Постанова № 25510250, 19.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 37/256-10 (н.р. № 47/129-10)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Ільїн О.В. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В.

позивача - не з"явився,

третьої особи - не з"явився,

відповідача - Мєдвєдєв О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Харкова (вх. № 2206 Х/1-7) та апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (вх. № 2207 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.12 року у справі № 37/256-10 (новий розгляд справи № 47/129-10)

за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківська міська рада, м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця", м. Харків,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця" (відповідач) про визнання недійсним договору №2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23,І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ. "А-2", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, який було укладено між управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Околиця". Також, прокурор просив суд застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати відповідача повернути позивачу все отримане за договором № 2528-В-С купівлі-продажу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ."А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, за актом приймання-передачі, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, через невідповідність вказаного правочину вимогам ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з урахуванням уточнень від 21.04.2010 р. - Постанові Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р. "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації", а заяви про зміну підстави позову від 07.06.2010 р. - на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР.

Відповідачем по справі було надано клопотання про застосування до позовних вимог прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків до ТОВ "Околиця" строків позовної давності, яке судом було прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2010 р. у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності було відмовлено, позов прокурора задоволено повністю: визнано недійсним договір № 2528-В-С від 25.04.2003р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ТОВ "Околиця", та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу все отримане за договором № 2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м, літ. "А-2", що по вул. Ак. Павлова, 152, у м. Харкові, за відповідним актом приймання-передачі, а також стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України судові витрати у справі.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р., рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010 р. по справі № 47/129-10 касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради були задоволені частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2010р. у справі № 47/129-10, скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При цьому у вказаній постанові Вищий господарський суд України вказував, що задовольняючи даний позов, суд першої інстанції, не з'ясувавши у повній мірі всіх обставин справи і, зокрема, щодо можливості ефективного використання Територіальною громадою міста Харкова, в особі Харківської міської ради, приміщень, які не було викуплено відповідачем, не перевіривши при цьому, в тому числі - шляхом можливого призначення для цього судової експертизи, правильність проведеної Приватним підприємством "Агенція нерухомості "Вектор" вартості оцінки майна, яке підлягало продажу, та відповідність такої вимогам чинного законодавства, в тому числі - Постанові Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р. "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації" та рішенню XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова" від 22.12.2000р., передчасно дійшов висновку про те, що під час укладання спірного Договору було порушено вимоги законодавства, а саме - ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та "Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова", затвердженої рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання від 12.03.1999р.

Також, щодо застосування наслідків спливу позовної давності, на чому наполягав у своєму клопотанні відповідач, Вищий господарський суд України вказував, що суд апеляційної інстанції, зробивши висновки, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач, який згідно зі своїми функціями та завданнями, передбаченими Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює контроль у сфері приватизації комунального майна, міг або повинен був дізнатися про укладення спірного договору саме у лютому 2010 року, не врахував при цьому те, що позов у даній справі було заявлено саме прокурором, та не дав у зв'язку з цим правову оцінку цим обставинам, в контексті вимог ст. 29 ГПК України.

При новому розгляді справи № 47/129-10 присвоєно новий номер -37/256-10.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2012 року у справі № 37/256-10 (колегія суддів у складі головуючого судді Доленчука Д.О., суддів Жигалкіна І.П., Жиляєва Є.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прокурор з цим рішенням не погодився, вважає його прийнятим з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви, а також застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати відповідача повернути позивачеві все майно за спірним договором.

Позивач теж не погоджується з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов прокурора м. Харкова задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Апеляційні скарги прокурора та позивача з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи об'єднані в одне апеляційне провадження.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційні скарги позивача та прокурора без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.

Представник позивача Рижков І.П. в судове засідання не з'явився, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні представник позивача вказав, що оскільки він знаходиться у щорічній відпустці, то не може взяти участь в судовому засіданні, а тому просить відкласти розгляд апеляційних скарг.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, як юридична особа органу місцевого самоврядування, не позбавлена можливості надати повноваження на представництво своїх інтересів іншій особі, а не лиже Рижкову І.П.

Представник Харківської міської ради Казека Е.В. в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його неможливістю взяти участь в судовому засіданні через зайнятість в іншій справі, що розглядається Дзержинським районним судом м. Харкова.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки Харківська міська рада, як органу місцевого самоврядування, не позбавлена можливості надати повноваження на представництво своїх інтересів іншій особі, а не лиже Казеці Е.В.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, і перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Прокурор просить суд визнати зазначений договір недійсним, посилаючись в обґрунтування позову на те, що в порушення вимог статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідно до якої викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, ТОВ "Околиця" не виконано пункт 139 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року, оскільки ним здійснено викуп лише частини нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23,17-23, І, II, загальною площею 383,1 кв.м., які входять до складу будівлі літ "А-2" по вул. Ак. Павлова, 152 в м. Харкові загальною площею 3059,40 кв.м., яку в цілому було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Окрім цього прокурор та позивач вказують на те, що внаслідок укладення спірного договору щодо частини нежитлових приміщень відбулось суттєве зниження ціни об'єкту приватизації, оскільки експертна оцінка була проведена щодо нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 383,1 кв.м., без врахування того факту, що приватизації підлягала будівля в цілому і вартість об'єкту приватизації повинна бути визначена, виходячи із вартості будівлі в цілому.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається зокрема на те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень не було порушено вимоги Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також пункту 139 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року, оскільки вказані норми не містять імперативної заборони здійснювати приватизацію шляхом викупу частинами. Окрім цього відповідач зазначає, що укладенням спірного договору збитків місцевому бюджету м. Харкова не завдано, оскільки розмір майна, яке підлягало приватизації визначено позивачем, оцінку проведено компанією, яку визначив позивач. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 року у справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) встановлено факт відсутності порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при здійсненні викупу частини нежитлових приміщень ресторану "Околиця", який відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доказування при розгляді даної справи.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»(тут і надалі положення Закону вказуються в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності ті ін.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(тут і надалі положення Закону вказуються на момент виникнення спірних правовідносин), викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що приватизація комунального майна шляхом викупу застосовується лише до майна, перелік якого визначено місцевою програмою приватизації, яка затверджена рішенням Харківської міської ради.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999р. було вирішено провести за рахунок коштів орендарів експертну оцінку нежитлових приміщень, зазначених у Додатку № 1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова, та у встановленому законодавством порядку укласти договори купівлі-продажу на об'єкти, що знаходяться в комунальній власності міста Харкова та підлягають відчуженню шляхом викупу.

В наступному, рішенням XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної області м. Харкова" від 27.12.2000р., вказане рішення VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання в частині його Додатку № 1 було доповнено переліком нежитлових приміщень для приватизації (відчуження) шляхом викупу згідно з Додатком № 1 до цього рішення (далі - Додаток №1).

При цьому, в пункті 139 переліку вказаного Додатку № 1 передбачалась приватизація двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові, шляхом викупу його ТОВ "Околиця", у зв'язку з чим, останнім було подано до Управління заяву від 31.07.2002р. про приватизацію цього об'єкту нерухомості.

Таким чином, колегія суддів констатує, що Харківською міською радою, як органом місцевого самоврядування, на виконання своїх виключних повноважень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна та затвердження місцевих програм приватизації, вирішено питання про приватизацію двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє рішення Харківської міської ради про приватизацію частини двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові площею 383,1 кв.м., або ж частин іншої площі.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 25.04.2003 року між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якого діяло Управління (Продавець) та ТОВ "Околиця" (Покупець) було укладено договір № 2528-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Околиця" (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Продавець продав, а Покупець купив нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, орендовані ТОВ "Околиця" згідно з договором оренди № 594 від 24.03.1999р. Ці нежитлові приміщення належали Територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2003р., виданого Виконкомом Харківської міської ради та зареєстрованим Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 10.04.2003р. за реєстраційним № 649227.

В преамбулі Договору вказано, що він укладається, зокрема, на підставі рішення VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999 року; та рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної області м. Харкова" від 27.12.2000 року.

Проте, предметом Договору є нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, а не двоповерхова окремо розташована нежитлової будівля загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові.

Таким чином, предмет Договору (нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152) не відповідає рішенню VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999 року; та рішенню XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної області м. Харкова" від 27.12.2000 року, що в свою чергу свідчить про те, що умови договору порушують вимоги пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»та частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Крім того, поза увагою колегія суддів не залишився і той факт, що в обґрунтування своє позиції по справі відповідач неодноразово зазначав про те, на його думку, що законами не заборонено здійснення приватизації частинами, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем будівля в повному обсязі не приватизована навіть частинами, хоч останній мав таку можливість починаючи з 1999 року до моменту розірвання договору оренди приміщень будівлі у 2009 року, що не були приватизовані.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що в преамбулі Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»вказано, що цей Закон встановлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу. Тому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача та місцевого господарського суду про те, що Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які регулюють відносини, що стосуються предмету спору у даній справі не містять норм, які б встановлювали заборону здійснювати приватизацію об'єктів комунальної власності шляхом їх викупу частинами (поетапно).

