Постанова № 25514420, 01.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5876/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Колективного підприємства «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення податкового боргу в розмірі 32691,75грн,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2012 року об 16 год. 06 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Колективного підприємства «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення податкового боргу в розмірі 32691,75грн.

В обґрунтування подання зазначено таке.

Колективне підприємство «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради та зареєстровано як платник податків в державній податковій інспекції в м.Сєвєрдонецьку і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

Підприємству направлено податкову вимогу №1/357 від 02.12.2010 з повідомленням про податковий борг у сумі 35775,13грн. Зазначену вимогу отримано особисто бухгалтером підприємства.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.12.2010 внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «СКБМіК» під номером 10952160 з терміном дії податкової застави до 17.03.2016.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань 31.07.2012 року у підприємства виник податковий борг з:

- податку на додану вартість по декларації №9041767004 від 19.07.2012у сумі 14438,00грн.,

- орендної плати за землю згідно декларації №9001196900 від 24.01.2012 року в сумі 18253,75грн.

Податковим періодом виникнення податкового боргу з податку на додану вартість та з орендної плати за землю є червень 2012 року.

За таких обставин державна податкова інспекція в м.Сєвєродонецьку Луганської області просить стягнути в судовому порядку з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14438,00грн. та з орендної плати за земельні ділянки в сумі 18253,75грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені в поданні про стягнення податкового боргу підтримав, просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 32691,75грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Пункт 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, митного органу, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Комунальне підприємство «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області та відповідно 31.08.2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців були включені про це відомості за реєстраційним номером 1 383 120 0000 001163 (а.с.6)

Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьк Луганської області з 12 травня 1995 року, зазначене підтверджується довідкою від 11 травня 1998 року №163/15-06 (а.с.9)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи 19 липня 2012 року відповідачем Колективним підприємством «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9041767004, звітній період - червень 2012 року, з самостійно нарахованою сумою податкового зобов'язання що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 14438,00грн. (а.с.15-16)

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

24 січня 2012 року відповідачем як платником податків на адресу податкової було подано податкову декларацію, яка зареєстрована за номером 9001196900, з самостійно визначеною сумою земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету, щомісячно по 18253,75грн. (а.с.17-18)

Наявність податкового боргу з податку на додану вартість та з земельного податку в розмірі 32691,75грн, який заявлено до стягнення податковою інспекцією підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків, що долучена до матеріалів справи (а.с.12,13)

В судовому засіданні встановлено що відповідно до позовних вимог позивачем заявлено до стягнення суму податкового боргу з земельного податку та з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення правовідносин) позивачем на адресу Колективного підприємства «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» було направлено першу податкову вимогу №1/357 від 02 грудня 2010 року, яка отримана головним бухгалтером підприємства 02 грудня 2010 року, про що свідчить особистий підпис зазначеної особи на корінці першої податкової вимоги (а.с.10)

Оскільки перша податкова вимога №1/357 від 02 грудня 2010 року, є чинною (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстру обтяжень рухомого майна активи відповідача як платника податків перебувають у податковій заставі (а.с.14)

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 32691,75грн., який складається з податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14438,00грн. та з податкового боргу за земельним податком в розмірі 18253,75грн., наявність якого підтверджена матеріалами справи, податковим органом виконані вимоги податкового законодавства щодо стягнення податків, за таких обставин суд приходить до висновку що подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Колективного підприємства «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення податкового боргу в розмірі 32691,75грн задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Колективного підприємства «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул..Силікатна,10, код 01235811) суму податкового боргу з податку на додатну вартість в розмірі 14438,00грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 00коп.) та з земельного податку в розмірі 18253,75грн. (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят три гривні 75коп.) з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих такого платника податків

У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 02 серпня 2012 року..

СуддяА.М. Каюда