Рішення № 25507020, 03.08.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/2929/2012

2/2012/1394/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2012 року Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого -судді Костенко Т.М.

при секретарі -Земськовій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договорами позики, суд

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 314553,11 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за договором позики від 23 грудня 2011 року він передав відповідачу на умовах позики гроші у сумі 42055доларів США, які ОСОБА_2 зобов*язався повернути йому в той же день, 23 грудня 2011 року. В подальшому борг був частково повернутий, однак на день звернення до суду заборгованість складала 39393,0 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 314553,11 гривень.

В судове засідання позивач не явився, надав суду заяву з проханням розглядати позов у його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання втретє не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи. ОСОБА_2 надав суду заяву з проханням перенести розгляд справи у зв'язку з його знаходженням на території Російської Федерації по сімейним обставинам, однак жодних документів, які б підтверджували цей факт позивач не надав. Не надано відповідачем також і документів, які б свідчили про поважність причин неявки в попередні судові засідання 17 травня та 04 липня 2012 року.

За таких обставин причину неявки відповідача в судові засідання суд не визнає поважною, у зв'язку з чим згідно вимогам ч. 4 ст. 169 та ст.ст. 224-225 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 23 грудня 2011 року сторони по справі уклали між собою договір позики, який оформили письмовою розпискою, тобто відповідач у справі за договором позики по письмовій розписці від 23 грудня 2011 року отримав від позивача грошову суму 42055 доларів США з кінцевим строком повернення того ж дня 23 грудня 2011 року

Позивачем належним чином було виконано свої зобов'язання, а саме, ним надані ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 42055 доларів США, однак відповідачем зобов*язання, зазначені в договорі позики, не виконані. В подальшому ОСОБА_2 частково борг повертався, про що свідчать інші розписки від 23 грудня 2011 року та 30 січня 2012 року, разом з тим, станом на 14 березня 2012 року і до теперішнього часу кінцевий розрахунок між сторонами не проведено, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики.

Відповідно до ст.ст.1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж кількість грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошів або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається в письмовій формі. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (гроші у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

З приписів статей 526 і 625 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення з відповідача заборгованості за розпискою у сумі 39393 доларів США, що станом на 14.03.2012 року за курсом Національного банку України складає 314553,11 гривень, підлягають задоволенню.

Сплата судового збору позивачем на користь держави в розмірі 3145,52 гривень підтверджується відповідними квитанціями (а.с. ), тому вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат підлягають задоволенню на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 174, 208-210, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 631, 638, 639, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 314553 (триста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) гривні 11 копійок в якості погашення боргу за договорами позики.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3145 (три тисячі сто сорок п'ять) гривень 52 копійки в якості сплаченого при зверненні до суду судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.М. Костенко