Постанова № 25514496, 31.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5147/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Данилкіній Н.В.

за участю :

представника позивача: Гончарової А.І.

представника відповідача: Шуст Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Променерго Блок» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001332310 від 26 червня 2012 р., № 0001342310 від 26 червня 2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Променерго Блок» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001332310 від 26 червня 2012 р., № 0001342310 від 26 червня 2012 р.

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден із висновками, викладеними в акті позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем по взаємовідносинах з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р., в частині порушень за п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі за текстом - Закон № 334/94-ВР), в результаті якого занижено податок на прибуток на загальну суму - 12990,00 грн. основного платежу та 3247,50 грн. штрафних санкцій, за п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі за текстом - Закон № 168), що призвело до заниження ПДВ на загальну суму - 10392,00 грн. за основним платежем та на суму 2598,00 грн. за штрафними санкціями.

Вважає протиправними винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16237,50 грн. та з податку на додану вартість у загальній сумі 12990,00 грн., оскільки відповідач безпідставно прийшов до висновку про відсутність у позивача необхідних трудових та технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Наполягав на протиправному врахуванні відповідачем вироку у кримінальній справі стосовно фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були засуджені згідно вироком Брянківського міського суду від 21.10.2011. по справі №1-291/2011р. за скоєння злочину, передбачених ст. 28 ч.3, ст.205 ч.2, ст.396 КК України, оскільки договір купівлі-продажу за № 01/07-10 від 01.07.2010 р. з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» підписано директором ОСОБА_5, який згідно зазначеного вище вироку Брянківського суду не був визнаний винним у скоєнні будь - яких злочинів.

З посиланням на вимоги Господарського кодексу України наполягав на наявності реальних господарських операцій ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», їх відповідності обов'язковими ознаками господарської діяльності та підтверджені первинними бухгалтерськими документами. .

Відповідач позов не визнав надав, заперечення ( а.с.101-108), в якому наполягав на дотриманні порядку призначення та проведення перевірки, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні сторони надали пояснення, тотожні даним, викладеним в позовній заяві та запереченнях проти позову.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради, в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у відповідача в якості платника податків у тому числі податку на додану вартість (а.с. 25-41).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження відповідача визначені у тому числі ст. 20 ПК України.

У відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідно до ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, п.п.78.1.1 «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

24.04.2011 року відповідачем було вручено позивачу письмовий запит від 09.04.12 за № 2006/22-113 щодо надання пояснень та документального підтвердження фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» (код за ЄДРПОУ 34791182) за період з 01.07.10 по 30.11.10. (а.с.135).

У зв'язку з ненаданням в повному обсязі документів для проведення перевірки у встановлений законодавством термін, ДПІ було прийнято рішення про проведення перевірки, яке оформлено наказом від 01.06.12 за №422. (а.с.136).

У встановленому порядку позивач був ознайомлений з наказом на проведення перевірки та отримав повідомлення про її проведення (а.с.136-138).

Таким чином відповідачем дотриманий порядок призначення перевірки та повідомлення про її проведення.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В період з 05.06.12 по 08.06.12 уповноваженими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», за період з 01.07.10 по 30.11.10, за результатами якої складено акт від 08.06.12 №767/22/31996202 (далі -акт № 767, а.с.7-17).

У висновках акту № 767 зазначені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства:

-пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп.. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10392 грн., у т.ч. у липні 2010р. на суму ПДВ 1500 грн., у серпні 2010р. на суму ПДВ 1260 грн., у вересні 2010р. на суму ПДВ 1780 грн., у жовтні 2010р. на суму ПДВ 1128 грн., у листопаді 2010р. на суму ПДВ 4724 грн.;

-п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.02.94 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12990 грн., у т.ч. у ІІІ кв. 2010р. на суму 5675 грн., у IV кв. 2010р. на суму 7315 грн..

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі вищевказаного акту № 767 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.12:

-№ 0001342310, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16237,50 грн., з яких за основним платежем - 12990,00 грн., штрафні санкції - 3247,50 грн. (а.с.19),

-№0001332310, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12990,00 грн., з яких за основним платежем - 10392,00 грн., штрафні санкції -2598,00грн.(а.с.18).

Сторонами визнано, що зазначені податкові повідомлення - рішення було направлено та отримано позивачем.

Предметом даного спору у тому числі є правомірність винесення відповідачем оскаржених податкових повідомлень -рішень.