Посилання місцевого господарського суду, як на одну з підстав відмови у позові, на те, що саме Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради було винесено розпорядження № 415 про укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, загальною площею 383,1 кв.м., а отже саме позивачем, який є органом приватизації визначено площу нежитлових приміщень, що підлягали приватизації шляхом відчуження, оцінюються колегією суддів критично, оскільки, як вже було зазначено вище питання щодо приватизації комунального майна є виключною компетенцією Харківської міської ради.

В аспекті розглядуваного питання слід першочергово звернути увагу на волевиявлення Харківської міської ради щодо відчуження комунального майна та склад такого майна. З матеріалів справи вбачається, що волевиявлення Харківської міської ради було направлене на відчуження двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові в цілому, а не її окремої частини.

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено повноважень Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради змінювати умови приватизації, що визначені рішенням органу місцевого самоврядування -Харківською міською радою.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 48 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент укладення спірного Договору), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Таким чином, для визнання угоди недійсною Законом, зокрема, встановлено умову невідповідності такої угоди закону. Тобто для визнання угоди недійсною не має значення котра зі сторін допустила порушення Закону при укладенні угоди. Тому посилання місцевого господарського суду, як на підставу відмови у позові, на дії Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна щодо видачі наказів щодо затвердження висновків про вартість оцінки майна, винесення розпорядження про укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та ін., оцінюються критично колегією суддів, а доводи відповідача з цього приводу не приймаються колегією суддів при вирішенні питання про дійсність або недійсність спірного Договору, оскільки невідповідність Договору закону тягне за собою її недійсність у будь-якому випадку, не зважають на те, котра зі сторін допустила такі порушення.

Окремо слід розглянути питання щодо проведення оцінки вартості майна приватизації.

Як було зазначено вище, рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999р. було вирішено, зокрема, провести за рахунок коштів орендарів експертну оцінку нежитлових приміщень, зазначених у Додатку № 1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова.

В пункті 139 зміненого Додатку №1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова вказано, що приватизації шляхом відчуження підлягає двоповерхова окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом або способами,що враховують потенційну прибутковість, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для належного виконання рішення VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999р. та додержання вимог наведених вище положень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», необхідно було здійснити оцінку об'єкта приватизації - двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152.

Згідно п. 2.1. Договору, вартість нежитлових приміщень, що відчужувалися, була визначена у відповідності до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р., зафіксована у висновках оцінювача про вартість об'єкту оцінки (Додаток № 1 до цього договору), затверджених начальником Управління, наказ від 18.02.2003р. № 453 і складає 113300,00 грн., що є ціною продажу нежитлових приміщень, вказаних в п. 1.1. цього Договору.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідно до висновку ПП «Агенція нерухомості «Вектор»про вартість об'єкту оцінки -нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, які знаходяться в оренді ТОВ «Околиця»для приватизації шляхом викупу, вартість об'єкту оцінки становить 113300 грн.

Проте, колегія суддів зазначає, що згідно з даними паспорту-сертифікату об'єкта експертної оцінки вказаного висновку, оцінювана площа склала 383,1 кв.м., тобто оцінені були нежитлові приміщення вказаної площі, а не в цілому об'єкт приватизації -двоповерхова будівля, площею 3059,40 кв.м.

Посилання відповідача на доповнення до висновків ПП «Агенція нерухомості «Вектор»про вартість майна -нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, як на підтвердження проведення оцінки будівлі в цілому, оцінюються колегією суддів критично, оскільки відповідно до пункту 1 «Загальні положення»доповнення до висновків, визначено дату проведення оцінки - 10.06.2003 року.

Враховуючи те, що спірний Договір купівлі-продажу було укладено 25.04.2003 року, вищенаведені доповнення до висновків ПП «Агенція нерухомості «Вектор»про вартість майна від 10.06.2003 року (після укладення спірного договору) не можуть братися до уваги при вирішенні питання про здійснення оцінки об'єкта приватизації, оскільки така оцінка проводиться до укладення договору купівлі продажу.

Додатково слід зазначити, що відповідно пункту 7 розділу 3 Висновку комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 1885/4555 від 30.08.2011 року експертів ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152 станом на 31.01.2003 року становила 264 423 грн.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що ПП «Агенція нерухомості «Вектор»визначило експертну вартість нежитлових приміщень, що підлягали відчуженню у відповідності до вимог статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»та згідно з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1554 від 12.10.2000 року є невірним.

Підсумовуючи вищевикладені факти, які підтверджені матеріалами справи, колегія суддів зазначає, що експертна оцінка об'єкта приватизації - двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., за адресою: вул. Ак. Павлова, 152, до укладення спірного Договору проведена не була, а оцінка вартості нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, які стали предметом спірного Договору купівлі-продажу проведена з порушенням норм чинного на момент укладення Договору законодавства.

