Рішення № 25504473, 30.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р.Справа № 5017/1900/2012за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ "

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат"

про стягнення 245 981,74 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники

Від позивача: Чекальська В.П. - довіреністьвід 03.04.2012 р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" про стягнення 245 981,74 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У судовому засіданні 30.07.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26.06.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 59/3, згідно з яким позивач надає послуги з подання питної води по та прийому стічних вод на об'єкти відповідача, згідно з дислокацією об'єктів (додаток №1 до Договору), а відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному стані у відповідності з встановленими Правилами, переліченими в п. 2.1. даного договору та діючому законодавству.

Розділом 2 договору № 59/3 від 26.06.2004р. визначені права та обов'язки сторін.

Сторони зобов'язуються керуватися чинними Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994 р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995 р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому чинним законодавством порядку(п.2.1 договору).

Умовами п.п. 2.4.1, 2.4.5 договору № 59/3 від 26.06.2004р. визначено, що абонент зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання.

Відповідно до п.п. 2.3.9 договору № 59/3 від 26.06.2004р. абонент зобов'язаний щомісячно, за встановленою формою з 25-го по 30-те число у письмовій формі надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку ненадання цих відомостей у строк Водоканал здійснює розрахунок відповідно до „Правил водокористування".

За період з 01.07.2008р. по 01.03.2012р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 245 981,74грн., облік якої проводиться за особовим рахунком №81048.

Розрахунок скиду ливневих стоків проводиться згідно зі довідками Гідрометеорологі чного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та згідно акту №139 -ТИ від 27.01.2003р. та листа №7586 від 28.10.2004р. про територію боржника. Відповідно до акту 139 -ТИ від 27.01.2003р. площа застройки складає 1,5 га, площа удосконаленого покриття -1,5га, характер каналізації- загальносплавна.

Згідно з п.3.9 Договору „ об"єми стоків, що відводяться від „Абонента" відводяться рівними об'ємами витраченої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п.2.1 „Правил водокористування". Об"єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування си стемами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65 (далі Правил):

„15.9. Додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зли-воприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачу ють:

а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає під приємство, за нормами БНтП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гід рометеослужби."

З жовтня 2008р. діють нові "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. № 190, що закріплюють п.4.10 такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, викори стовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств ", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р. Даний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 стандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Тариф на водовідведення у розмірі 4,48грн. встановлений Рішенням виконкому Одеської міської ради № 95 від 14.02.2008р., тариф у розмірі 6, 89грн. відповідно Рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р., тариф у розмірі 7,212грн. відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №182 від 30.09.2011р.

Таким чином, за період з 01.07.2008р. по 01.03.2012р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 245 981,74грн.,

У відповідності з п. 2.4.11 Договору № 59/3 від 26.06.2004р. Правил приймання стоків відповідач зобо в'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати водопроводу та каналізації та інші платежі, передбачені Правилами.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" були направлені повідомлення № 37777 від 17.02.2010р., № 41041 від 21.10.2010р., № 45937 від 09.02.2012р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення. Досудове попередження № 41721 від 11.01.2011р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, загальна сума позовних вимог складає з заборгованості відповідача перед позивачем 77 468,4 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" про стягнення 245 981,74 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат"(65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 22, р/р 26005234731, ОФ АКБ "МТБ", МФО 328168, код ЄДРПОУ 05392542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, м. Одеса, вул Басейна, р/р 26007311687301 в АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 26472133) -заборгованість за послуги водовідведення липневих стоків у розмірі 245 981,74грн.; 4919,62 грн. судовий збір.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денног0о строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.07.2012 року.

Суддя Оборотова О.Ю.