Рішення № 2552097, 02.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.08 р. Справа № 37/101

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Сгара Е.В., судді – Ломовцева Н.В., Сковородіна О.М.

при секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” Міністерства вугільної промисловості України м. Донецьк

До відповідача: Орендного підприємства “КВАНТ” м. Донецьк

Про: відшкодування збитків у сумі 120 616 грн. 73 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Ан О.О. - довіреність б/н від 07.05.08; Жуков Ю.П. - посвідчення №1112 від 10.01.2002р.

від відповідача: Кольчик Д.І. - довіреність № 1-137 від 08.05.2008р.; Кольчик І.К. - довіреність № 01-50 від 18.02.2008р.

У судовому засіданні 16.10.2008р. та від 27.11.2008р. оголошена перерва відповідно до 27.10.2008р. та до 02.12.2008р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” м. Донецьк з позовом до Орендного підприємства “Квант” м. Донецьк про відшкодування збитків у сумі 120 616 грн. 73 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наказ №445 від 28.10.1998р.; свідоцтво про державну реєстрацію №311334 від 11.12.1998р.; статут ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” затверджений Міністром вугільної промисловості України 23.11.1998р.; положення про відокремлений підрозділ „Системи ваговимірювання та дозування” ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження”; довідки №04721877 від 15.12.1998р., №24812625 від 14.06.1999р.; накази №30 від 25.05.1999р., №17 від 26.05.1999р.; договір купівлі-продажу державного майна ОП „Квант” №1324 від 12.12.1995р.;акт прийому-передачі державного майна ОП „Квант” від 23.02.1996р.; наказ №3 від 29.03.2005р.; скаргу №25/1 від 29.03.2005р.; заяву №31/2 від 08.04.2005р.; листи від 07.06.2005р. б/н, №202/2 від 03.08.2005р., від 13.04.2005р. б/н, №37/2 від 26.04.2005р., №79/3 від 23.05.2005р., №01-123 від 11.07.2006р., №01-124 від 13.07.2006р., №01-74 від 18.04.2006р., №01-88 від 23.05.2005р., №01-82 від 11.05.2005р.; постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.04.2005р., від 01.08.2005р.; рахунок-фактуру №70 від 25.04.2005р.; договір на сервітут та представлення послуг №47-ПУ/2006 від 18.04.2006р.; рішення №20/312пн від 31.03.2006р.; постанову №20/312пн від 31.07.2006р., ухвалу №20/312пн від 21.09.2006р.; постанову №9/138 від 14.07.2005р.; постанову №9/138 від 23.11.2005р.; ухвалу №9/138 від 02.02.2006р.; рішення №1/188пн від 25.07.2006р.; постанову №1/188пн від 09.10.2006р.; постанову №1/188пн від 20.12.2006р.; наказ №5 від 01.08.2006р.; бухгалтерські довідки б/н; витяги по