Постанова № 2552240, 03.12.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" грудня 2008 р.

Справа № 11/101

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., при секретарі судового засідання Котенко В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 11/101 від 26.05.2008 року

за адміністративним позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7 а,

до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос", 27422, Кіровоградська область, Знам"янський район, с. Дмитрівна, вул. Фрунзе, 2 а,

про стягнення 79 416,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 8 884,86 грн. пені,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Стрілець О.С., довіреність № б/н від 02.01.2008 року, юрисконсульт.

Час прийняття постанови: 16 год. 35 хв.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду із адміністративним позовом про стягнення з відповідача 79 416,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 8 884,86 грн. пені.

В судовому засіданні 18.11.2008 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав.

В судовому засіданні 18.11.2008 року оголошувалась перерва до 03.12.2008 року до 16:30.

До господарського суду 03.12.2008 року від позивача надійшла заява № 04-03/4760 від 02.12.2008 року про розгляд справи без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007року, Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів; приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 05.07.2001року всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. У разі незабезпечення зазначених нормативів підприємства (об'єднання), установи чи організації зобов'язані щороку сплачувати штрафні санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач своєчасно 02.02.2007 року подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік. В звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (а.с. 7) в графі середньооблікова кількість штатних працівників особового складу (осіб) зазначено 319 працівників, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 12 працівників; в графі фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.) - 2882,80; в графі середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.) - 7941,00.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на вимогу Знам"янської міжрайонної прокуратури була проведена перевірка стосовно виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". В ході перевірки було встановлено, що в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік була недостовірна інформація.

Відповідно до акту від 17.03.2008 року стосовно перевірки виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (а.с. 8-9) на підприємстві повинно працювати у 2006 році 15 інвалідів, а фактично працювало тільки 5 інвалідів, 10 чоловік не працевлаштовані і сума штрафних санкцій складає 79'416,00 грн.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом. Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Відповідач в своїх запереченнях № 325 від 17.07.2008 року не погоджується з позовними вимогами виходячи з наступних підстав: позивач в позовній заяві посилається на акт від 17.03.2008 року, складений за результатами перевірки. Проте зазначений акт не може слугувати доказом, оскільки перевірка була проведена з порушенням діючого законодавства. Як зазначено в акті, підставою проведення перевірки була вимога прокуратури, проте всупереч п.п. 3-6 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 року за № 70, дана вимога не була надана СВК "Колос" для огляду, також не був наданий наказ на проведення перевірки та направлення. Сама перевірка була проведена після обідньої перерви (14:00), без попередження, і керівництво СВК "Колос" не мало часу належним чином підготуватись та надати необхідні для перевірки документи (деякі трудові книжки знаходились на руках у працівників). Середньооблікова кількість штатних працівників в 2006 році становила 363 чоловік, норматив працевлаштування інвалідів дорівнює 15 чоловік. В позовній заяві зазначено, що позивач може враховувати тільки 5 чоловік. Проте СВК "Колос" має докази, що на підприємстві в дійсності в 2006 році працювало 10 інвалідів, а саме (крім тих, які перераховані в позовній заяві): Гуляш В.М. працював з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, інвалідність з 12.01.2005 року; Машлякевич Н.О. працювала до 06.07.2007 року, інвалідність з 15.09.2004 року; Кучер О.В. працює з 06.03.1996 року, інвалідність до 31.10.2007 року; Главний Ю.П. працював з 15.04.1995 року по 01.11.2006 року, інвалідність з 01.06.2004 року; Радченко І.В. працював з 12.03.1986 року по 31.12.2006 року, інвалідність з 04.11.2002 року. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Наразі поняття робоче місце інваліда, визначено статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 року N 2961-IV, і розуміється як: робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях. Обчислення середньооблікової чисельності працюючих здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/11722. Тобто, фактично на підприємстві в 2006 році працювало 10 інвалідів, а отже і сума штрафних санкцій повинна бути зменшена на відповідну кількість не працевлаштованих інвалідів (п'ять працівників). Крім того, СВК «Колос» здійснювало всі можливі заходи щодо пошуку інвалідів шляхом вивішування об'яв. Натомість, ані Центр зайнятості, ані Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не направляло для працевлаштування інвалідів, а ті інваліди котрі самостійно звертались для працевлаштування до підприємства - знайшли роботу та були працевлаштовані. Відповідно до ст. 258 ЦК України, для стягнення неустойки (пені) встановлюється спеціальна позовна давність тривалістю в 1 (один) рік. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки). Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути пред'явлено в межах річного строку. Перебіг строку розпочинається з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону. Виходячи з вимог частини першої, п'ятої статті 103 КАС України, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день, а перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, у відділень Фонду виникає право на звернення до суду з позовом після 15 квітня року, що настає за звітним. Тобто перебіг строку розпочався з 16 квітня 2006 року і на час звернення до суду минув. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що розмір адміністративно-господарських санкцій, за робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві. Середня річна заробітна плата в СВК „Колос” в 2006 році становила 7’941,6 грн. Розмір штрафних санкцій за одне незайняте робоче місце інвалідом станове 7’941,6 грн. : 2 = 3’970,8 грн.

