Рішення № 25503994, 31.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 5010/706/2012-5/61

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З. , при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне

науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе",

вул. Горького, 58, м. Суми, Сумська область,40004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"

вул. Промислова, 23, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 35 754 грн. 04 коп., з яких: 23 094 грн. 69 коп. - основний борг за поставлену теплову енергію, 40 грн. 42 коп. - інфляційні збитки, 205 грн. 15 коп. - 3% річних та 12 414 грн. 14 коп. - пеня

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі Позивач) подано позов (№ 1436/2012 від 18.06.12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 35 754 грн. 4 коп., з яких: 23 094 грн. 69 коп. - основний борг за поставлену теплову енергію, 40 грн. 42 коп.. - інфляційні збитки, 205 грн. 15 коп. - 3% річних та 12 414 грн. 14 коп. - пеня.

Ухвалою суду від 20.06.2012 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.07.2012 року.

У зв'язку з технічними причинами, розгляд справи 10.07.2012 не відбувся.

Ухвалою суду від 10.07.2012 розгляд справи відкладено на 31.07.2012.

Позивач в обґрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на Договір №ПР 132-6/51 Про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2007 р. (а.с.11-13), Додатки №1,2,3,4 від 01.10.2007 р. до вказаного Договору (а.с.14-16), Додаткові угоди №1 від 01.02.2008 р., №2 від 01.2007.10 р., №3 від 01.05.2011 р.(а.с.16-18), Додаток №1 до Додаткової угоди №2 (а.с.19), акти прийому - передачі теплової енергії від 31.10.2011 р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р. (а.с. 20-26).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи (а.с.1, 38). Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з'ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.39-40).

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом з'ясовано наступне:

01.10.07 між Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (далі Споживач) укладено Договір №ПР132-6/51 від 01 жовтня 2007 року Про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення (далі Послуги), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані Послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором (п.1 Договору).

Відповідно до п. 18.1. Договору, споживач зобов'язується оплачувати та приймати Послуги в установлені Договором порядку та строки.

Розрахунки за Послуги проводяться у грошовій формі на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує Виконавцю вартість Послуг, визначену відповідно до Додатку №1 договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (п.п. 8, 9, 10 Договору).

Пунктом 11 Договору сторони погодили, що рахунки на авансові внески та за надані Виконавцем Споживачу у розрахунковому місяці Послуги Споживач отримає від Виконавця після складання Сторонами з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, акту прийому - передачі теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору позивач у жовтні 2011 року - квітень 2012 року передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 23 094 грн. 69 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі теплової енергії (а.с 20-26), за який останній не розрахувався, тим самим заборгувавши позивачу, на час пред'явлення позову 23 094 грн. 69 коп.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 23 094 грн. 69 коп. за отриману ним теплову енергію, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 23 094 грн. 69 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи несвоєчасність оплати відповідачем поставленої теплової енергії, позивачем нараховано пеню на суму 12 414 грн. 14 коп. (а.с. 7-8).

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Розрахунок суми пені здійснений позивачем згідно п. 15 Договору № ПР132-б/51 від 01.10.2007 року у розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання є правильним та підлягає до задоволення.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків (а.с. 8- 9), поданих позивачем, ним здійснено нарахування в сумі 40 грн. 42 коп. - інфляційних втрат та 205 грн. 15 коп. - 3 % річних.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 40 грн. 42 коп., оскільки позивачем не враховано місяці, в яких мала місце дефляція.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Як вбачається з листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається з наступного місяця.

При перерахунку розміру інфляційних витрат судом використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін».

Середній індекс інфляції за період з листопада 2011 року до травня 2012 року включно становить 100,7 (індекс інфляції за листопад 2011р. -100,1%, за грудень 2011р. -100,2%, за січень 2012 р. -100,2%, за лютий 2012р. -100,2%; за березень 2012р. -100,3%; за квітень 2012р. - 100,0 %, за травень 2012 р. - 99,7 % (в межах визначених позивачем у додатку до позовної заяви).

Таким чином, розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у жовтні 2011 р. на суму 1505,48 становить 10,54 виходячи з розрахунку: (1505,48*1,007)- 1505,48= 10,54

Середній індекс інфляції за період з грудня 2011 року до травня 2012 року включно становить 100,6. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у листопаді 2011 р. на суму 3387,83 становить 20,33 виходячи з розрахунку: (3387,83 *1,006)- 3387,83= 20,33.

Середній індекс інфляції за період з січня 2012 року до травня 2012 року включно становить 100,4. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у грудні 2011 р. на суму 3 401,80 становить 13,60 виходячи з розрахунку: (3401,80 *1,004)- 3401,80= 13,60.

Середній індекс інфляції за період з лютого 2012 року до травня 2012 року включно становить 100,2. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у січні 2012 р. на суму 4549,34 становить 9,10 виходячи з розрахунку: (4549,34 *1,002)- 4549,34= 9,10.

Середній індекс інфляції за період з березня 2012 року до травня 2012 року включно становить 99,99. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у лютому 2012 р. на суму 5421,73 становить -0,05.

Середній індекс інфляції за період з квітня 2012 року до травня 2012 року включно становить 99,7. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у березні 2012 р. на суму 3777,66 становить -11,33.

Середній індекс інфляції за травень 2012 року становить 99,7. Розмір інфляційних втрат за вказаний період по акту прийому - передачі теплової енергії у квітні 2012 р. на суму 1050,85 становить -3,15.

Таким чином, розмір інфляційних втрат складає 39 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 625 позивачем здійснено нарахування 3 % річних на суму 205 грн. 15 коп.

Судом проведено власний розрахунок 3 % річних в інформаційно - пошуковій системі "Законодавство" (а.с. 41) на суму 206 грн. 26 коп. Враховуючи, що сума заявлена позивачем, менша за суму розраховану судом, до задоволення підлягає вимога позивача про стягнення 205 грн. 15 коп. 3 % річних.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, підлягають стягненню з ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" 23 094 грн. 69 коп. основної заборгованості, 12 414 грн. 14 коп. пені, 39 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 205 грн. 15 коп. 3 % річних.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 193, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 529, 530, 610, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення заборгованості в сумі 35 754 грн. 04 коп., з яких: 23 094 грн. 69 коп. - основний борг за поставлену теплову енергію, 40 грн. 42 коп.. - інфляційні збитки, 205 грн. 15 коп. - 3% річних та 12 414 грн. 14 коп. - пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано - Франківськ, 76018 (код 31524633) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", вул.Горького,58, м. Суми, 40004 (код 05747991) 23 094 (двадцять три тисячі дев'яносто чотири) грн. 69 коп. основної заборгованості, 12 414 (дванадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 14 коп. пені, 39 (тридцять дев'ять) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 205 (двісті п'ять) грн. 15 коп. 3 % річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 44 коп. судового збору.

Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1 грн. 38 коп. інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.12

Суддя Г.З.Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Лоза В.В. 03.08.12