банківським рахункам від 30.04.2005р., від 31.05.2005р., 30.06.2005р.; квитанцію №3984 від 20.07.2005р.; листи від 31.07.2005р. б/н, від 31.08.2005р. б/н, від 30.09.2005р. б/н, від 31.10.2005р. б/н, від 30.11.2005р. б/н, від 31.12.2005р. б/н, від 31.01.2006р. б/н, від 28.02.2006р. б/н, від 31.03.2006р. б/н, від 30.04.2006р. б/н, від 31.05.2006р. б/н, 30.06.2006р. б/н, від 31.07.2006р. б/н; платіжні доручення №206 від 13.12.2005р., №15 від 28.02.2006р., №133 від 17.08.2006р., №134 від 17.08.2006р., №219 від 22.12.2005р., №10 від 27.01.2006р., №36 від 01.03.2006р., №45 від 27.03.2006р., № 59 від 27.04.2006р., №85 від 29.05.2006р., №91 від 27.06.2006р., №114 від 24.07.2006р., №143 від 29.08.2006р., №85 від 13.05.2005р., №104 від 09.06.2005р., №132 від 15.07.2005р., №143 від 2005р., №166 від 15.09.2005р., №179 від 27.10.2005р., №194 від 18.11.2005р, №218 від 22.12.2005р., №11 від 27.01.2006р., №37 від 01.03.2006р., №43 від 27.03.2006р., №58 від 27.04.2006р., №83 від 29.05.2006р., №92 від 27.06.2006р., №113 від 24.07.2006р., №144 від 29.08.2006р., №131 від 16.08.2006р., №132 від 16.08.2006р., №156 від 19.09.2006р., №354 від 28.12.2007р., №288 від 14.11.2007р., №117 від 28.04.2007р. №184 від 11.11.2005р., ; відомості нарахування заробітної платні за квітень-серпень 2005р., жовтень-грудень 2005р., січень 2006р.; накази №6 від 29.04.2005р., №9 від 31.05.2005р., №11 від 30.06.2005р., №12 від 29.07.2005р., №13 від 31.08.2005р., №19 від 31.10.2005р., №20 від 30.11.2005р., №21 від 30.12.2005р., №3 від 31.01.2006р., №5 від 15.02.2006р.; розрахунки компенсації заробітної платні за вересень-жовтень 2005р., грудень 2005р., січень-серпень 2006р.; розрахунки заробітної платні за квітень-травень 2006р., липень 2006р.; акти №03-73/237 від 31.05.2006р., №962-23-6/24812625 від 11.09.2006р.; рішення №456/03-51/04721877 від 16.06.2006р., б/н від 16.06.2006р.; постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2007р.; претензію №8/137 від 25.01.2006р.; аудиторський висновок від 28.03.2006р.; акти прийому-передачі роботи за договором від 01.04.2006р. №1 від 15.03.2007р., №2 від 27.04.2007р.; перелік матеріальних цінностей; типовий договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.08.2003р.; розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” від 01.09.2003р.; акти приймання-передачі вбудованого приміщення розташованого за адресою 83055, м.Донецьк, пр.Гурова, 2, б/н, від 01.09.2003р. б/н; лист б/н від 01.06.2005р.; договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.08.2003р. б/н; лист №6/3 від 14.04.2005р. (1 та 2 томи справи).

