Рішення № 25504538, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/6350-2012 24.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»

до Фізичної особи-підприємця Тяпченко Ганни Петрівни

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представник сторін:

від позивача: Ювченко Ю.А. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тяпченко Ганни Петрівни (відповідач) заборгованості в сумі в сумі 66 291,06 грн. з них основного боргу -47 844,07 грн., пені -8 729,38 грн., штраф у розмірі 7% (п. 6.3. договору) -3 349,04 грн., втрат від інфляції -3 970,24 грн. та 3% річних - 2 398,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № ДПрЗЧ-01/10/045 від 18 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 21.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників сторін було відкладено до 24.07.2012 року, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № ДПрЗЧ-01/10/045 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -47 844,07 грн., однак, як вказує позивач, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі -47 844,07 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 22.02.2012р. звернувся до відповідача з претензією про оплату боргу на суму 47 844,07 грн. (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по Договору не оплатив.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 18 січня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № ДПрЗЧ-01/10/045 згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що загальний обсяг товару та загальна ціна товару, що поставляється за Договором, визначається протягом строку дії Договору відповідно до накладних, що надані Постачальником Покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з серпня по вересень 2010 року позивач передав товар на загальну суму 47 844,07 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РЗ-011757 від 12.08.2010p., № РЗ- 011917 від 16.08.2010p., № РЗ-012418 від 27.08.2010p., № P3-012433 від 27.08.2010p., № РЗ-012614 від 31.08.2010p., № РЗ-012666 від 01.09.2010p., № РЗ-012811 від 03.09.2010p., № РЗ-012924 від 06.09.2010p., № РЗ-013060 від 08.09.2010p., № P3-013146 від 09.09.2010p., № P3-013315 від 13.09.2010p., № P3-013370 від 14.09.2010p., № P3-013468 від 15.09.2010р., № P3-013539 від 16.09.2010p. та № P3-013546 від 17.09.2010р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються, протягом 10 (десять) календарних днів, якщо сторони не домовляться про інше, лише після його фактичного отримання Покупцем та за заклично отриманий товар на підставі належним чином оформлених відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»документів: рахунка-фактури; видаткової накладної; податкової накладної.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковим накладним: № РЗ-011757 від 12.08.2010p., № РЗ- 011917 від 16.08.2010p., № РЗ-012418 від 27.08.2010p., № P3-012433 від 27.08.2010p., № РЗ-012614 від 31.08.2010p., № РЗ-012666 від 01.09.2010p., № РЗ-012811 від 03.09.2010p., № РЗ-012924 від 06.09.2010p., № РЗ-013060 від 08.09.2010p., № P3-013146 від 09.09.2010p., № P3-013315 від 13.09.2010p., № P3-013370 від 14.09.2010p., № P3-013468 від 15.09.2010р., № P3-013539 від 16.09.2010p. та № P3-013546 від 17.09.2010р. товару, 27.02.2012р. направив на адресу Покупця претензію про оплату 47 844,07 грн. заборгованості за Договором.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку Покупець не здійснив, у зв'язку з чим станом на 23.07.2012р. останній має заборгованість за Договором на суму 47 844,07 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Автоцентр Київ»б/н від 23.07.2012р. (оригінал довідки міститься в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.05.2012р., 12.06.2012р. та 21.06.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 17.05.2012р., 12.06.2012р. та 21.06.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів по Договору за товар згідно накладних: № РЗ-011757 від 12.08.2010p., № РЗ- 011917 від 16.08.2010p., № РЗ-012418 від 27.08.2010p., № P3-012433 від 27.08.2010p., № РЗ-012614 від 31.08.2010p., № РЗ-012666 від 01.09.2010p., № РЗ-012811 від 03.09.2010p., № РЗ-012924 від 06.09.2010p., № РЗ-013060 від 08.09.2010p., № P3-013146 від 09.09.2010p., № P3-013315 від 13.09.2010p., № P3-013370 від 14.09.2010p., № P3-013468 від 15.09.2010р., № P3-013539 від 16.09.2010p. та № P3-013546 від 17.09.2010р., станом на липень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 47 844,07 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 6.3. Договору випливає, що за порушення строків виконання зобов'язання, щодо оплати товару (п. 4.6. Договору) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів за кожний день прострочення, а за прострочення понад п'яти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 729,38 грн. пені що за порушення строків виконання зобов'язання, щодо оплати товару та 3 349,04 грн. 7% штрафу за прострочення строків виконання зобов'язання, щодо оплати товару понад п'яти днів.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 2 398,33 грн. 3% річних та 3 970,24 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тяпченко Ганни Петрівни (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 01135, АДРЕСА_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»(ідентифікаційний код: 32384972, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -47 844,07 грн. (сорок сім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 07 копійок), пені -8 729,38 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 38 копійок), штрафу -3 349,04 грн. (три тисячі триста сорок дев'ять гривень 04 копійки), втрат від інфляції -3 970,24 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 24 копійки), 3% річних -2 398,33 грн. (дві тисячі триста дев'яносто вісім гривень 33 копійки) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.