ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" липня 2012 р.Справа № 17/5025/757/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" в особі Хмельницького відділення №1, м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Універсалбанк", м. Київ
про визнання недійсним кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р. та договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Хмельницький
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідачів: не з'явилися
третя особа: не з'явився
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про визнання кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р. та договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р. недійсним на підставі ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв'язку з недійсністю, як вважає позивач, кредитного договору від № 040-2008-004 від 04.01.2008р. Свою позицію обґрунтовує тим, що в кредитному договорі відсутня відповідальність банку за невиконання своїх обов'язків за договором, що в свою чергу, зазначає позивач, суперечить п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про наявність поважних причин нез'явлення суд не повідомив, вимог суду не виконав. При цьому його адреса та правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Позивач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвали суду йому вручені, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні 17.07.2012р. проти позовних вимог заперечує та просить суд в позові відмовити. В обгрунтування зазначеного посилається на ті обставини, у кредитному договорі вказані усі умови, які сторони повинні були погодити для подальшого належного виконання зобов'язань за цим договором. Наголошував на тому, кредитний договір та договір поруки укладено в письмовій формі, сторонами досягнуто згоди з усіх питань, передбачених законом та пов'язаних з його виконанням, вказаний договір належним чином виконаний банком, а тому підстав визнавати його недійсним, вважає відповідач, немає. Вказує, що позивач помилково посилається на те, що договором встановлена повна перевага банку над позичальником та визначений позивачем у позовній заяві спосіб захисту цивільного права не грунтується на вимогах закону.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надала, хоча повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Адреса третьої особи та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення троку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
04.01.2008р. між відкритим акціонерним товариством „Банк Універсальний" в особі Хмельницької філії, яке на даний час іменується - Публічне акціонерне товариство „Універсал Банк" та громадянкою ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №040-2008-004, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах:грошові кошти в сумі 78200 доларів США, проценти за користування кредитом в розмірі 12, 95 річних. та 12, 45 % річних . Сторони погодили що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього договору.
Згідно розділу 3 для забезпечення по кредиту, за умовами даного договору позичальник зобов'язується належно оформити договір застави, в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених даним договором, витрат понесених Банком у випадку звернення стягнення на заставлене майно, та/або при необхідності договір поруки і договір страхування заставленого майна.
Порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та винагороди передбачені розділом 2, 4 кредитного договору.
Кредитним договором також визначено зобов'язання сторін, їх права, обов'язки та відповідальність. (розділи 5 -8 договору).
П. 5.3.2 позичальник зобов'язаний повернути кредит в сумі, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені кредитним договором.
В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, 04.01.2008р. між ВАТ „Універсал Банк" (кредитор), в особі виконуючого обов'язки керуючого Хмельницьким відділенням №1 Київської філії №2 „Універсал Банк" Закоулової Л.С., що діяла на підставі довіреності від 26.09.2007р., виданої в порядку передоручення нотаріально посвідченої та зареєстрованої у реєстрі за №8067, ОСОБА_1 (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест" (поручитель), в особі директора Немерюка А.І., укладено договір поруки № 040-2008-004-Р/1, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних санкцій, інших платежів у розмірі та у випадках передбачених кредитним договором №040-2008-004 від 04.01.2008р. (п.1.1 договору поруки).
В п.1.2 договору поруки зазначено, що поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має.
Відповідно п.п.1.3 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання п.п.2.1.1 договору, поручитель кредитору здійснювати договірне с писання з рахунків поручителя сум, що підлягають сплаті за кредитним договором, меморіальними ордерами на підставі наданого поручителем розпорядження на списання коштів, а також поручитель надає згоду кредитору на списання з рахунків поручителя суми несплаченого боргу на підставі виданого кредитором наказу.
Договором поруки визначено права і обов'язки сторін, їх відповідальність, врегулювання можливих спорів, заключні положення. Договір підписаний і скріплений печатками кредитора і поручителя (юридичних осіб) та підписаний позичальником фізичною особою ОСОБА_1, з зазначенням її паспортних даних та ідентифікаційного номера.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір поруки №03-2/7277-П від 22.08.2007р., який був укладений в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту, є недійсним у зв'язку з недійсністю кредитного договору.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається, зокрема на те, що в кредитному договорі відсутня відповідальність банку за невиконання своїх обов'язків за договором, що в свою чергу, зазначає позивач, суперечить п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Судом відзначається, що пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
З аналізу умов кредитного договору №03-2/7277-К від 22.08.2007р. вбачається, що сторони досягли згоди щодо мети, суми, строку кредиту, умов і порядку надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань позичальника (зокрема порукою), прав та обов'язків сторін, відповідальності сторін, а також інших умов, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.
Тобто, сторони, укладаючи кредитний договір № 040-2008-004 від 04.01.2008р., досягли домовленості щодо усіх істотних умов. Зміст та форма вказаного договору не суперечать вимогам законодавства, будь-які докази на підтвердження того, що даний договір укладено особами, які на це не мали належних повноважень, в матеріалах справи відсутні.
Згідно з приписами ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р., сторонами дотримано всіх передбачених ст. 203 ЦК України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому відсутні підстави для його недійсності.
Суд зауважує, що стаття 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися крім іншого порукою.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Судом також встановлено, що зміст та форма договору поруки №№ 040-2008-004 від 04.01.2008р., не суперечать вимогам законодавства, волевиявленню сторін, договір укладений у встановленій формі, спрямований на реальне настання правових наслідків. В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що вказаний договір укладено особами, які не мали належних повноважень.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В порушення наведених норм закону позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу визнання недійсними кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р., та договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1073, 00грн., натомість позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі - 1094, 00 грн.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
За таких обставин, підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету як зайво сплачений квитанцією №2918.748.7 від 26.06.2012р. судовий збір в розмірі 21, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд -
В И Р І Ш И В:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" в особі Хмельницького відділення №1, м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Універсалбанк", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Хмельницький про визнання недійсним кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р. та договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р. відмовити.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький (29000, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72, код. ЄДРПОУ 22784870) зайво сплачений квитанцією №2918.748.7 від 26.06.2012р. судовий збір в розмірі 21, 00 грн. (двадцять одна грн. 00 коп.).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук.5 прим. : 1 - до справи,2 - позивачу (рекомендованим з повідомленням про вручення: 29000, м. Хмельницький, вул. Водопровідна,72)3, 4 - відповідачам (рекомендованими з повідомленням про вручення: 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5/1 та 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19), 5- третій особі (рекомендованим з повідомленням про вручення: АДРЕСА_1).
Судове рішення № 25516568, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 30.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/5025/757/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: