Вирок № 25523731, 10.07.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9340/12

пр. № 1/2608/691/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Скоріна А.В.,

при секретарі - Кошик М.Й.

з участю прокурора - Марунича О.В., Свінтановського С.О.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Радомишль Житомирської області, українки, гр-на України, освіта середньо-спеціальна, не заміжньої, не працюючої, яка проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 раніше не судимої,-

у скоєні злочину, передбаченому ст.358 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 28.02.2012 року, приблизно о 18 годині, маючи умисел на підробку пенсійного посвідчення, з метою його використання для безкоштовного проїзду в електропоїздах, знаходячись вдома за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Жовтнева, 56, реалізуючи свій злочинний умисел наравлений на підробку пенсійного посвідчення, в бланк посвідчення НОМЕР_1 видано 14.08.1996 року на ім'я ОСОБА_2, вклеїла свою кольорову фотокартку та самостійно здійснила виправлення в графах: прізвище, ім'я та по батькові з ОСОБА_2 на ОСОБА_3. Дане пенсійне посвідчення НОМЕР_1 належало її покійному батькові ОСОБА_2, 1933 року народження. В результаті чого ОСОБА_1 незаконно виготовила пенсійне посвідчення з метою безкоштовного проїзду в електропоїздах. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, 29.03.2012 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи на залізничній ст.Святошин, що в Святошинському районі та маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що вказане пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_2, з вклеєною її фотокарткою, є підробленим, пред'явила його перонному контролеру чим використала його. Однак, в подальшому вона була викрита в скоєному і вищевказане підроблене посвідчення НОМЕР_1 у неї було вилучено працівниками міліції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєні злочину, передбаченому ст.358 ч.1 КК України визнала повністю і повністю підтвердила вищевказані обставини його скоєння.

Так, ОСОБА_1 показала, що 28.02.2012р., приблизно в 18 годин, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 здійснила підробку пенсійного посвідчення, а саме вклеїла свою фотокартку та самостійно здійснила виправлення в графах: прізвище ім'я по батькові з метою безкоштовного проїзду в електропоїздах.

29.03.2012р., приблизно в 17 годин 00 хвилин, проходячи через контрольний пропускний пункт на станції метро «Святошин»з метою безкоштовного проїзду вона пред'явила вищевказане посвідчення контролеру, після чого посвідчення вилучили працівники міліції.

Також ОСОБА_1 показала, що фактичні обставини справи, не оспорює, щиро кається у скоєному.

Враховуючи те, що підсудна та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.299 КПК України, провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність підсудної доведеною повністю.

Дії підсудної ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.358 ч.1 КК України правильно, як підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують вину - щире каяття у скоєному, обставин, що обтяжують вину, не встановлені і вважає за необхідне обрати їй міру покарання у виді обмеження волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудної, яка, раніше не судима, має постійне місце проживання, не працює, характеризується позитивно, знаходить за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях обмеження волі згідно ст.75 КК України.

Судові витрати по справі покласти на підсудню.

Речові докази по справі, знищити.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочину, передбаченому ст.358 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст.76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України на ППЗ р/р 31257272210703 в ГУ ДКУ у Київській області код 25576445, МФО 821018, кошти у розмірі 539 гривень 00 копійок.

Речові докази по справі: підроблене пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, яке зберігається при матеріалах справи, знищити.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва.

Суддя: