Постанова № 2551445, 14.10.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2008 Справа №9/205

м. Полтава

За позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", 36024, м. Полтава, вул.. Куйбишева, 22а

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 23.07.2007р. № 0000482310/0, за яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 420 241,00 грн., в тому числі 946 724,00 грн. основний платіж та 473 517,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

С у д д я Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Представники:

від позивача : Райда О.С. (див. журнал судового засідання);

від відповідача : Орлова М.Є., Кінаш Л.О., Саранча Т.В. (див. журнал судового засідання).

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 01.09.2008р. заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М..

Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 02.09.2008 р. в силу ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових документальних доказів.

У судовому засіданні 14.10.2008 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 23.07.2007р. № 0000482310/0, за яким Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 420 241,00 грн., в тому числі 946 724,00 грн. основний платіж та 473 517,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення № 13495/9/10-044 від 19.11.2007р. (вх. № 18362 від 19.11.2007 р.), посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

За висновками виїзної планової перевірки ДП "Полтавський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р., що набрали форму акту № 1281/23-8/32017261 від 09.07.2007 р., податкова-відповідач констатувала порушення з боку останнього пп. 7.2.1, пп.. 7.2.6 п. 7.2, пп.. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 та пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме (епізоди, донарахування за якими складають цифровий ряд спірного податкового повідомлення-рішення):

- включення до складу податкового кредиту грудня 2006 року 919 889,50 грн. податку на додану вартість сплаченого в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів, що мають цільове призначення (арк. 78-100 акту перевірки);

- включення до складу податкового кредиту квітня 2005 року 2 205,20 грн. податку на додану вартість сплаченого в ціні робіт по реконструкції кімнати відпочинку, придбаних від приватного підприємця Комендантової О.В. (арк. 73-75 акту перевірки);

- включення до складу податкового кредиту грудня 2006 року 24 599,26 грн. податку на додану вартість сплаченого в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску, придбаних від ТОВ "Євроспецмаш-Нагель" (арк. 100-104 акту перевірки);

- включення до складу податкового кредиту липня 2005 року 30,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні дверного блоку, придбаного від ПП "Будівельник" (арк. 104-105 акту перевірки).

Результатом даних висновків стало визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 420 241,00 грн., в тому числі 946 724,00 грн. основний платіж та 473 517,00 грн. штрафна (фінансова) санкція за спірним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 23.07.2007р. № 0000482310/0.

При цьому свої висновки ДПІ у м. Полтаві ґрунтує наступним :

- неправомірністю включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за рахунок капітальних трансфертів;

- відсутністю зв'язку витрат на роботи по реконструкції кімнати відпочинку з господарською діяльністю позивача та незазначенням у податковій накладній опису робіт;

- листом директора ДП "Полтавський лісгосп" Холодного О.А. від 12.06.2007 р. № 686, згідно з яким кар'єр Триби не використовувався для видобування сировини (піску);

- анулюванням свідоцтва платника ПДВ ПП "Будівельник" 26.06.2002 р..

Позивач не погодився з даними висновками, звернувшись із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого частково мають право на увагу з огляду на наступне.

І. Відповідно до пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Виходячи з викладене, законодавець чітко визначив умову, яка дає право платнику включити суми ПДВ, сплачені (нараховані) в ціні придбання товар-матеріальних цінностей, до податкового кредиту : придбання таких з метою використання у власній господарській діяльності.

Підставою для включення понесених витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної (не підлягають включенню до складу податкового кредиту згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавець не ставить право платника на податковий кредит з податку на додану вартість в залежність від джерела надходження коштів, якими оплачуються придбані основні фонди чи інші товарно-матеріальні цінності, а тому платник за умови наявності податкової накладної та мети подальшого використання придбаних основних фондів чи інших товарно-матеріальних цінностей в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності має право на податковий кредит.

Оскільки акт документальної перевірки не містить посилань на відсутність податкових накладних чи відсутності зв'язку даних витрат з господарською діяльністю платника-позивача (див. арк. 78-100 акту перевірки), висновки ДПІ у м. Полтаві в частині виключення зі складу податкового кредиту позивача за грудень 2006 року 919 889,50 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів, що мають цільове призначення, суд оцінює як неправомірні.

Посилання ДПІ у м. Полтаві на приписи пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого бюджетні кошти у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, повинні включатися до складу валового доходу такого платника як доходи з інших джерел, суд не приймає як належні.

Дана норма регулює виключно формування дохідної частини (валового доходу) бази оподаткування податком на прибуток, а згідно преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" саме цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Крім того, листом ДПА України від 16.05.2006 р. № 5493/6/16-1515-26 (т. 1, а.с. 21) на лист ДАК "Автомобільні дороги України" від 26.04.2006 р. № 4/9-10/692 (т. 1, а.с. 10) була надані відповідь наступного змісту : дочірні підприємства Компанії за умови виконання законодавчо встановлених вимог, мають право на податковий кредит при придбанні основних засобів за рахунок коштів, одержаних з Державного чи місцевого бюджету.

Суд розцінює даний лист як податкове роз'яснення в розмінні ч. "г" пп.. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями) та приймає його як доказ в справі відповідно до ч. "д" пп.. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями).

ІІ. В порушення імперативного припису п. 2 ст. 71 КАС України відповідач –суб'єкт владних повноважень не довів того, що роботи по реконструкції кімнати відпочинку, надані позивачу приватним підприємцем Комендантовою О.В. (арк. 73-75 акту перевірки), не пов'язані з господарською діяльністю.

