Постанова № 25504794, 02.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р.Справа № 5024/738/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Михайлова М.В.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 539 від 19.07.2012 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, суддю Колоколова С.І. замінено суддею М.В. Михайловим)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Мазуркевич Р.В., довіреність № 17/1-3527 від 27.07.12

від відповідача: Жук Ю.В., довіреність № 01-04-08/2275 від 11.10.11

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства м. Херсона"

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2012 р.

по справі № 5024/738/2012

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (далі по тексту Управління ДСО)

до міське комунальне підприємство „Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства м. Херсона" (далі по тексту МКП «ВУВКГ»)

про стягнення 71253,15 грн.

В С Т А Н О В И В:

23.05.12 р. Управління ДСО звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до МКП «ВУВКГ»з позовом про стягнення з 70614 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги охорони у березні 2012 р. та 638 грн. 43 коп. пені за прострочення оплати вказаного основного боргу за період з 26.04.12 р. по 17.05.12 р.

В подальшому позивачем були подані заяви про збільшення позовних вимог №17/10-2564 від 25.05.2012 р. та №17/10-3055 від 25.06.2012 року відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 209753 грн. 28 коп. основного боргу за надані послуги охорони у квітні, травні 2012 р. та 638 грн. 43 коп. пені за прострочення оплати послуг охорони за березень 2012 р. у період з з розрахункового рахунку відповідача 70614 грн. 72 коп. заборгованості за надані послуги охорони та 638 грн. 43 коп. пені.

В подальшому позивачем були подані заяви про збільшення позовних вимог №17/10-2564 від 25.05.2012 р. та №17/10-3055 від 25.06.2012 року відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 209753 грн. 28 коп. основного боргу та 638 грн. 43 коп. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог не заперечував, пояснюючи виникнення боргу скрутним фінансовим становищем. Просив суд відстрочити виконання рішення суду до 01.10.2012 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.07.12 р. (суддя Александрова Л.І.) позов Управління ДСО задоволено з МКП «ВУВКГ»на користь позивача стягнуто 209753,28 грн. основного боргу та 638,43 грн. пені з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт надання послуг охорони у спірний період та прострочення відповідачем оплати у березні 2012 р. У задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення відмовлено з посиланням на те, що скрутний фінансовий стан не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду, до того ж відповідачем не надано жодного доказу на обґрунтування тривалості строку відстрочення виконання рішення суду.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, МКП «ВУВКГ»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржене рішення суду, задовольнивши його клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком до 01.10.12 р., оскільки воно прийнято із порушенням норм процесуального права. При цьому МКП «ВУВКГ»не оспорює стягнутий з нього основний борг та пеню.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу МКП «ВУВКГ»посилається на те, що його підприємство є збитковим і знаходиться у скрутному фінансовому стані, але суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення не прийняв до уваги цих доводів і безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, прийнявши до уваги лише доводи позивача.

Управління ДСО надало відзив на апеляційну скаргу в якій просило залишити рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2012 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Між сторонами були укладені Договір №1019Хн від 01.02.2008 року на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України із додатками та додаткову угоду (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати заходи спрямовані на забезпечення схоронності та цілісності об'єкту відповідача, а відповідач - виконувати правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати позивачу встановлену плату.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.5. договору вартість послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№ 2, 3 до договору), відповідно до кількості годин наданих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється замовником у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2. договору на підставі наданих охороною рахунків до 25 числа поточного місяця, або згідно графіку який погоджується сторонами після отримання акту виконаних робіт протягом 10 робочих днів.

У період з 01 березня по 31 травня 2012 року позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єктів останнього, вартість яких становить 209753 грн. 28 коп., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень, квітень, травень 2012 року.

Відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, тому за ним утворилась заборгованість в сумі 209753 грн. 28 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача основний борг у сумі 209753 грн. 28 коп.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1. договору сторонами було обумовлено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за прострочення оплати послуг з охорони наданих у березні 2012 року 638 грн. 43 коп. пені, які місцевим господарським судом у відповідності із вищенаведеними вимогами законодавства та умовами договору обґрунтовано стягнуті з відповідача.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у її задоволенні, оскільки скрутне фінансове становище відповідача не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду. Крім того відповідач не надав жодного доказу на обґрунтування тривалості строку відстрочки виконання судового рішення.

В той же час скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що збитковість підприємства і його скрутний фінансовий стан викликані низькими тарифами на його послуги населенню, які не покривають собівартість цих послуг і різницю ніхто не відшкодовує.

Таким чином, зазначене свідчить про те, що відстрочення виконання рішення суду у такому випадку є лише затягуванням часу його виконання.

За вищенаведених обставин апеляційну скаргу міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства м. Херсона" слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.12 р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 ГПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства м. Херсона" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.12 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.08.2012 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.В. Михайлов