Рішення № 25507851, 24.07.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/2618/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

при секретарі Сорокіній А.С.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю представників відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 55 831 грн. 30 коп., державне мито в розмірі 558 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 06 серпня 2007 року він передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 7 000 доларів США за придбання земельної ділянки в розмірі 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1. За домовленістю відповідачка повинна була приватизувати на своє ім'я земельну ділянку, після чого вони повинні були оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально. У 2010 році відповідачка отримала державний акт на земельну ділянку, однак відмовляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Він неодноразово намагався вирішити спір поза судом, звертався до ОСОБА_5 з проханням повернути гроші або виконати умови домовленості, однак кожного разу отримував відмову. На теперішній час сума безпідставно набутих грошей складає за курсом НБУ 55 831 грн. 30 коп., які він і просить стягнути з відповідачки.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, та просили позов задовольнити, також пояснили що приватизацією землі повинні були займатися разом.

Представники відповідачки позовні вимоги щодо отримання коштів відповідачкою за продаж земельної ділянки визнали, але зазначили, що угода не відбулася з вини позивача, оскільки приватизацією земельної ділянки повинен був займатися позивач, для чого йому була надана довіреність.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 1 ст. 570 ЦК України - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно п. 11 роз'яснення Верховного Суду України № 13 від 04.08.2001 року правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались.

Як встановлено в судовому засіданні, 06 серпня 2007 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 грошові кошти, а саме аванс в сумі 7 000 доларів США за придбання земельної ділянки в розмірі 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується «довіреністю»датованою 06.08.2007 року (а.с.4). Але, ОСОБА_5 отримавши Державний акт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відмовилася від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки на ім'я ОСОБА_1 Таким чином суд прийшов до висновку, що сторони домовлялися укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, але відповідно його не оформили.

Станом на день розгляду справи земельна ділянка на ОСОБА_1 не переоформлена. Від укладення угоди відповідачка відмовилася. Грошові кошти в сумі 7 000 доларів США отримані за придбання земельної ділянки в розмірі 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 -відповідачка не повернула.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки в судовому засіданні представники відповідачки дійсно визнали, що відповідачка отримувала грошові кошти в сумі 7 000 доларів США за оформлення у майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 з позивачем, та угода щодо продажу земельної ділянки не була оформлена, то суд вважає необхідним задовольнити даний позов.

На день розгляду справи курс 100 доларів США встановлений Національним Банком України становить 799,30 грн., тому 799,30/100 х 7000 = 55 951 грн. Таким чином сума основного боргу складає 55 951 грн., але позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 55 831 грн. 30 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то позов повинен бути задоволений в межах заявлених вимог, тобто з відповідачки на користь позивача слід стягнути грошові кошти у розмірі 55 831 грн. 30 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Що стосується посилань представників відповідачки на той факт, що угода щодо передачі земельної ділянки позивачу невідбулася з вини самого позивача, оскільки приватизацією земельної ділянки повинен був займатися позивач, що підтверджується наявною у матеріалах справи довіреністю (а.с. 33) виданою відповідачкою на ім'я позивача, то даний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки довіреність на приватизацію земельної ділянки надає лише право позивачу на вчинення окремих дій зазначених у довіреності, а не зобов'язує його виконувати ці дії. Посилання представників відповідачки на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 року, яким начебто встановлено, що ОСОБА_1 для виконання угоди з ОСОБА_5 зобов'язаний був здійснити приватизацію земельної ділянки відповідачки, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки даним рішенням встановлено, що ОСОБА_5 видавала лише на ім'я ОСОБА_1 довіреність, якою надавала право позивачу від її ім'я та на неї приватизувати земельну ділянку.

Крім того, даний факт не має значення для вирішення цієї справи по суті, оскільки незалежно від причин невиконання доної домовленості угода укладена не була, а тому грошові кошти передані відповідачці в рахунок укладення майбутньої угоди, повертаються в тому розмірі, в якому вони давались.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 558 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування у сумі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 570, 1212 ЦК України, 10, 57-61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 55 831 грн. 30 коп., судові витрати 678 грн. 31 коп., а всього 56 509 грн. 61 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.О. Дубіжанська