На виконання наказів Державної служби автомобільних доріг України (т. 1, а.с. 13, 17) з метою організації роботи із забезпечення безперебійних умов руху автотранспорту автодорогами загального користування в періоди несприятливих природних умов позивачем організоване чергування відповідальних працівників (накази від 14.11.2005 р. № 270/116, т. 1, а.с. 16, від 17.11.2006 р. № 110/235, а.с. 14) та затверджені відповідні графіки чергування (т. 1, а.с. 32-89).

Вищевикладене підтверджує наявність зв'язку між понесеними позивачем витратами на ремонт кімнати відпочинку з власною господарською діяльністю останнього, а тому висновки акту перевірки в частині виключення зі складу податкового кредиту квітня 2005 року 2 205,20 грн. податку на додану вартість сплаченого в ціні робіт по реконструкції кімнати відпочинку, придбаних від приватного підприємця Комендантової О.В., є за межами чинного законодавства.

Відсутність у податковій накладній № 3 від 31.03.2005 р. чіткого опису виконаних робіт, на що посилається ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки як на підставу виключення ПДВ за цією податкової накладною зі складу податкового кредиту, не є дефектом форми, який тягне наслідком недійсність такої податкової накладної.

Відповідно до пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна № 3 від 31.03.2005 р. містить всі перелічені обов'язкові реквізити. Крім того, довідка форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2005 р. та акт форми № КБ-2в приймання-передачі виконаних підрядних робіт за березень 2005 року містять детальний перелік робіт, виконаних підрядником.

Як сам акт перевірки, так і матеріали справи підтверджують відповідне відображення даних витрат у податковому та бухгалтерському обліку платника –позивача (див. арк. 73-75 акту перевірки та залучені копії податкової накладної № 3 від 31.03.2005 р., довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2005 р., акт форми № КБ-2в приймання-передачі виконаних підрядних робіт за березень 2005 року, договірна ціна на реконструкцію відпочинку ДП "Полтавський облавтодор", що здійснюється у 2005 році, та зведений кошторис вартості будівництва –т. 2, а.с. 100-113).

ІІІ. Філія Полтавська ДЄД ДП "Полтавський облавтодор" 14.03.2006 р. уклала договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ "Євроспецмаш-Нагель", відповідно до якого перевізник - ТОВ "Євроспецмаш-Нагель"- зобов'язувався приймати від замовника вантажі для перевезення обсягом відповідно до заявок замовника, а замовник - філія Полтавська ДЄД ДП Полтавський облавтодор –зобов'язувався надавати ці вантажі для перевезення та оплачувати послуги перевізника відповідно до умов цього Договору.

Даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов’язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Контрагент позивача за зазначеною угодою був платником податку на додану вартість на момент виписки податкової накладної № 0004/06 від 11.12.2006 р. (про це стверджується на арк. 100-101 акту перевірки).

Оскільки позивач,

(1) отримав від свого контрагента ТОВ "Євроспецмаш-Нагель" транспортні послуги за умовами даних договорів відповідно товарно-транспортних накладних на загальну сумі 147 595,58 грн., в тому числі 24 599,26 грн. ПДВ (копії залучені до матеріалів справи, оригінали досліджувалися при проведенні перевірки, про що вказано на арк. 100-104 акту перевірки),

(2) отримав від свого контрагента - ТОВ "Євроспецмаш-Нагель" оригінал податкової накладної № 0004/06 від 11.12.2006 р. (див. 100-104 арк. акту перевірки та копію податкової накладної, залученої до матеріалів справи –т. 2, а.с. 96),

(3) сплатив своєму контрагенту - ТОВ "Євроспецмаш-Нагель" за отримані послуги грошові кошти у безготівковому порядку (копії виписок банку з рахунку позивача залучені до матеріалів справи –т. 12, а.с. 97-99),

він правомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2006 року 24 599,26 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання транспортних послуг від ТОВ "Євроспецмаш-Нагель", та зазначеного в вищевказаній податковій накладній.

Наявність первинної документації в підтвердження фактичного виконання умов договору сторонами не спростовується відповідачем (див. описання на арк. 102-104 акту перевірки).

Посилання ДПІ у м. Полтаві на лист директора ДП "Полтавський лісгосп" Холодного О.А. від 12.06.2007 р. № 686, згідно з яким кар'єр Триби не використовувався для видобування сировини (піску), суд не приймає як допустимий доказ на підтвердження відсутності таких господарських операцій.

ІV. В частині виключення зі складу податкового кредиту позивача липня 2005 року 30,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні дверного блоку, придбаного від ПП "Будівельник" (арк. 104-105 акту перевірки) позивач спростувань не навів.

Отже, суд приймає як доказ акт перевірки та з огляду на анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Будівельник" 26.06.2002 р. визнає висновки контролюючого органу в цій частині такими, що відповідають чинному законодавству.

V. Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що ДП "Полтавський облавтодор" не було допущено порушень правил оподаткування за епізодами, що описані у пп.. І-ІІІ мотивувальної частини постанови, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 473 347,00 грн. не має.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами в частині неправомірності визначення відповідачем Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 420 041,00 грн., в тому числі 946 694,00 грн. основний платіж та 473 347,00 грн. штрафна (фінансова) санкція, а тому підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача зі сплати 1,70 грн. державного мита (судового збору) підлягають відшкодуванню останньому за рахунок державного бюджету.

Вимога щодо стягнення з відповідача сум судових витрат судом відхиляється як така, що не відповідає приписам ст. 94 КАС України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 23.07.2007р. № 0000482310/0 в частині визначення Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 420 041,00 грн., в тому числі 946 694,00 грн. основний платіж та 473 347,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", код 32017261 - 1,70 грн. судового збору (державного мита).

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

5. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки:

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.