Рішення № 25504461, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7373-2012 24.07.12

За позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

до Фізичної особи-підприємця Кішкова Катерини Миколаївни

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Іванченко І.М. (довіреність № 68 від 23.02.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Торговий дім Поляков»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кішкова Катерини Миколаївни (відповідач) заборгованості в сумі 18 506,15 грн. з них основного боргу -17 732,83 грн., пені -359,68 грн. та 17% річних (п. 5.2. договору) -413,64 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 24.07.2012р. подав заяву № 307 від 23.07.2012р. в якій уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 773,32 грн. з них пені -359,68 грн. та 17% річних -413,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 430 від 01 січня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.07.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 430 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, продукти харчування та інші товари /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах Договору відповідно до виписаних накладних.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -17 732,83 грн., однак, як вказує позивач, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі -17 732,83 грн.

Під час розгляду даної справи в суді позивач уточнив свої позовні вимоги та у своїй заяві № 307 від 23.07.2012р. звернув увагу суду на той факт, що відповідач в добровільному порядку сплатив суму заборгованості за Договором в розмірі 17 732,83 грн., однак, з огляду на те, що оплата товару за Договором відбулася з простроченням у здійсненні платежів з боку Покупця, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та 17% річних.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви № 307 від 23.07.2012р., підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2009 року між сторонами укладено договір поставки № 447 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, продукти харчування та інші товари, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах Договору відповідно до виписаних накладних.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що загальна сума товару, що передається Покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період лютого-квітня 2012 року позивач передав товар на загальну суму 17 732,83 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: КК-0370893 від 09.02.2012 року на суму 1943,98 грн.; КК-0439573 від 18.04.2012 року на суму 1271,33 грн.; КК-0446602 від 25.04.2012 року на суму 1690,08 грн.; КК-0449339 від 27.04.2012 року на суму 1253,34 грн.; КК-0370909 від 09.02.2012 року на суму 1475,87 грн.; КК-0370923 від 09.02.2012 року на суму 707,38 грн.; КК-0439305 від 18.04.2012 року на суму 1673,11 грн.; КК-0445883 від 25.04.2012 року на суму 1477,12 грн.; КК-0449555 від 27.04.2012 року на суму 584,68 грн.; КК-0370680 від 09.02.2012 року на суму 1210,96 грн.; КК-0446530 від 25.04.2012 року на суму 1817,53 грн.; КК-0446531 від 25.04.2012 року на суму 2422,79 грн. та КК-0448820 від 27.04.2012 року на суму 204,66 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу Постачальника, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач стверджує, що Покупець, грошових коштів за поставлений йому Продавцем товар в установленому Договором порядку та в передбачений Договором строк не перерахував.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів слідує, що під час перебування справи на розгляді в суді Покупець розрахувався з Продавцем за товар та станом на 12.07.2012р. заборгованість у відповідача перед позивачем по видатковим накладним на суму 17 732,83 грн. відсутня, що підтверджується наданим до суду складеним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків (оригінал акту міститься в справі). Дане свідчить про неналежне виконання з боку відповідача умов п. 4.2. Договору щодо здійснення розрахунків за отриманий по видатковим накладним №№: КК-0370893 від 09.02.2012 року на суму 1943,98 грн.; КК-0439573 від 18.04.2012 року на суму 1271,33 грн.; КК-0446602 від 25.04.2012 року на суму 1690,08 грн.; КК-0449339 від 27.04.2012 року на суму 1253,34 грн.; КК-0370909 від 09.02.2012 року на суму 1475,87 грн.; КК-0370923 від 09.02.2012 року на суму 707,38 грн.; КК-0439305 від 18.04.2012 року на суму 1673,11 грн.; КК-0445883 від 25.04.2012 року на суму 1477,12 грн.; КК-0449555 від 27.04.2012 року на суму 584,68 грн.; КК-0370680 від 09.02.2012 року на суму 1210,96 грн.; КК-0446530 від 25.04.2012 року на суму 1817,53 грн.; КК-0446531 від 25.04.2012 року на суму 2422,79 грн. та КК-0448820 від 27.04.2012 року на суму 204,66 грн. товар, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу Постачальника, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 5.2. Договору випливає, що при порушенні Покупцем п. 4.2. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 359,68 грн. пені за несвоєчасно здійснений розрахунок за товар по Договору.

З положень п. 5.2. Договору витікає, що при порушенні Покупцем п. 4.2. Договору, Покупець сплачує Постачальнику збитки від інфляції та 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 413,64 грн. 17% річних за порушення п. 4.2. Договору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить -773,32 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кішкова Катерини Миколаївни (адреса: 02232, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»(ідентифікаційний код: 32268131, адреса: 18005, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 3354411, ІПН 322681323019, Свідоцтво ПДВ 32155596), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені -359,68 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 68 копійок), 17% річних -413,64 грн. (чотириста тринадцять гривень 64 копійки) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.