Рішення № 25504532, 20.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р.Справа № 5023/2837/12 вх. № 2837/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

за участю:

позивача - Марєнкова О.М. (дов. № 288-1-4/31 від 19.12.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Харківської філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Харків

про стягнення 10 878,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Харківської філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (надалі - Відповідач) коштів в сумі 10 878,25 грн. та покладення на Відповідача судовий збір.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.07.2011 року між ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в особі Харківської філії та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 на підставі та у виконання Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній станом на 07.07.2011 року (далі - Закон) строком дії з 11.07.2011 по 13.07.2012 рік було укладено Поліс № АА/5389939 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter держ. НОМЕР_3.

Поліс було укладено на умовах першого типу, що відповідно до пункту 15.1. статті 15 «Типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності» Закону означає, що за цим полісом застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Полісом була передбачена франшиза в сумі 1 000,00грн. (частина збитку, що не відшкодовується страховиком за кожним страховим випадком).

15 листопада 2011 року о 19 год. 20 хв. на 27км + 600м автошляху Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта сталося зіткнення автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter держ. НОМЕР_3 під керуванням водія-працівника ОСОБА_3 (володілець за Тимчасовим реєстраційним талоном та роботодавець - ОСОБА_2) з автомобілем марки ВАЗ 21093 держ. № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 (власник- ОСОБА_6).

В результаті зіткнення автомобілям завдано механічних пошкоджень.

Між ФОП ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 03.10.2011 року було безстроково укладено Трудовий договір.

Згідно Довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Харківській області № 52/Д/4271 від 02.12.2011 року на водія ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 14).

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 15.01.2012 року по справі № 2034/3-4743/11 водія ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п. 14.6 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с. 15).

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter держ. НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_7, пов'язана з експлуатацією цього автомобіля була застрахована відповідно до Полісу №АА/5389939, потерпіла особа ОСОБА_6 23.11.2011 року звернулася до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в особі Харківської філії з Повідомленням про страховий випадок.

Повідомлення про страховий випадок від страхувальника ФОП ОСОБА_7 надійшло: - 23.11.2011 року здійснено телефонний дзвінок до асістуючою компанії страховика, повідомлення зареєстровано під реєстраційним № 10153; - 08.12.2011 року отримано письмову заяву.

Згідно пункту 33.1.2. статті 33 «Повідомлення про страховий випадок» Закону в редакції чинній на час укладення полісу 07.07.2011 року учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

По факту отримання необхідного пакету документів в підтвердження настання страхового випадку, страховиком було визнано ДТП страховим випадком та виплачено потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 10 878,25грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 170 від 04.04.2012 року.

Розмір страхового відшкодування сплачений власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 21093 держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_6 було визначено відповідно до Калькуляції ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» вартості ремонтно-відновлювальних робіт № 1031500/5 від 14.12.2011 року на суму 11 878,25грн. з урахуванням 70% зносу запчастин автомобіля.

Розмір страхового відшкодування склав 10 878,25 грн. за вирахуванням передбаченої полісом 1 000,00грн. франшизи (11 878,25-1 000,00=10 878,25).

З метою досудового врегулювання спору, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в особі Харківської філії Листом-вимогою вих. № 122/12-8 від 09.04.2012 року зверталася до Відповідача з пропозицією відшкодувати 10 878,25 грн. 17.04.2012 року Відповідачем отримано даний Лист-вимогу, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Дослідивши матеріали справи та пояснення Позивача, вбачається, що Відповідач не відреагував на Лист-вимогу Позивача.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно підпункту «ґ» пункту 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на час укладення полісу, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33. статті 33 цього закону.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 35 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з Відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого Позивачем на умовах договору добровільного страхування транспортного засобу, що укладений між Позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. Правовідносини у сфері обов'язкового страхування регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи наведене позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, Закон України "Про страхування", Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 173, 174, 179, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1,4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (61010, м. Харків, Бугримової, 3, код ЄДРПОУ № 21192908) кошти в сумі 10 878,25грн. (десять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 25 копійок) та сплачений судовий збір в сумі 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 липня 2012 року по справі № 5023/2837/12.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.