За твердженням представника відповідача підставою для винесення зазначених податкових повідомлень - рішень послугувала встановлена нікчемність угод, укладених позивачем з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» та відсутність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів фінансово - господарської діяльності.

На підтвердження реального виконання угод із зазначеним контрагентом позивачем надано договір купівлі-продажу за № 01/07-10 від 01.07.10 від 01.07.2010, укладений з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» (далі продавець), за умовами Продавець зобов'язаний протягом дії діючого договору передати запасні частини (далі - «Товар») по ціні та кількості, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його на умовах, встановлених діючим договором. Товар поставляється Продавцем партіями (а.с.72).

Строки, сума оплати та обсяг відвантаження кожної партії товару узгоджуються Сторонами додатково по кожній поставці.

Розрахунки по діючому Договору здійснюється Продавцем по кожній партії окремо у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок

Продавця. Продавець відвантажує товар на адресу Покупця по цінам, які зазначені у накладній, які є невід'ємною частиною Договору.

08 червня 2012 року супровідним листом без номеру позивачем надані відповідачу бухгалтерські документи щодо здійснення господарських операцій (а.с.139), які згідно із п.3 акту № 767 використані останнім під час проведення перевірки (а.с.9).

Зокрема позивачем до перевірки ТОВ «НВП «Променерго Блок» надані податкові накладні (а.с. 85-99), видаткові накладні, підписані ОСОБА_5 (а.с.73-84).

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень-листопад 2010р.

Суд критично оцінює посилання позивача на зазначені первинні бухгалтерські документи, як докази які підтверджують реальність господарських операцій з наступних підстав.

Згідно із ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.11 по справі №1-291/2011р, який станом на момент розгляду даної справи набрав чинності, встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період з січня 2010 року по 25 лютого 2011 року, за згодою з невстановленою особою, маючи намір займатись фіктивним підприємництвом, у січні 2010 року придбали у ОСОБА_5 приватне підприємство «Луганськенерголюкс» (далі - вирок від 21.10.2011, а.с.186-211). Згідно із зазначеним вироком ОСОБА_5, формально залишився директором, але господарською діяльністю підприємства не займався, при цьому передав членам злочинної групи статутні документи і печатку підприємства, а також документи по відкритих ним поточних рахунках підприємства для використовування вказаних рахунків, програму «Клієнт-Банк», логін та пароль, для управління вказаними рахунками з видаленого доступу.

Зазначеним вироком суду в якості доказів злочинної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зазначені платіжні документи (а.с.209), видаткові накладні (а.с.207), рахунки фактури та податкові накладні (а.с.205).

Таким чином в розумінні вимог ст.. 72 КАС України вироком від 21.10.2011 року встановлено, що з січні 2010 року ОСОБА_5 не займався господарською діяльністю ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС».

У зв'язку із викладеним суд не приймає в якості доказів здійснення господарських операцій видаткові та податкові накладні, підписані ОСОБА_5

Позивачем а ні під час перевірки, а ні розгляду справи по суті, не надані документи які-б підтверджували факт перевезення товарів за зазначеною угодою.

Суд критично оцінює твердження представника позивача про перевезення вантажів особистим транспортом, оскільки будь - яких доказів фактичного перевезення не надано.

На пропозицію суду, під час розгляду справи по суті, представник позивача не зазначив ознак транспортних засобів, їх марку та приналежність.

У зв'язку із зазначенням, представником позивача в судових дебатах індивідуальних ознак транспортних засобів, відповідно до вимог п.7 ст. 152 КАС України судом була винесена ухвала про повернення до з'ясування обставин по справі. При цьому представник позивача під час з'ясування обставин знов не зазначив ознак транспортних засобів та доказів перевезення вантажу (а.с.214-215).

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, передбачено: ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ; ст.57 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 року №2344-111; п. 21 Закону України «Про міліцію» від грудня 1990 року №565-ХП; наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. за № 363, наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року №488/346.

Відповідно «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за № 363 (далі Правила № 363) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувачем, передаються Перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Згідно із п.11.3 Правил № 363 дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не припускається.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому представник позивача на пропозицію суду не надав доказів та не зазначив у поясненнях місцезнаходження складів ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», з яких повинні були відвантажуватись запчастини.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про вчинення дій та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень в межах та на підставі наданих повноважень, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави для повернення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Променерго Блок» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001332310 від 26 червня 2012 р., № 0001342310 від 26 червня 2012 р. відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 03 серпня 2012 року

Суддя С.М. Чиркін