Позивач стверджує про зупинення роботи ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” внаслідок встановлення відповідачем у приміщенні розташованого за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, буд.2, охорони та припинення доступу працівників позивача до робочих місць.

В підтвердження понесення позивачем заявленої суми збитків, до матеріалів справи також приєднаний разом із супровідним листом б/н від 15.09.2008р. висновок спеціаліста №3/11/5 від 26.05.2008р. (стор.113-122 том 6 справи).

У поясненнях б/н від 11.11.2008р. позивач зазначив, що заявлені до стягнення збитки пов’язані із створенням перешкод відповідачем у зв’язку із виставленням охорони та іншими перешкодами, що були предметом спору по справі №20/312пн, стверджує про встановлення факту наявності вказаних перешкод в рішенні №20/312пн від 31.03.2006р., постанові №20/312пн від 31.07.2006р. та ухвалі №20/312пн від 21.09.2006р.

Позивачем також заявлено клопотання від 15.09.2008р. про витребування у відповідача додаткових документів та представлені письмові пояснення по справі від 27.11.2008р. Клопотання позивача задоволено, ухвалою суду від 15.09.2008р. зазначені у клопотанні документи витребувані у відповідача.

Відповідач у відзиві №01-135 від 08.05.2008р., поясненнях №01-190 від 17.06.2008р., поясненнях №01-219 від 02.07.2008р., поясненнях від 27.11.2008р. №01-329 та у судових засіданнях позовні вимоги заперечив. Відповідач зазначив, що покладення на нього відповідальності за завдані позивачу збитки можливе лише за наявності усіх складових цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Відповідач стверджує про відсутність з його боку протиправної поведінки у відношенні позивача, про наявність охорони при вході у приміщення, в якому знаходиться офіс позивача, з моменту створення ОП „Квант”, тобто з 1993 року; посилається також на відмову позивачу органами прокуратури та судом в порушенні кримінальної справи відносно відповідача. Відповідач також зазначив про неодноразове звернення до позивача з пропозицією укладення договору сервітуту. На підставі зазначеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачем додані до матеріалів справи копії наступних документів: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.02.2003р., технічний паспорт на корпус №3 від 24.05.2006р., посадова інструкція директора ОП „Квант”, накази №44/к від 02.04.1996р., №01-22 від 20.02.1996р., №01-30 від 26.03.1997р., №01-163 від 24.09.2001р., №01-50 від 19.07.2002р., №01-80 від 04.11.2002р., №01-04 від 03.02.2004р.; службові записки від ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження”, від ЗАТ „Доріс”, від ТОВ „Донбасенергобуд”; договори №45-ПУ/2005 на сервітут та надання послуг від 01.03.2005р., №2/42-02/ПУ/05 на сервітут та надання послуг від 01.02.2005р., №46-ПУ/2005 на сервітут та надання послуг від 01.09.2005р., №43-ПУ/2005 від 01.03.2005р. (4 – 6 томи справи).

Відповідачем в ході розгляду справи заявлені клопотання №01-138 від 08.05.2008р., №01-136 від 08.05.2008р., №01-259 від 15.09.2008р., 01-260 від 15.09.2008р. та №01-318 від 11.11.2008р. про витребування у позивача додаткових документів. Клопотання відповідача задоволені, ухвалами суду від 16.05.2008р., 17.06.2008р., 15.09.2008р. та 11.11.2008р. документи, зазначені у відповідних клопотаннях, витребувані у позивача.

За клопотанням позивача від 12.05.2008р. №63/3, в порядку ст..81-1 ГПК України, розгляд справи №37/101 з здійснений за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2008р. за клопотанням сторін, на підставі ст.69 ГПК України, процесуальний строк розгляду спору був продовжений.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 19.06.2008р. у зв’язку з призначенням судді господарського суду Донецької області Яманко В.Г. на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду справа №37/101 передана на розгляд судді Донцю О.Є.

Заявою №01-220 від 03.07.2008р. відповідач заявив відвід судді Донцю О.Є.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 03.07.2008р. відмовлено у задоволенні зазначеної вище заяви ОП „Квант”.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 04.07.2008р. задоволена заява судді господарського суду Донецької області Донця О.Є. про самовідвід від справи №37/101.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.07.2008р. у зв’язку із задоволенням заяви судді господарського суду Донецької області Донця О.Є. про самовідвід, справа №37/101 передана на розгляд судді Сгарі Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.07.2008р. процесуальний строк розгляду спору продовжено в порядку ст..69 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.10.2008р. у зв’язку зі складністю справи №37/101, призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя – Сгара Е.В., судді – Ломовцева Н.В., Сковородіна О.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.10.2008р. у зв’язку із знаходженням судді Сгари Е.В. на лікарняному, справа №37/101 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Ломовцева Н.В., судді – Сковородіна О.М., Зубченко І.В.

Заявою від 16.10.2008р. позивач заявив відвід судді Зубченко І.В.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 16.10.2008р. відмовлено у задоволенні зазначеної вище заяви ДП “Науково-технічний центр проблем енергозбереження”.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.10.2008р. у зв’язку із виходом судді Сгари Е.В. з лікарняного та відпусткою судді Сковородіної О.М., справа №37/101 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сгара Е.В., судді – Ломовцева Н.В., Зубченко І.В.

За клопотанням позивача від 27.10.2008р. б/н до матеріалів справи приєднаний DVD-диск «Дело №37/101. Фактические данные, свидетельствующие о создании АП «Квант» препятствий в пропуске сотрудников ГП «Центр энергосбережения» через центральный вход. Видеосъемка 04.04.2005г.».

