Постанова № 25516586, 31.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2012 № 5011-54/6214-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Баранця О.М.

при секретарі: Царук І. О.

за участю представників:

від позивача: Мамаєв Д. Ю. - представник за довіреністю від 03.01.2012р.

від відповідача: Рак О. В. - представник за довіреністю № 118/10 від 26.12.2011р.

Мандригеля Р. С. - представник за довіреністю № 115/10 від 26.12.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2012р.

у справі № 5011-54/6214-2012 (суддя Шкурдова Л. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-Енерго»

до Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов'язання відповідача списати заборгованість зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2012р., повний текст якого підписаний 27.06.2012р. у справі № 5011-54/6214-2012 позов задоволено, а саме:

- зобов'язано відповідача списати заборгованість позивача з пені у сумі 138107,91 грн., інфляційних втрат у сумі 181322,40 грн., 3% річних у сумі 62273,02 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року включно на підставі Договору № 06/09-747ТЕ-17 від 23 вересня 2009 року поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання;

- зобов'язано відповідача списати заборгованість позивача з пені у сумі 9091,06 грн., інфляційних втрат у сумі 13187,10 грн., 3% річних у сумі 3812,36 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року включно на підставі Договору № 06/09-748-БО-17 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Рішення суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем умов наявність яких є підставою для вчинення відповідачем дій щодо списання заборгованості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. у справі №5011-54/6214-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В апеляційні скарзі заявник посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясував обставини щодо порядку та підстав списання заборгованості відповідно Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету міністрів України №894 від 08.08.2011р. „Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить зобов'язати відповідача провести списання заборгованості з пені, 3% річних та інфляційних втрат в порядку, передбаченому Законом України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі Закон) та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №894 від 08.08.2011р.

З матеріалів справи слідує, що позивач просить зобов'язати відповідача провести списання пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором № 06/09-747-ТЕ-17 від 23.09.2009р. в сумі 381 703,33 грн. та договором № 06/09-748-БО-17 від 23.09.2009р. в сумі 26 090,52 грн.

Відповідно до ст.1 Закону його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз" та ДП „Енергоринок".

Відповідно до статті 2 Закону, серед іншого, підлягає списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (п. 2.2.1);

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (п. 2.2);

Відповідно до п.2.5. ст.2 Закону списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм списання заборгованості визначено Постановою Кабінету міністрів України №894 від 08.08.2011р. „Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (далі Порядок).

Як слідує з матеріалів справи позивач наказом № 53 від 30.08.2011р. (а.с.79) створив комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ.

За результатами засідання комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ 01.09.2011р. прийнято рішення про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед відповідачем.

Вказане рішення оформлено протоколом від 01.09.2011р., який затверджено головою комісії (а.с.10-11), зі змісту якого слідує, що комісією вирішено:

- провести списання основного боргу станом на 01 січня 2010 року за договором № 06/09-747-ТЕ-17 від 23.09.2009р., який утворився за четвертий квартал 2009 року в сумі 564 816,64 грн. за спожитий природний газ для потреб опалення населення;

- провести списання фінансових санкцій згідно рішення господарського суду Київської області від 23.06.2011р. справа № 26/053-11 за договором № 06/09-747-ТЕ-17 від 23.09.2009р. - 138 107,91 грн. пені, 181 322,40 грн. інфляційних втрат, 62 273,02 грн. 3% річних;

- провести списання фінансових санкцій згідно рішення господарського суду Київської області від 20.06.2011р. справа за договором № 06/09-748-БО-17 від 23.09.2009р. % 13/064 - 9 091,06 грн. - пеня, 13 187,10 грн. - інфляційних збитків, 3 812,36 грн. - 3 % річних.

Згідно вказаного протоколу загальна сума по списанню складає 972 610,49 грн.

30.09.2011р. позивач з листом №30/09/11-02 (а.с.8-9) направив відповідачу протокол від 01.09.2011р.

З наявної в матеріалах справи копії акту звірки станом на 31.12.2011р. слідує, що вказаний акт зі сторони відповідача був писаний з розбіжностями, зокрема, щодо заборгованості за договорами № 06/09-747-ТЕ-17 та № 06/09-748-БО-17.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач, посилається на те, що відповідач, відмовляючи у прийнятті сум заборгованості за договорами № 06/09-747-ТЕ-17 та № 06/09-748-БО-17 до списання, порушує вимоги ст. 2 Закону та права позивача та просить суд зобов'язати відповідача списати спірну заборгованість.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суді дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з тих підстав, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем умов наявність яких є підставою для вчинення відповідачем дій щодо списання заборгованості, що на думку колегії суддів є помилковим, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.11 та ст.4 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, законів України.

Позивач в позовній заяві зазначає, що обов'язок списати заборгованість у відповідача виникає виходячи з положень Закону та Порядку.

Порядком встановлений наступний порядок списання заборгованості за природний газ:

- обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

-компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію (п. 4);

- учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками (п. 5);

- для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу (п. 6);

- заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (п. 7);

- учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості (п. 8);

- Компанія „Газ України" здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" в межах сум, списаних компанією „Газ України" учасникам процедури списання, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України". Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" надсилає протягом семи днів після списання заборгованості компанії „Газ України" повідомлення про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу, що є підставою для такого списання в бухгалтерському обліку зазначених компаній (п.9).

Отже, Порядком не встановлено обов'язку відповідача вчиняти будь - які дії які б підтверджували погодження списання заборгованості позивача.

Слід зазначити, що зі змісту п. 6 Порядку слідує, що датою списання заборгованості є дата затвердження протоколів головою комісії з питань списання заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 2 ст.14 ЦК України встановлює, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, враховуючи відсутність у відповідача обов'язку вчиняти будь - які дії які б підтверджували погодження списання заборгованості позивача, відповідач не може бути примушений робити це.

Також, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, в тому числі, прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави до господарського суду, самостійно визначаючи в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовуючи необхідність їх захисту.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що станом на дату звернення до суду відповідач мав обов'язок списати спірну заборгованість, і що права або охоронювані законом інтереси позивача були порушені відповідачем, а отже в позові слід відмовити.

Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. у справі № 5011-54/6214-2012 підлягає скасуванню, в задоволенні позову відмовляється в повному обсязі.

За таких обставин, апеляційна Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" підлягає задоволенню.

З огляду на досліджені судом обставини справи та приписи ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. у справі №5011-54/6214-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. у справі №5011-54/6214-2012 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-Енерго"(08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 9, ідентифікаційний код 33482826) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Газ України"(04116, м. Київ, Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №5011-54/6214-2012.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Баранець О.М.