Щодо вирішення питання можливості ефективного використання Територіальною громадою міста Харкова, в особі Харківської міської ради, приміщень, які не було викуплено відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 10750/10751 від 30.03.2012 року експертів ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, експлуатація та використання за цільовим призначенням під ресторан або іншим чином нежитлових приміщень 1 та 2 поверхів в нежитловій будівлі літ. «А-2»по вул. Ак. Павлова, 152, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, при існуючому планувальному рішенні, без реконструкції, окремо від вестибюлю з вхідним тамбуром і двома відкритими сходовими клітинами (приміщення 1, тамбур І) туалетів (приміщення 7, 17), розташованих на 1-му поверсі, які входять до складу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, ІІ загальною площею 383,1 кв.м., що знаходяться у власності ТОВ «Околиця»на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2003 року № 2528-В-С, неможливі.

Щодо посилань місцевого господарського суду на постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2010 року по справі №42/344-10 (н.р. № 57/52-10) за позовом ТОВ"Околиця" до Харківської міської ради про визнання недійсним рішення №06/10 від 24.02.10 "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова" в частині скасування п. 139 додатку до рішення ради "Про внесення змін та доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова"" від 27.12.2000 року, колегія суддів зазначає наступне.

В наведеній постанові Вищий господарський суд вказав, що враховуючи, що на підставі п.139 Переліку нежитлових приміщень, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу укладені договори купівлі-продажу, які не були в установленому законом порядку визнані недійсними, зокрема з підстав їх повної чи часткової невідповідності цьому переліку, відповідному рішенню ради чи вимогам закону, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність скасування радою пункту додатку до власного рішення від 27.12.2000, зважаючи на укладення на його підставі договорів купівлі-продажу, які в судовому порядку не визнані недійсними та певним чином виконані сторонами, тобто між сторонами виникли відповідні правовідносини на підставі цього пункту додатку.

Таким чином, рішення по справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) не можуть бути враховані під час розгляду даної справи, оскільки не містять встановлених фактів, що безпосередньо стосуються дійсності або недійсності спірного Договору, оскільки предметом розгляду справи № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) було визначення правомірності рішення сесії Харківської міської ради про задоволення протесту прокурора та скасування пункту 139 Програми приватизації, і Вищий господарський суд України в цій постанові наголошує на тому, що надання правової оцінки спірного Договору на підставі пункту 139 Програми приватизації є первинним по відношенню до визнання вказаного пункту недійсним.

Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, та фактів, наведених вище, договір № 2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., в будинку літ. "А-2", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, укладений між сторонами у справі не відповідає вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", експертна вартість нежитлових приміщень, що відчужувалися за Договором, визначена з порушенням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1554 від 12.10.2000 року, а експертна вартість об'єкту приватизації, що визначений пунктом 139 Додатку № 1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова -не здійснено взагалі.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів зазначає, що Договір купівлі-продажу № 2528-В-С від 25.04.2003 р. не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним.

Щодо клопотання відповідача по справі про застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами 2-4 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до положень статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на те, що позов по справі було подано до суду саме прокурором, а не позивачем, який згідно зі своїми функціями та завданнями, передбаченими Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює контроль у сфері приватизації комунального майна, міг або повинен був дізнатися про укладення спірного договору саме у лютому 2010 року, про що було зазначено Вищим господарським судом України у постанові по справі від 20.10.2010 р., та те, що у рішенні господарського суду Харківської області від 27.01.2011 року у справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) вказувалося, що постановою прокуратури м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.05.2010 р. було, встановлено, що під час проведення перевірки виконання вимог законодавства службовими особами управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради з питань укладання договору №2528-В-С купівлі-продажу майна ТОВ "Околиця", в діях вищевказаних службових осіб зловживання та перевищення службових повноважень, службового підроблення, а також службової халатності, не було виявлено, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором строк позовної давності не було пропущено у зв'язку з чим клопотання відповідача по справі про застосування строку позовної давності не може бути задоволено.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи рішення по справі, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційні скарги -задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій, зокрема, має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора міста Харкова - задовольнити.

Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради -задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2012 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір №2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23,І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ. "А-2", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, який було укладено між Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Околиця".

Застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати ТОВ "Околиця" повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради все отримане за договором № 2528-В-С купівлі-продажу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ."А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, за актом приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Околиця»(61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, код ЄДРПОУ 05476204) на користь Державного бюджету України 664 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Околиця»(61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, код ЄДРПОУ 05476204) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) 579 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Околиця»(61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, код ЄДРПОУ 05476204) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) 9015,40 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні судові накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Івакіна В.О.

Повний текст постанови підписано 24.07.2012 року