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.11.2008р. у зв’язку із знаходженням судді Зубченко І.В. у відпустці, справа №37/101 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сгара Е.В., судді – Ломовцева Н.В., Сковородіна О.М.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Орендне підприємство „Квант” (відповідач) зареєстровано Виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м.Донецька як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа у 1993 році за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, про що видано відповідне свідоцтво №3594.

Відповідач на підставі договору купівлі-продажу державного майна №1324 від 12.12.1995р. (стор.31-32, 1 том справи), акта прийому-передачі державного майна від 23.02.1996р. (стор.34, 1 том справи), свідоцтва про право власності, що видане Управлінням комунального господарства Виконавчого комітету Донецької міської ради 27.02.2003р. (стор.7, 4 том справи), технічного паспорту на громадську будівлю за реєстровим номером 7дкВ-4428 (58) від 26.09.2002р. (стор.153, 6 том справи) та технічного паспорту на громадський будинок за реєстровим номером 7дкВ-4428(58) від 24.05.2006р. (стор.9-11, 4 том справи) є власником нежитлового приміщення: підвалу, першого та другого поверхів із переходом корпусу №3 будівлі №2 по пр. Гурова у м. Донецьку.

Державне підприємство „Науково-технічний центр проблем енергозбереження” (позивач) зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа у 1998 році за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, про що видано відповідне свідоцтво №311334.

Позивач на підставі наказів Міністерства вугільної промисловості України №445 від 28.10.1998р., №17 від 25.06.1999р. (стор.14, 27, 1 том справи), свідоцтва про право власності №275/10, що видано Управлінням комунального господарства Виконавчого комітету Донецької міської ради 10.07.2002р., акта прийомки-передачі ДП „Науково-технічний центр проблем енергозбереження” основних засобів, матеріально - майнових цінностей та персоналу колишнього інституту „Інсистемшахт” від 08.06.1999р., технічного паспорту на будівлю (вбудоване приміщення), яке передається в оренду від 06.07.2001р. (стор.94-100, 6 том справи), є власником нежитлового приміщення: третього, четвертого, шостого (технічного) поверхів будівлі №2 по пр. Гурова у м. Донецьку.

Позивач, посилаючись на той факт, що відповідачем за період з 29.03.2005р. по 01.08.2006р. здійснювалися перешкоди у відношенні до ДП „Науково-технічний центр проблем енергозбереження” шляхом встановлення охорони на сходових проходах в підвальному приміщенні, входах на першому, другому поверхах в будівлю, що розташована за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, припиненням доступу працівників позивача на свої робочі місця, відключення водопостачання приміщень позивача та орендарів позивача та інших перешкод, які були предметом розгляду господарської справи №20/312пн, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача - ОП „Квант” суму завданих збитків у розмірі 120 616 грн. 73 коп.

Позивач зазначив, що зазнана ним сума збитків складається з наступних складових:

1) реальні збитки в період вимушеного простою (квітень 2005р. – липень 2006р.) у загальному розмірі 101 078 грн. 01 коп.:

- абонентська плата за телефони у сумі 448, 85 грн. та 224,42 грн. (всього 673,27 грн.);

- орендна плата за земельну ділянку у сумі 4 705, 75 грн.;

- комунальний податок у сумі 484, 70 грн.;

- заробітна плата у розмірі 2/3 від заробітку працівників у сумі 16 706, 76 грн., нарахування на заробітну плату у сумі 6 303, 86 грн. (всього 23 010, 62 грн.);

- компенсація за затримку заробітної плати у сумі 11 987, 44 грн., нарахування у сумі 4 301,3 52 грн. (всього 16 288, 96 грн.);

- штрафні санкції та пеню у розмірі 14 487, 55 грн. за порушення термінів оплати податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету, за прострочення виконання договірних зобов’язань;

- юридичні послуги, придбання диктофону, аудиторські послуги у сумі 9 457, 78 грн.;

- знос на основні фонди позивача у сумі 31 969, 82 грн.;

2) неотриманий дохід, який міг би бути отриманий за звичайних обставин, якби право позивача не було порушено з вини відповідача, в період простою (квітень 2005р. – липень 2006р.) у загальній сумі 19 538 грн. 28 коп.:

- від невиконання договору оренди від 31.08.2003р. укладеного з СПД Глушаченко С.Л., у зв’язку з неможливістю забезпечення доступу орендаря в орендовані ним приміщення у сумі 3 869, 08 грн.;

- від невиконання договору оренди від 31.08.2003р. укладеного з КП НВФ „Практика”, у зв’язку з неможливістю забезпечення доступу орендаря в орендовані ним приміщення у сумі 15 669, 20 грн.

