Постанова № 25514694, 06.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06.07.2012 р. Справа № 2а-2805/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському р-ні Миколаївської обл., вул. Революції, 36,

м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

до

Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру, с. Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область, 55230

про

стягнення заборгованості в сумі 11105,95 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11105,95 грн. зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що управлінням ПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам відповідача. Відповідач, в порушення приписів п. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", витрати з виплати та доставки пенсій за березень 2012 року не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду попереджені належним чином, що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення (а. с. 16-17).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 106 ч. 3 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та п. 5 пп. 7 Положення про Пенсійний фонд України, передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 п. 1 Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Колишнім працівникам відповідача призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі п. “б” –“з” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із п. 6 пп. 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6 пп. 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат (а. с. 5-6).

Відповідно до розрахунку позовних вимог, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2012 року склала 11105,95 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру (с. Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область, 55230, код ЄДРПОУ 05697158) на користь управління ПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області (р/р 25606300155862 в ВАТ "Ощадбанк" м. Миколаїв, МФО 326461, ЄДРПОУ 37822160) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2012 року в сумі 11105,95 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз