призначення платежу за період лютий-грудень 2005р., 2006, 2007, січень-червень 2008р. сплачено 1 883 858,46 грн. Відповідно до актів направлення готівки в рахунок погашення податкового боргу, листів позивача та квитанцій про сплату ПДВ за період лютий-грудень 2005р., 2006, 2007р., січень-травень 2008р., з урахуванням самостійно зазначеного призначення платежу фактична сплата податку на додану вартість склала 61500 грн.

Вартісний показник актів про направлення готівки в рахунок погашення податкового боргу та квитанції про сплату без вказівки періоду погашення заборгованості з ПДВ складає 15900 грн.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами підтверджується сплата ПДВ за зазначений період позивачем в розмірі 1 945 358,46 грн.

Зазначене підтверджується матеріалами справи та експертним дослідженням.

Нарахування пені відповідачем на штрафні санкції застосовані податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржувалися під час нарахування пені в судовому порядку є ігноруванням порядку узгодження податкового зобов’язання та порушеннями приписів Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерська звітність є обов’язковим видом звітності на підставі якого складаються усі види звітності та всі господарські операції мають бути відображені підприємством в звідних бухгалтерських реєстрах.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 „Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій” на субрахунку 948 „Визнані штрафи, пеня та неустойка” ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договору.

Згідно наданого експертного дослідження, при дослідженні відомостей підприємства аналітичного обліку розрахунків з бюджетом залишок пені, нарахований, в тому числі й на прострочені податкові зобов’язання зі сплати ПДВ, виник внаслідок самостійної зміни призначення платежів, які проводилися позивачем в рахунок погашення самостійно узгоджених зобов’язань зі сплати ПДВ, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлена рівність бюджетних інтересів та встановлено, що податковий борг погашається попередньо податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, цим же Законом, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено у підпункті 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на наведені законодавчі норми та з урахуванням того, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі та в межах, визначених законом, у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного платником податків при його внесенні з метою погашення податкового боргу.

За такими обставинами дії відповідача з самостійної зміни призначення платежів, зарахованих позивачем в рахунок погашення податкового зобов’язання, яке складається в тому числі й з штрафних санкцій та пені, нарахованої за неузгодженими податковими зобов’язаннями, є порушенням з боку відповідача приписів ст. 19 Конституції України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону N 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону N 2181-III визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, Законом N 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а в тому числі й не передбачено можливості нарахування пені на неузгоджене податкове зобов’язання.

У зв’язку з чим, суд окремо зауважує на висновках експерту за третім питанням, відповідно яких при дослідженні наданих документів позивачем за період з лютого по грудень 2005 р., 2006 р., 2007 р., січень-травень 2008 р. встановлено, що дні прострочення платежу та суми недоїмки з ПДВ в розрахунку пені відповідача та за відомостями первинної документації не співпадають за рахунок того, що в розрахунку пені не враховано призначення платежу.

Враховуючи той факт, що розрахунок днів прострочення платежів не входить до компетенції суду, суд вважає достатнім той факт, що наданий відповідачем розрахунок пені не відповідає первинної бухгалтерський документації, а відтак, суперечить положенням ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, у зв’язку з чим, такий розрахунок не може бути визнаний судом правомірним та законним, таким, що виконаний із виконанням повноважень суб’єкту адміністрування податків тощо. Іншого, обґрунтованого та заснованого на відомостях первинної документації із урахуванням строків узгодження податкових зобов’язань розрахунку пені відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Порядок нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій у картках особових рахунків платників податків врегульований Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 02.08.2005 року № 843/11123 (далі - Інструкція № 276).

Відповідно до п. 4.2.2 Інструкції № 276 податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).

Звірка достовірності даних, перенесених засобами програмного забезпечення з реєстру податкових повідомлень до карток особових рахунків платників податків, здійснюється на підставі паперових виписок з зазначеного реєстру, що надходять до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності від структурних підрозділів, які складають податкові повідомлення.

Пеня, розрахована органом державної податкової служби, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Згідно з п. 4.2.3 Інструкції № 247 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення (п. 4.2.4 Інструкції № 247).

За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень

Позивач відповідно до заявлених вимог просить визнати протизаконним та скасувати нарахування ДПІ в м. Керчі у картці особового рахунку позивача пені по податку на додану вартість у сумі 1 141 641,01 грн.

Проте враховуючи, що заявлені позовні вимоги не захистять у повному обсязі порушене право позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування у картці особового рахунку позивача пені та зобов'язати відповідача скоригувати дані у картці особового рахунку платника податків позивача шляхом вилучення протиправно нарахованої пені у розмірі 1 141 641,01 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим щодо нарахування у картці особового рахунку Кримського республканського підприжмства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства в м. Керчі" пені в розмірі 1 141 641,01 грн.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим скоригувати дані у картці особового рахунку платника податків Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства в м. Керчі" шляхом вилучення протиправно нарахованої пені у розмірі 1 141 641,01 грн.

4. Стягнути на користь Кримського Республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в м. Керчі” (, 98303, м. Керч, вул. Години, 2В, ЗКПО 19195199)) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кащеєва Г.Ю.