Рішення № 2552778, 02.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.08 р. Справа № 20/169

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь

до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк

про стягнення 2001921,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Кабанова Л.О. – за довіреністю

від відповідача Козігон С.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, про стягнення 2001921,92 грн. заборгованості за електричну енергію за договором № 10/2031 від 01.01.2004р. про постачання електричної енергії, з яких 1864526,48 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 6008,34 грн. – сума 3% річних, 8954,98 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 46330,37 грн. – сума пені, 76101,75 грн. – сума штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 10/2031 від 01.01.2004р. про постачання електричної енергії із додатками, протоколом розбіжностей; додатковими угодами; акти приймання – передачі; рахунки; постанови НКРЕ; довідку № 05/54858 від 18.10.2006р.

У своєму відзиві № 03/01/2541 від 02.09.2008р., відповідач посилається на ст. 231 Господарського кодексу України та на п. 4.2.1 договору № 10/2031 від 01.01.2004р., у зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача стосовно стягнення з відповідача штрафу 7%.

Позивач надав суду заперечення щодо відзиву відповідача № 2851 від 13.10.2008р., у яких посилається на ст. ст. 509, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до яких вважає, що відповідач порушив зобов’язання, у зв’язку з чим повинен понести відповідальність.

Під час розгляду справи позивач на виконання ухвал суду надав суду акт звірки заборгованості № 2674 від 04.06.2008р.; лист № 2188 від 06.08.2008р., який свідчить про направлення актів звірки відповідачеві; акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2008р.; акт звірки заборгованості станом на 01.07.2008р.; акт звірки заборгованості станом на 01.08.2008р.; розрахунок суми заборгованості за активну електроенергію, пені, штрафу, інфляції та 3% річних станом на 01.10.2008р.; акт звірки заборгованості № 5621 від 02.10.2008р.

Позивач уточнив свої позовні вимог, у зв’язку з чим надав суду заяву № 3250 від 31.10.2008р., у якій посилається на тривалий строк розгляду справи, зменшення суми основного боргу та просить суд стягнути заборгованість, яка станом на 01.10.2008р. складає: 1671226,48 грн. – сума основного боргу, 20559,22 грн. – сума 3% річних, 162737,44 грн. – сума пені, 17721,20 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 116985,84 грн. – сума штрафу. В обґрунтування своїх уточнень надав суду акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008р.; копію рішення господарського суду Донецької області по справі № 2/199 від 15.08.2007р.; оригінал роздруківки особового рахунку із розшифровкою призначення платежу, призначеного відповідачеві у червні 2008р.

17.11.2008р. відповідач надав суду лист № 19-73/1644-1п від 04.07.2008р., розподіл погашення заборгованості для залучення до матеріалів справи.

26.11.2008р. позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2008р., який підписаний обома сторонами без заперечень.

02.12.2008р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 3472 від 21.11.2008р., у якій посилається на збільшення позовних вимог станом на 25.11.2008р., просить суд стягнути з відповідача 1610426,48 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 27416,91 грн. – суму 3% річних, 189451,78 грн. – суму пені, 63559,32 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 116985,84 грн. – суму штрафу.

02.12.2008р. відповідач надав суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог № 03/01/3094 від 02.12.2008р., у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7% штрафу, зменшити розмір стягуваної пені. Крім того, у зв’язку з тим, що діяльність відповідача носить стратегічно важливий характер для життєдіяльності та екологічної безпеки регіону, враховуючи важке фінансове становище відповідача, систематичні неплатежі населення за надані послуги водопостачання та водовідведення, а також укладені договори про реструктуризацію заборгованості, просить суд надати відповідачеві розстрочку виконання рішення на 6 місяців. В обґрунтування свого відзиву надав суду довідку № 03/01/3093 від 02.12.2008р.; копію рішення господарського суду Донецької області № 20/162 від 03.11.2008р.; баланс на 30 вересня 2008р.; звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 31.07.2008р. до 14.08.2008р. та з 06.11.2008р. до 17.11.2008р.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь (Постачальник), та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (Маріупольське районне управління) (Споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 10/2031 (далі – договір).

Пунктом 1 договору передбачено, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умова договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької ради від 28.12.2004р. № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007р. № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”. Підприємство є правонаступником прав та обов’язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”.

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема актами прийняття-передавання, рахунками за активну електричну енергію.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду із позовом, уточнив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 1610426,48 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 27416,91 грн. – суму 3% річних, 189451,78 грн. – суму пені, 63559,32 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 116985,84 грн. – суму штрафу.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Під час розгляду справи відповідач посилався на важке фінансове становище, на те, що КП „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, є підприємством житлово-комунального господарства, здійснює центральне питне та технічне водопостачання населенню, на систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, є підприємством житлово-комунального господарства, є централізованим водопостачальником, основним споживачем послуг якого є населення, яке ці послуги сплачує не належним чином, суд вважає за необхідне зменшити суму стягуваної з відповідача на користь позивача пені, скориставшись правом, наданим суду п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Отже клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені підлягає задоволенню. Враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача, суд зменшує стягувану з відповідача суму пені на 50%, тобто до 94725,89 грн.

Решта позовних вимог підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору № 10/2031 від 01.01.2004р. про постачання електричної енергії із додатками, протоколом розбіжностей; додатковими угодами, актів приймання – передачі, рахунків.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1610426,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, уточнені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27416,91 грн. – суми 3% річних, 63559,32 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені.

В обґрунтування своїх вимог, щодо стягнення 7% штрафу, в розмірі 116985,84 грн., позивач посилається на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За змістом даної частини, штраф може бути застосовано у якості відповідальності за порушення строків поставки товарів, надання послуг, виконання робіт, а не грошового зобов’язання, що також витікає зі змісту ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, зазначений вид відповідальності не передбачений й укладеним сторонами договором.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені вимог щодо стягнення суми 7% штрафу, заявленої позивачем в розмірі 116985,84 грн., як необґрунтованих.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, але доказів сплати суми заборгованості на користь позивача суду не надав, та клопотав про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців, посилаючись на важкий фінансовий стан та фінансово-економічне положення підприємства, систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання.

Враховуючи заперечення позивача проти клопотання про надання розстрочки виконання рішення, те, що відповідач належним чином документально не обґрунтував заявлене клопотання, суд відмовляє відповідачу у задоволенні цього клопотання.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, ч. 2 ст. 231, ч. 3 ст. 232, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Розмір стягуваної пені – зменшити до 94725,89 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, поточний рахунок 26006301718425 у Жовтневому відділенні ПІБ, МФО 334475, ЗКПО 35397832, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11, поточний рахунок із спеціальним режимом використання 260373011294 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131096) 1610426,48 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, поточний рахунок 26006301718425 у Жовтневому відділенні ПІБ, МФО 334475, ЗКПО 35397832, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11), в особі Приазовських електричних мереж (87528, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Войнич, 2, поточний рахунок 26004900175231 у Першому Українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00131096) 27416,91 грн. – суму 3% річних, 94725,89 грн. – суму пені, 63559,32 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 20078,42 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. – суму витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.12.2008р.

Повний текст рішення підписано 04.12.08р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.