Постанова № 25504883, 31.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа № 5015/6523/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Юрченко Я.О.

Суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

за участю представників:

від апелянта - Шевченко М.І. (довіреність №17 вих-73 від 07.05.2012р.)

від позивача -Вихованський К.В. (довіреність №2 від 02.08.2011р.)

від відповідача - не з'явились,

розглянувши апеляційну Львівської міської ради №1104-вих-541 від 08.06.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2011р.

у справі № 5015/6523/11, суддя Н. Мороз

за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Папірус-М", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіронька", м. Львів

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. у справі № 5015/6523/11 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м. Львів та визнано за Приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою «Папірус-М» право власності на нежитлові приміщення, з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 104,6 кв.м. по вул. Старознесенській, 194 в м. Львові.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст. ст. 15, 321, 328, 392 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на наявність свідоцтва про право власності № ЛР0520 від 06 березня 2008р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10188746 від 23.03.2008р. і на те, що Львівська міська рада, як представник власника, не була залучена до участі у справі.

Згідно з автоматичним розподілом справ КП "Документообіг господарських судів" 12.06.2012р. матеріали справи № 5015/6523/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мурської Х.В., суддів Гриців В.М., Кордюк Г.Т.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. апеляційну скаргу Львівської міської ради прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 04.07.2012р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Мурської Х.В., розпорядженням керівника апарату суду від 02.07.2012р. призначено повторний автоматичний розподіл справ.

Згідно з автоматичним розподілом справ КП "Документообіг господарських судів" 02.07.2012р. матеріали справи № 5015/6523/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Давид Л.Л., Данко Л.С.

У зв'язку з відпусткою судді Данко Л.С. розпорядженням голови суду від 03.07.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Данко Л.С. введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. розгляд справи відкладено на 31.07.2012р.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Гриців В.М. та виходом з відпустки судді Данко Л.С. розпорядженням голови суду від 30.07.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гриців В.М. введено суддю Данко Л.С.

Представник позивача 02.07.2012 року через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу №15 від 02.07.2012 року. В судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволені відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 13.12.11 року залишити без змін.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 31.07.2012р. не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство Виробничо-комерціна фірма «Папірус-М»звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька»про визнання за Приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою «Папірус-М»право власності на нежитлові приміщення, з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 104,6 кв.м. по вул. Старознесенській, 194 в м. Львові.

Згідно п.1.1 статуту ТзОВ «Зіронька»в новій редакції, зареєстрованого 03.12.2002р. Управлінням промисловості і підприємництва Львівської міської ради, товариство є правонаступником державного підприємства торгівлі «Зіронька», зокрема магазину №692, викупленого на підставі договору купівлі-продажу №96У.

Між Представництвом Фонду державного майна України в м. Львові (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу ДПТ «Зіронька»(покупець), був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №96У від 09.02.1996р., згідно якого товариство придбало об"єкт продажу за адресою: м. Львів, вул.Старознесеньска,194 способом викупу. Ціна продажу становила 1815485 крб. Згідно п.1.3 договору, право власності на об"єкт продажу переходить до покупця з дня підписання акту прийому-передачі. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач набув право власності на об"єкт 23.04.1996р., згідно акту приймання-передачі №96У (в матеріалах справи).

Згідно договору купівлі-продажу від 21.03.2001р., ТзОВ «Зіронька»(продавець) передало у власність ПП ВКФ «Папірус-М»(покупець) нежитлове приміщення загальною площею 104,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул..Старознесенська,194. Згідно п.1.4 договору, вартість відчужуваного приміщення становила 105000 грн. Право власності на нежитлове приміщення, згідно п.1.3, переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Договір фактично виконувався сторонами, згідно п.2 акту приймання-предачі від 21.03.2001р., який є невід"ємною частиною договору купівлі-продажу від 21.03.2001р., сторони підтвердили факт повного розрахунку за продане приміщення та відсутність взаємних претензій та зобов"язань.

Відповідно до поверхового плану від 27.11.1995р. та технічного паспорту, складеного 15.02.2011р., спірні приміщення позначено індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальна площа яких складає 104,6 кв.м. та знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194.

Позивач, з метою реалізації права власності, звернувся до відповідача з листом від 31.08.2011р. про надання оригіналу договору купівлі-продажу №96У від 09.02.1996р. та акту приймання-передачі від 23.04.1996р., проте відповідач листом від 05.10.2011р. відмовив позивачу посилаючись та те, що належним власником приміщень є саме ТзОВ «Зіронька».

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 4 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення зазначених вище договорів, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Жодних доказів неправомірності набуття права власності на спірні приміщення позивачем чи їх належності іншим особам, суду не надано. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що з матеріалів справи вбачається факт оспорювання відповідачем права власності позивача на вказане майно.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В рішенні господарського суду Львівської області від 25.08.2011р. у справі № 5015/3969/11, яке набрало законної сили, встановлено фвкти, що мають значення при розгляді даної справи та надано правову оцінку підставам оформлення права власності на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 за територіальною громадою м. Львова. В рішенні вказується, що на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 306 від 06.03.2006р. оформлено Свідоцтво про право власності від 06.03.2006р. № ЛР0520 Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради та Витяг про реєстрацію права власності територіальної громади м. Львова на нежитлову будівлю, площею 104,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 від 23.03.2006р., номер витягу 10188746 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»

Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Місцевим Господарським судом у справі № 5015/3969/11 встановлено, що державна реєстрація за територіальною громадою м. Львова проведена без наявності правовстановлюючих документів, перелік яких є вичерпним, а розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 306 від 06.03.2006р. прийнято не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, встановлені рішенням господарськиого суду факти є приюдиційними та не потребують доведення у даній справі.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що позивач набув майно у власність на законних підставах, а правомірність розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 306 від 06.03.2006р., Свідоцтва про право власності від 06.03.2006р. № ЛР0520 Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради та Витягу про реєстрацію права власності територіальної громади м. Львова на нежитлову будівлю, площею 104,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 від 23.03.2006р., номер витягу 10188746 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».оцінює критично.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позовні вимоги Приватного підприємства Виробничо-комерціної фірми «Папірус-М»є обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами, тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, скасуванню не підлягає. У задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. у справі № 5015/6523/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повне рішення складено 03.08.2012р.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.