Позивачем 22.07.2008 року до господарського суду подано відзив на заперечення відповідача, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 79'416,00 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 8'884,86 грн. виходячи з наступного: за вимогою прокуратури Знам"янського району, та з її представником Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 17.03.08 р. була проведена перевірка відповідності наданого звіту „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів в Україні" за 2006 рік підприємством СВК „Колос". Дана перевірка була проведена позапланово на підставі Постанови від 31.01.2007 року № 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідно до п. 5 „Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю", де сказано, що: “Позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, за вимогою контрольно-ревізійних, податкових, правоохоронних органів та органів прокуратури, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів або подання звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або їх несплати в повному обсязі”. З вищенаведеного вбачається, що чинним законодавством не передбачено повідомлення підприємства про проведення позапланової перевірки. В ході перевірки було з'ясовано, що дані, які були вказані в наданому до відділення звіті за 2006 рік „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів Україні" СВК „Колос" не відповідають звіту з праці підприємства за січень - грудень 2007 року, в якому зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві за рік: дана цифра була занижена, хоч від середньооблікової чисельності штатних працівників розраховується норматив працевлаштування інвалідів на підприємстві. Відповідно до акту перевірки середньооблікова чисельність штатних працівників на СВК „Колос" в 2006 році становила - 363 (в звіті вказано 219), норматив працевлаштування інвалідів становив 15 чоловік. Врахувати в норматив працевлаштованих інвалідів ми могли тільки 7 чоловік (Гуржій О.О., Павлов О.П., Мартиненко Н.В., Соколов А.В., Кобиляцький В.В.), тому що на решту інвалідів, до виконаного нормативу, були на момент перевірки відсутні підтверджуючи документи: в журналі реєстрації трудових книжок відсутні розписи працівників - інвалідів про отримання їх на руки, як того потребує інструкція, також у деяких нібито інвалідів були відсутні копії пенсійних посвідчень. Без наявності трудової книжки ми не могли врахувати людину як працюючу у відповідності до абзацу 5 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", де говориться: „Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце є основним." Різниця між встановленим нормативом та працевлаштованими інвалідами становить 10 чоловік, середньорічна заробітна плата за 2006 рік 7’941,60 грн. тому сума адміністративно - господарських санкцій буде становить: 7’941,6 х 10 = 79’416 грн. Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.07 р. № 223, порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на момент подання позовної заяви. Облікова ставка НБУ станом на 22.04.2008 року складає 10%. Розрахунковий розмір пені: 10,0х 120:100:365=0,03%. Сума пені за один день прострочення: 79’416х0,03= 23,82 грн.

