Постанова № 25514110, 02.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7252/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Макіївка Донецької області)

до

Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (м. Макіївка Донецької області)

про

скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Охременко Ю.В. - за довіреністю

від відповідача - Сидорова Н.О. - за довіреністю

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» звернулось до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0002061500 на суму штрафу у розмірі 1 720,22 гривні, № 0002051500 на суму штрафу у розмірі 19,99 гривень, № 0002041500 на суму штрафу у розмірі 4 476,85 гривень, № 0002031500 на суму штрафу у розмірі 4,79 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала адміністративний позов, просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» звернулось до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0002061500 на суму штрафу у розмірі 1 720,22 гривні, № 0002051500 на суму штрафу у розмірі 19,99 гривень, № 0002041500 на суму штрафу у розмірі 4 476,85 гривень, № 0002031500 на суму штрафу у розмірі 4,79 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби при проведенні перевірки було встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, на підставі чого було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивач вказує, що Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств» фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та здійснює сплату податків та інших загальнообов'язкових платежів відповідно до виділених бюджетних асигнувань. На підставі статей 109, 111 Податкового Кодексу України умовою застосування відповідальності, зокрема фінансової, є вина підприємства. Оскільки вини підприємства у несвоєчасній сплаті податків і зборів не має, то застосовувати фінансову відповідальність до підприємства неможливо. Отже, вважає рішення податкового органу такими, що порушують його права та інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких із посиланням на норми пункту 15.1 статті 15, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126, пункту 240.1 статті 240, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України вказав, що сплата податків та зборів є обов'язком підприємства, у тому числі й державного. За наслідками перевірки позивача було встановлено порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань з екологічного податку, внаслідок чого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним, а вимоги позивача - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - ДП «Донвуглереструктуризація») зареєстровано в якості юридичної особи 03.07.2003 Виконавчим комітетом Макіївської міської ради, включено до ЄРПОУ за № 32442610, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії ААВ № 738343), довідкою Управління статистики у місті Макіївці від 22.05.2012 (бланк серії АБ № 454505).

Позивач діє відповідно до статуту, затвердженого у новій редакції Міністром енергетики та вугільної промисловості України, наказом від 10.05.2011 № 110.

Позивач знаходиться на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 21.07.2003 за № 153/2003, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 31.07.2012 № 58/10/1-29-014-4.

Відповідач - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах виконує повноваження, надані Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.

Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з екологічного податку за 3, 4 квартали 2011 року ДП «Донвуглереструктуризація» встановлені порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з екологічного податку протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, про що складено акт № 1578/15/32442610 від 28.05.2012.

Так, за змістом акту перевірки позивачем були подані до податкової інспекції декларації з екологічного податку за 3 квартал 2011 року № 9008489719 та за 4 квартал 2011 року № 9013947249. Сплата податкових зобов'язань, визначених у поданих податкових деклараціях, відбувалась таким чином:

податок у сумі 47,90 гривень по строку сплати 19.11.2011 фактично сплачено 05.12.2011 (із затримкою 16 календарних днів);

податок у сумі 22 384,25 гривень по строку сплати 19.02.2012 фактично сплачено 10.04.2012 (із затримкою 51 календарний день);

податок у сумі 199,90 гривень по строку сплати 19.11.2011 фактично сплачено 05.12.2011 (із затримкою 16 календарних днів);

податок у сумі 8 601,08 гривень по строку сплати 19.01.2012 фактично сплачено 10.04.2012 (із затримкою 51 календарний день).

На підставі акту перевірки та відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України 29.05.2012 відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Так, податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2012 № 0002061500 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі (20 % від 8 601,08 гривень) на суму 1 720,22 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2012 № 0002051500 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі (10 % від 199,90 гривень) на суму 19,99 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2012 № 0002041500 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі (20 % від 22 384,25 гривень) на суму 4 476,85 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2012 № 0002031500 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі (10 % від 47,90 гривень) на суму 4,79 гривень.

Позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано довідку руху бюджетного фінансування в 2012 році по ДП «Донвуглереструктуризація», виконання обсягів робіт та послуг з ліквідації шахт, що фінансуються за рахунок коштів за статтею «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» по Міненерговугілля на 2012 рік, виписку з рахунку з урахуванням КЕКВ за 13.01.2012 року.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

На підставі частини четвертої цієї ж статті, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем у позовній заяві, та представником позивача у судовому засіданні, порушення встановлені актом перевірки, не оспорюються.

На підставі підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку, зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Так, пунктом 249.1 статті 249 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (пункт 249.2 статті 249 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 110.1 статті 110 Податкового кодексу України), зокрема, фінансову відповідальність (підпункт 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 Податкового кодексу України).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що граничні терміни сплати екологічного податку, який відповідач самостійно визначив в деклараціях з екологічного податку, сплинув, що підтверджено матеріалами справи, та позивачем не спростовано.

З аналізу наведених норм випливає, що податковим законодавством прямо встановлені строки подання податкової звітності по існуючим податкам, у тому числі по екологічному податку, а також строки оплати грошового зобов'язання по цим податкам, при цьому, будь-які виключення щодо визначених строків законодавством не встановлено.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 № ETS 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з абзацом 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення повинно містити підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

З підстав, викладених вище, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність підстав здійснення позивачу нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, у судове засідання представником відповідача наданий суду зворотній бік облікової картки платника податку, з якого, зокрема, вбачається, що по особовому рахунку ДП «Донвуглереструктуризація» станом на 30.07.2012 рахується переплата по екологічному податку з урахуванням, у тому числі, погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ДП «Донвуглереструктуризація» та відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0002061500 на суму штрафу у розмірі 1 720,22 гривні, № 0002051500 на суму штрафу у розмірі 19,99 гривень, № 0002041500 на суму штрафу у розмірі 4 476,85 гривень, № 0002031500 на суму штрафу у розмірі 4,79 гривень - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 02 серпня 2012 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.