На підтвердження зазначених понесених збитків позивач надав до позовної заяви бухгалтерські довідки б/н, вищезазначені платіжні документи та разом із супровідним листом б/н від 15.09.2008р. висновок спеціаліста №3/11/5 від 26.05.2008р.

У судових засіданнях позивач неодноразово зазначав, що заявлена до стягнення сума збитків у загальному розмірі 120 616 грн. 73 коп. є завданою йому шкодою внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, що зафіксовано відповідними протоколами судового засідання, фіксування яких здійснювалось за допомогою технічних засобів, зокрема, програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особи. Зобов'язання із заподіяння шкоди – це цивільне правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) вправі вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди у повному обсязі, а інша сторона (завдавач) зобов'язана відшкодувати шкоду, заподіяну його діями.

Відносини з відшкодування заподіяної шкоди врегульовані нормами Цивільного кодексу України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто, чинне законодавство виходить з принципу вини особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини, суд при вирішенні спорів про відшкодування шкоди виходить з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Таким чином, позивач безпідставно об’єднав імперативні вимоги, які містяться у різних нормах цивільного законодавства, а саме, ст..623 Цивільного кодексу України, яка стосується відшкодування збитків та ст..1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду. Проте у самій позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача саме суму збитків у розмірі 120 616 грн. 73 коп., в ході розгляду справи усно пояснив, що заявлена сума є завданою шкодою, разом з цим, заява в порядку ст..22 ГПК України позивачем не надана. Отже, враховуючи наведене, суд розглядає справу у межах заявлених у позові вимог, тобто – про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 120 616 грн. 73 коп.

Розглядаючи позовні вимоги у справі №37/101, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Обов’язковою підставою деліктної відповідальності є причинний зв’язок між протиправною поведінкою і збитками. Протиправна поведінка означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.

Причинний зв’язок існує там, де є тимчасова послідовність явищ. Причина завжди передує результату, а останній – це тільки та зміна в зовнішньому світі, яка створюється дією причин. Причина з необхідністю породжує свій наслідок.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Отже, встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення є предметом доказування у даній справі.

Пред’явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх зобов’язань. При визначенні реальності неодержаних доходів враховуються заходи, вжиті саме кредитором для їх одержання.

Пояснень та будь-яких обґрунтувань з посиланням на норми права щодо можливості отримання позивачем прибутку саме у період простою підприємства (квітень 2005р. – липень 2006р.) та саме у розмірі 19 538 грн. 28 коп. не надано, а з представлених доказів не вбачається, які саме види послуг (тільки оренда приміщення чи ні) надавались з метою отримання прибутку (чи могли бути надані), не доведено того факту, чи складається сума збитків тільки з вартості послуг (оренди приміщення), або додатково з вартості матеріалів (здійснення ремонтних робіт тощо), а також того, чи була можливість надавати певні послуги взагалі.

Крім того, з наданих позивачем доказів, зокрема з договору про надання юридичних послуг від 01.04.2006р., не вбачається по якій саме справі надавались юридичні послуги, чи надавались вони саме по господарських справах, сторонами в яких були сторони по справі №20/312пн, чи надавались ці юридичні послуги з метою захисту порушених прав позивача внаслідок неправомірних дій з боку відповідача.

До того ж, результати розгляду справи у суді залежать не від того хто представляє інтереси позивача, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або оспорення.

