Рішення № 25516244, 27.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/85/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

27.07.12 Справа № 22/261д/09

Суддя Горохов І.С., розглянувши матеріали заяви Першого заступника прокурора м. Запоріжжя, поданої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 за нововиявленими обставинами по справі

у справі №22/261д/09

за позовом Заступника прокурора м. Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5 в інтересах держави, в особі органа уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, 69000, м. Запоріжжя, Центральний, 25

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

представники:

від прокуратури: не з'явився, в минулому судовому засіданні Понятенко К.А. посвідчення №184 від 09.07.2012р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: Медвєдєва А.В. представник за довіреністю №2021 від 01.12.2008р.

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 у справі №22/261д/09 в задоволені позову заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органа уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління у справах приватизації Запорізької міської ради до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

27.06.2012 до господарського суду надійшла заява Першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 за нововиявленими обставинами по справі.

27.06.2012 ухвалою господарського суду Запорізької області прийнято заяву першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 за нововиявленими обставинами по справі № 22/261д/09. Присвоєно справі номер провадження 15/85/12. Засідання призначено на 16.07.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 27.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначив наступне: 29.12.2009 у справі № 22/261д/09 винесено рішення про відмову у задоволені позовних вимог прокурора, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року.

Підставою для відмови у задоволені позовних вимог прокурора стала постанова Орджонікідзевського районного суду від 24.12.2008 року у справі №2а-266/2008р. за позовом заступника прокурора м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, третя особа - ФОП ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради від 09.06.2004 року №32. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2008р. у справі №2а-266/2008р. залишено без змін.

За результатом розгляду касаційної скарги прокуратури постановою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2012 року скасовані постанова Орджонікідзевського районного суду від 24.12.2008 року у справі та Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р., позовні вимоги прокурора задоволені, рішення Запорізької міської ради від 09.04.2001 року №32 в частині визначення способу приватизації шляхом викупу об'єкту комунальної власності нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 для розташування офісу скасовано.

Прокурор з врахуванням викладеного просить переглянути рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 по справі №22/261д/09 та визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності №212 від 01.12.2004, що укладений між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та Фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1, та зобов'язати ОП ЗМБТІ погасити державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення ХХVІ першого поверху загальною площею за внутрішніми замірами 29,9 кв. м. по АДРЕСА_2 за фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1

Відповідач проти заяви заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що між сторонами, Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, по договору №121 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 01.12.2004р., досягнуто згоди по всіх істотних умовах, які визначено для такого виду договору, оспорюваний правочин вчинено у формі, встановленою законом. Жодний з пунктів договору не суперечить вимогам чинного законодавства, будь-які обставини, які могли б бути підставою для визнання його недійсним, відсутні. Вважає, що скасоване рішення міської ради не впливає на суть рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009р. по справі № 22/261 д/09 і тому не має підстав для перегляду даного рішення за нововиявленими обставинами.

Судове засідання 16.07.2012 проводилося за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

За заявою представника відповідача судове засідання 27.07.2012 проводилося без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокуратури суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 у справі №22/261д/09 відмовлено в задоволені позову заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органа уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління у справах приватизації Запорізької міської ради до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання ОП ЗМБТІ погасити державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення ХХVІ першого поверху загальною площею за внутрішніми замірами 29,9 кв. м. по АДРЕСА_2 за фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1

Підставою для відмови в задоволенні позову було встановлення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя (постанова від 24.12.2008 по справі №2а-266/2008) та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 05.11.2009) того, що рішення Запорізької міської ради №32 від 09.06.2004 «Про затвердження переліку майна комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягає приватизації»в частині визначення способу приватизації шляхом викупу об'єкта комунальної власності - нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2, орендарем якого був ОСОБА_1, відповідає вимогам чинного законодавства, а також на день винесення рішення по даній справі рішення Запорізької міської ради є чинним.

Спірний договір купівлі -продажу об'єкта права комунальної власності від 01.12.2004р. №121 вартістю 39 228 грн. укладений між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1, нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. (зареєстровано за номером 4564) на підставі рішення Запорізької міської ради №32 від 09.06.2004р. про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації. Згідно із додатком №1 до вказаного рішення нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 було включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, спосіб приватизації викуп.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2012 скасовано постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2001 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009, задоволено позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області та скасовано рішення Запорізької міської ради №32 від 09.06.2004, яке стало підставою для укладення спірного договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 01.12.2004р. №121.

Пунктом 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" ("Про оренду державного майна") набрав чинності у 1992 році.

Враховуючи те, що спірний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладено після набрання чинності цим Законом (01.12.2004р.), приватизація такого об'єкта повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до розділу ІХ Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 №1723-ІІІ (далі Програма), при приватизації об'єктів комунальної власності є обов'язковим застосування пункту 51 цієї програми, відповідно до якого у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини … Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Вказані обставини належить з'ясувати на момент укладення угоди.

Окрім того, при розгляді даної справи слід також слід виходити з наступного:

Згідно з ч. 1 п. 2 Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" №02-5/35 від 26.01.2000р. підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 114 ГПК України встановлено: рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах. У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Оскільки рішення міської ради, яке було підставою для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, скасовано, а також скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, яке переглядається, суд вважає позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності №212 від 01.12.2004, що укладений між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та Фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1, є таким, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009р. у справі №22/261д/09 у вказаній частині скасуванню.

Вимога прокуратури та позивача про зобов'язання ОП ЗМБТІ погасити державну реєстрацію права власності на житлове приміщення ХХVI першого поверху загальною площею за внутрішніми замірами 29,9 кв. м. по АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню з тих підстав, що в позові не обґрунтовано з наданням належних та допустимих засобів доказування з посиланням на вимоги чинного законодавства України, якими діями або бездіяльністю БТІ порушено або оспорюються їх права, а також порушуються охоронювані законом інтереси, які стали підставою для пред'явлення позову, а також у зв'язку з тим, що БТІ не є відповідачем у справі.

Заперечення відповідача на заяву та на позов є безпідставними з урахуванням викладеного.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, рішення господарського суду частковому скасуванню та прийняттю нового рішення, позов частковому задоволенню та спірний договір визнанню недійсним. В іншій частині в задоволенні позову відмовляється.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 29, 33, 44, 47, 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Заяву Першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 по справі №22/261д/09 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Задовольнити частково позов заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органа уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління у справах приватизації Запорізької міської ради до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання погасити державну реєстрацію права власності.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності №212 від 01.12.2004, що укладений між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та Фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01.08.2012р.