Кількість днів існування боргу у період з 16.04.2007 року до 23.04.2008 року становить 373 дні. Сума пені, що необхідно сплатити : 23,82 х 373 = 8’884,86 грн. На посилання відповідача СВК „Колос на ст. 99 КАСУ щодо пропущення строку подачі позовної заяви відділенням, можемо сказати наступне: в даному випадку як вказано в вищевказаній статті позов може бути пред'явлено в межах річного строку. Перебіг строку розпочинається з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. До відділення Фонду був поданий звіт „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів в Україні" на СВК „Колос" за 2006 рік дані якого свідчили, що у підприємства сума адміністративно - господарських санкцій відсутня. Однак після проведення на вимогу Прокуратури Знам"янського району позапланової перевірки 17.03.08 р. було встановлено, що дані звіту недостовірні тому, що на підприємстві не був виконаний в 2006 році норматив по працевлаштуванню інвалідів в кількості 10 осіб, що тягне за собою нарахування адміністративно - господарських санкцій. Тому в зв'язку з тим, що порушення у сфері господарської діяльності було встановлено в момент перевірки, а саме 17.03.2008 року, позовна заява була направлена до суду 23.04.2008 року, таким чином строк подачі позовної заяви не пропущений.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідачем не подано доказів визнання недійсним або скасування акту від 17.03.2008 року стосовно перевірки виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у встановленому законодавством України порядку. Також господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині працевлаштування у 2006 році 10 інвалідів, оскільки дана кількість визначена виходячи із кількості штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2006 році, в той час, коли чинним законодавством України встановлена середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, яка вираховується у відповідності до наказу Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005 року погодженого з Міністерством праці та соціальної політики України "Про затвердження інструкції зі статистики кількості працівників", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/1722.

Відповідачем додано до заперечень копії трудових книжок та документів, що підтверджують інвалідність наступних громадян: Гуляш В.М., який працював з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, інвалідність з 12.01.2005 року; Машлякевич Н.О., яка працювала до 06.07.2007 року, інвалідність з 15.09.2004 року; Кучер О.В., який працює з 06.03.1996 року, інвалідність до 31.10.2007 року; Главний Ю.П., який працював з 15.04.1995 року по 01.11.2006 року, інвалідність з 01.06.2004 року; Радченко І.В., який працював з 12.03.1986 року по 31.12.2006 року, інвалідність з 04.11.2002 року.

Згідно наказу Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005 року погодженого з Міністерством праці та соціальної політики України "Про затвердження інструкції зі статистики кількості працівників", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/1722, у пункті 3.2.5 зазначається: "Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4.....12".

Дані громадяни в 2006 році в сукупності пропрацювали - 52 місяці 6 днів., отже середньооблікова кількість працюючих інвалідів із вищевказаних громадян становить 4,33 чоловік.

Позивачем не було враховано зазначених вище працюючих при визначені суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

Враховуючи те, що відповідач фактично не створив робочі місця для 6 інвалідів і повинен нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.1991року (з подальшими змінами та доповненнями), оскільки робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2005 року № 314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року № 19 (далі - Положення), - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору. Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" зобов'язує відповідача, відповідно до чотирьох відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що відповідно до ст. 258 ЦК України, для стягнення неустойки (пені) встановлюється спеціальна позовна давність тривалістю в 1 (один) рік. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки). Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути пред'явлено в межах річного строку. Перебіг строку розпочинається з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону. Виходячи з вимог частини першої, п'ятої статті 103 КАС України, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день, а перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, у відділень Фонду виникає право на звернення до суду з позовом після 15 квітня року, що настає за звітним. Тобто перебіг строку розпочався з 16 квітня 2006 року і на час звернення до суду минув. Дані доводи відповідача господарський суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачу стало відомо про порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" після проведення перевірки 17.03.2008 року.

Доводи відповідача в частині того, що розмір адміністративно-господарських санкцій, за робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві, також не приймаються господарським судом, оскільки даний розмір адміністративно-господарських санкцій визначається для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

На підприємстві у 2006 році не працевлаштовано 6 інвалідів, сума адміністративно-господарських санкцій становить 47'649,60 грн.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строку сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році. Враховуючи те, що порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" було встановлено в ході перевірки, яка відбулася 17.03.2008 року, то відповідно пеня повинно бути нарахована за період з 17.03.2008 року по 22.04.2008 року. В зв'язку з цим відповідачу повинна бути нарахована пеня в розмірі 528,91 грн., яка також підлягає стягненню.

Керуючись ст. 71, ст. 160, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" (27406, Кіровоградська область, Знам"янський район, с. Дмитрівка, вул. Фрунзе, 2А, р/р 26003301517 в філії - Знам"янське відділення № 3015 ВАТ "Ощадний банк України", МФО 323851, ідентифікаційний код 03758772) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7А, р/р 31212230700180 УДК в Знам"янському районі Банк: Головне Управління Держказначейства в Кіровоградській області, МФО 823016, код 23100000) - 47'649,60 грн. адміністративно-господарських санкцій та 528,91 грн. пені.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копії постанови направити сторонам.

Суддя