Позивачем не доведено необхідності понесення витрат на оплату юридичних послуг і саме у такому розмірі, а також наявності прямого причинного зв’язку між понесеними витратами та діями відповідача. Так, представництво інтересів сторони у господарському суді іншими, ніж зазначено у чч.1,2 ст.28 ГПК України, особами не носить обов’язкового характеру і пов’язано лише з волевиявленням самої сторони.

Позивачем не представлено доказів того, що без придбаного ним диктофону неможливо було вести діяльність його підприємства, чи захищати свої права при розгляді справи №20/312пн.

Також позивачем не доведено наявності прямого причинного зв’язку між понесеними витратами на аудиторські послуги та діями відповідача. До того ж, з рішення суду по справі №20/312пн, в ході розгляду якої позивачем був представлений аудиторський висновок, вбачається, що даний висновок не носить обов’язкового характеру та не прийнятий судом до уваги.

З представлених позивачем доказів не вбачається того факту, що він позбавлений від сплати податків, сплати за телефонні послуги або заробітної платні у разі повноцінного функціонування його підприємства. Навпаки, позивачем у судових засіданнях підтверджений факт того, що сплата податків та виплата заробітної плати є обов’язковими для здійснення ним як суб’єктом господарської діяльності. Позивачем також не доведено, що затримка у виплаті заробітної платні та несвоєчасна сплата податків була здійснена саме з вини відповідача.

Позивач має довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала збитки, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Витрати потерпілої особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача.

Позивач не надав суду обґрунтованих пояснень з посиланням на норми права яким саме чином йому були здійснені перешкоди у веденні господарської діяльності, не надав доказів неможливості проходу до робочих місць своїх працівників.

Також, позивачем не надано доказів або обґрунтованих пояснень з посиланнями на норми права стосовно того, яким саме чином відповідач порушив вимоги правових норм, (або з вказанням які саме правові норми порушені відповідачем) або вчинив будь-які заборонні дії у відношенні позивача. Тобто, позивач не довів наявності у діях відповідача, зокрема виставлення на вході у будівлю, протиправної поведінки чи протиправних дій взагалі.

Суд окремо зазначає, що встановлення відповідачем певних правил проходження через належну останньому частину будівлі пов’язані були з намаганням відповідача забезпечувати належну охорону свого майна, дотримання безпеки тощо.

Отже, позивач, в свою чергу, мав дотримуватись моральних засад суспільства, принципу добросусідних відносин та, відповідно, врегулювати спірні питання проходу до своєї власності через встановлення сервітуту та інше (ст.ст.3, 319, 395, 401 Цивільного кодексу України).

Але, жодної дії з боку позивача, яка була б спрямована на добросовісність його поведінки в цій частині не доведена суду.

За клопотанням позивача від 27.10.2008р. б/н до матеріалів справи приєднаний DVD-диск «Дело №37/101. Фактические данные, свидетельствующие о создании АП «Квант» препятствий в пропуске сотрудников ГП «Центр энергосбережения» через центральный вход. Видеосъемка 04.04.2005г.».

У судовому засіданні 27.10.2008р. зазначений вище диск досліджений судом. Проте, DVD-диск, зокрема, інформація, яка міститься на ньому, не приймаються судом як належний та допустимий доказ по цій справі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд встановив, що факт понесення збитків, її склад та розмір, вина відповідача у заподіянні збитків та причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача і збитками, не доведені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, тоді як відповідач довів відсутність своєї вини у заподіянні збитків позивачу.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно ст.49 Господарського процесуального Кодексу України

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 11, 22, 319, 395,401, 623, 1166, 1190, 1192 Цивільного кодексу України, ст..ст.224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Науково-технічний центр проблем енергозбереження” Міністерства вугільної промисловості України м. Донецьк до відповідача Орендного підприємства “КВАНТ” м. Донецьк про відшкодування збитків у сумі 120 616 грн. 73 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.12.2008р.

Суддя Сгара Е.В.

Судді Н.В. Ломовцева

О.М. Сковородіна