Рішення № 25504245, 01.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5810-2012 01.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»ДоДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»Простягнення 149 830,07 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача: Гаркавенко С.В. -дов. № 93/2012/02/13-9 від 13.02.12 р.

Цурка Н.О. -дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.12 р.

від відповідача: Степенко О.Д. -дов. № 1920 від 08.02.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення 137 625,19 грн. основного боргу, 7 382,14 грн. інфляційної складової боргу, 4 059,67 грн. трьох відсотків річних та 763,07 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 910445 від 01.06.2003 р. та додатками до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.12 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 5011-37/5810-2012, призначено справу до розгляду на 06.06.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.12 р. надав господарському суду документи на виконання вимог ухвали, оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.12 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.05.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 15.05.12 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, господарський суд ухвалою від 06.06.12 р. відклав розгляд справи на 09.07.12 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 04.05.12 р. № 5011-37/5810-2012.

09.07.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвал суду та відзив на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.07.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору та заявив письмове клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі, яке було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 09.07.12 р. до 01.08.12 р. о 11:30 год. для дослідження доказів у справі та для витребування у позивача довідки про стан розрахунків.

У судовому засіданні 01.08.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.12 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Житловим управлінням «Південне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» холдингової компанії «Київміськбуд», яку було перейменовано на Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 910445 від 01.06.03 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 910445 від 01.06.03 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 910445 від 01.06.03 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 4 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 910445 від 01.06.03 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 910445 від 01.06.03 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9, розрахункова група, телефон 484-86-19, табуляграму фактичного споживання за попередній період, та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 . цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з липня 2009 р. до березня 2012 р. та корінців нарядів на підключення та відключення за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.09 р. до 01.04.12 р. становила 507 646,47 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 910445 від 01.06.03 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 363 135,35 грн., у зв'язку з чим станом на 01.04.12 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 137 625,19 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення 137 625,19 грн. основного боргу, 7 382,14 грн. інфляційної складової боргу, 4 059,67 грн. трьох відсотків річних та 763,07 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 910445 від 01.06.2003 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 910445 від 01.06.03 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність зі сторони Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»вини за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором № 910445 від 01.06.03 р., оскільки виконання зобов'язання в цілому залежить від виконання своїх зобов'язань мешканцями в частині своєчасної оплати за спожиті комунальні послуги, а функція відповідача, в даному випадку, полягає в передачі мешканцям платіжних документів виданих КП «ГІОЦ», для здійснення своєчасної оплати.

Однак судом вищенаведені посилання відповідача не приймаються до уваги, оскільки договірні зобов'язання за даним договором існують між ПАТ «Київенерго»та Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС».

З наданої позивачем у судовому засіданні 09.07.12 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»за період з липня 2009 р. до червня 2012 р. вбачається, що станом на 09.07.12 р. заборгованість відповідача за договором № 910445 від 01.06.03 р. становить 116 082,17 грн.

Слід зазначити, що платіж на суму 2 912,46 грн. був здійснений відповідачем 30.04.12 р., тобто до звернення позивача з даним позовом до суду.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 2 912,46 грн., у зв'язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 18 630,56 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 18 630,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 116 082,17 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»суми основного боргу за договором № 910445 від 01.06.03 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 116 082,17 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 7 382,14 грн. інфляційної складової боргу та 4 059,67 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 910445 від 01.06.03 р. за період з січня 2010 р. до березня 2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з лютого 2010 р. до березня 2012 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р., липні 2010 р., липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 99,7 %, 99,4 %, 99,6 %, 99,8 %, 98,7 % та 99,6 %, відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»за період з лютого 2010 р. до березня 2012 р. підлягають 5 177,95 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 910445 від 01.06.03 р. станом на 01.04.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 4 059,67 грн. трьох відсотків річних за період з січня 2010 р. до березня 2012 р.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 763,07 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 910445 від 01.06.03 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 3.5. додатку № 4 до договору № 910445 від 01.06.03 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 910445 від 01.06.03 р. та додатками до нього становить 763,07 грн. за період з січня 2012 р. до березня 2012 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ПАТ «Київенерго» згідно з платіжним дорученням № 1574 від 23.04.2012 р. було сплачено судовий збір у розмірі 3 000,65 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 23.12.2010 р. № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 5011-37/5810-2012 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 996,61 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 4,04 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 116 082 (сто шістнадцять тисячі вісімдесят дві) грн. 17 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5 177 (п'ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 95 коп. інфляційних нарахувань, 4 059 (чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 763 (сімсот шістдесят три) грн. 07 коп. пені та 2 894 (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 28 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Провадження у справі щодо стягнення 18 630,56 грн. основного боргу припинити.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 (чотири) грн. 04 коп., що перерахований платіжним дорученням № 1574 від 23.04.2012 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 02.08.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.