Рішення № 25504202, 31.07.2012, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 69-81-66, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 31 " липня 2012 року Справа № 5028/17/29/2012

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4

Про відшкодування 10001,40 грн. шкоди

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10001,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. №06-5-33/396 вказану позовну заяву з доданими документами направлено за підсудністю до господарського суду Чернігівської області.

Автоматизованою системою документообігу господарських судів позовну заяву визначено для розгляду судді Кушніру І.В.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.07.2012р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. №5028/17/29/2012.

До початку судового засідання 19.07.12р. від представника Позивача надійшла заява №11/2801 від 12.07.2012р. про розгляд справи без його участі.

До початку судового засідання 31.07.12р. від представника Позивача надійшла заява №11/2892 від 24.07.2012р. про розгляд справи без його участі. Одночасно, у даній заяві зазначено, що Позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, а також повідомляє, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" не відомо розмір франшизи відповідно до полісу №ВЕ/2715621, тому Позивач висуває вимоги до Відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 10001,40 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, явки представника в судові засідання 19.07.12р. та 31.07.12р. не забезпечив.

Ухвали про порушення провадження у справі від 07.07.12р. та відкладення розгляду справи від 19.07.12р., направлені Відповідачу за адресою: 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, повернулися до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.07.2012р. місцезнаходження юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" -14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

04.03.2009 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №28-0901-0134, відповідно до якого застраховано автомобіль "Мітсубісі Ланцер", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

01.03.2010 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю транспортного засобу "Мітсубісі Ланцер", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу "Форд Транзит", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно довідки №8582874 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Управлінням ДАІ МВС України в Івано-Франківській області вих. №86 від 03.03.2010р., ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.2,9, 12.9. Правил дорожнього руху України.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2010 року ОСОБА_2 за скоєну дорожньо-транспортну пригоду визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, ст.130 ч.1 КпАП України.

03.03.2010р. ОСОБА_1 звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №35/03/10, складеного 10.03.2010р., вартість матеріального збитку становить 27660,41 грн.

07.04.2010 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" складено страховий акт №УЛК000001120 та розрахунок суми страхового відшкодування.

Згідно вищевказаного розрахунку сума страхового відшкодування складає 10001,40грн.

Позивач, на виконання умов договору страхування відповідно до вищевказаних документів виплатив страхове відшкодування у розмірі 10001,40 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.04.2010р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" згідно Полісу №ВЕ/2715621 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії даного Полісу з 04.02.2010 року по 03.02.2011 року включно.

Позивачем 02.09.2011 року була направлена заява №11/437 від 01.09.2011р. на адресу Відповідача з вимогою відшкодувати суму 10001,40 грн. Дана заява була отримана Відповідачем 09.09.2011р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, наявною в матеріалах справи, проте не відповіді на заяву, ні коштів від Відповідача не надійшло.

На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 10001,40 грн.

Згідно ст. 1 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР "Про страхування" (надалі -Закон № 85/96-ВР), страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 3 Закону України від 01.07.2004р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон №1961) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.6 Закону № 1961 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку."

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

"Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення."

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

"Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом."

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

"1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі."

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі."

Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України:

"Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом."

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1. ст. 22 Закону №1961-ІV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Разом з тим, суд відмічає наступне.

У заяві №11/2892 від 24.07.2012р., що надійшла до суду до початку судового засідання 31.07.12р. від представника Позивача зазначено, що Позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, а також повідомляє, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" не відомо розмір франшизи відповідно до полісу №ВЕ/2715621, тому Позивач висуває вимоги до Відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 10001,40 грн. Крім того, з посиланням на вищенаведену ст.993 Цивільного кодексу України, Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати йому в порядку регресу повну суму здійсненого Позивачем страхового відшкодування.

Разом з тим, згідно ч.12.1. ст.12 Закону №1961:

«Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.»

Крім того, відповідно до ч.36.6. ст.36 Закону №1961:

«Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.»

Зазначені норми спростовують доводи Позивача проте, що Відповідач має відшкодувати йому повну суму страхового відшкодування, оскільки суму франшизи в даному випадку Позивачу має відшкодовувати саме страхувальник -ОСОБА_2, а не страховик -Відповідач.

Як вбачається з Полісу №ВЕ/2715621 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сума франшизи (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає 510,00 грн., що спростовує доводи Позивача, що йому не відомо розмір франшизи.

Таким чином, розмір виплаченого Позивачем страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача, має бути зменшений на вищевкану суму франшизи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували викладені обставини, покладені в обґрунтування позову, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 9491,40 грн. страхового відшкодування без урахування суми франшизи 510грн.

Таким чином, в решті позову на суму 510 грн. має бути відмовлено.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.22,33,49,75,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 9491 грн. 40 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1609 грн. 50коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

31.07.12