Рішення № 25503924, 27.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2012 р.Справа № 5017/1571/2012

За позовом: Південної митниці

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про стягнення 46 315,35 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Шатіло В.А., довіреність № 24/26-01/13018 від 06.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_5, особисто

Суть спору: Позивач, Південна митниця звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення збитків в розмірі 46315,35 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012р. позовну заяву вх. № 2323/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/1571/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

04.07.2012р. позивач подав суду письмові пояснення за вх. № 20612/2012, відповідно до яких навів положення законодавства, яким регулюються правовідносини сторін.

20.07.2012р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи, яке судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала від 20.07.2012р.

Представник позивача позов підтримує та просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ФОП ОСОБА_5, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні, подав до суду відзив від 14.06.2012р. за вх. № 18414/2012.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20.04.2010р. між Ягорлицькою митнецею (правонаступником якої відповідно до наказу ДМСУ „Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей, є Південна митниця), Поклажодавець та ФОП ОСОБА_5, Зберігач було укладено договір зберігання № 31, згідно п. 1.1. якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання м'ясопродукти „безкісткові свині окости без шкіри" у кількості 19033,70 кг, на суму 428258,25 грн. на термін зберігання до 01.08.2010р. та інших обов'язкових умов договору, що визначаються у ньому.

Відповідно до п.1.2. Договору товар вважається переданим на зберігання з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару. При цьому, право власності на товар до Зберігача не переходить, воно не можу бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам. Зберігачу також забороняється самостійно розпоряджатися майном, а саме в частині його знищення, утилізації, переробки, продажу без дозволу Поклажодавця, звертатися до будь-яких органів влади з приводу вирішення питання розпорядження майном та передавати майно цим органам без погодження Поклажодавця.

Пунктами 2.2., 2.3. Договору визначено, що Зберігач забезпечує приймання товару негайно з моменту його доставки Поклажодавецем. Приймання товару на зберігання здійснюється Зберігачем за кількістю, яка вказана в Акті приймання-передачі товарів.

Згідно п. 3.1 Договору кількість товару, повернутого зі зберігання відображається в Акті приймання-передачі, котрий підписується уповноваженими представниками Сторін.

Товар вважається повернутим зі зберігання з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару. Зберігач зобов'язаний повернути весь товар або його частину на письмову вимогу Поклажодавця, навіть якщо строк дії договору не закінчився (п. 3.2. Договору).

Із змісту п.п. 4.1.1, 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6. Договору вбачається, що Зберігач зобов'язаний прийняти товар на зберігання згідно умов розділу 2 даного Договору, повернути за письмовою вимогою Поклажодавця згідно розділу 3 зі зберігання товар уповноваженим представникам Поклажодавця, нести повну відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження товару, переданого на зберігання у розмірі та сумі, визначеної у Акті прийняття-передачі, повернути рівну кількість товару того ж самого роду та якості на першу вимогу Поклажодавця.

Положеннями п. 6.2. у разі порушення п. 1.2. Договору, а також втрати (розкрадання, псування) переданого на зберігання товару, або відмови Зберігача повернути Поклажодавцю товар в терміни передбачені в п. 3.3. та п. 4.1.6. Зберігач зобов'язується відшкодувати нестачу шляхом оплати вартості неповернутого товару, виходячи з рівня середньої гуртової ціни на м'ясопродукцію подібного виду у Одеській області, що склалися на день відшкодування, але не нижче початкової вартості, зафіксованої в акті прийняття-передачі, у термін не більш як 5 (п'ять) днів. Та зобов'язується сплатити на користь Поклажодавця штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми початкової вартості товару, який не повернуто Поклажодавцю, за кожен день від моменту пред'явлення вимоги Поклажодавцем про видачу (повернення) товару до моменту відшкодування його вартості Зберігачем. Сторони погодили, що з моменту пред'явлення Поклажодавцем претензії (вимоги про сплату грошових коштів), зобов'язання Зберігача про повернення товару в натурі припиняється відповідно до п. 2 ст. 604 ЦК України та виникає нове (грошове) зобов'язання Зберігача про відшкодування вартості товару на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 8.3. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.08.2010р.

З метою проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз дослідження, на підставі постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил № 0888/51000/1006 від 06.05.2010р., протоколу про одержання проб і зразків для проведення експертизи в справі про порушення митних правил від 06.05.2010р., а також видаткової накладної № 26 від 06.05.2010р. зі складу відповідача було взято 41,54 кг товару на загальну суму 934,65 грн.

01.09.2010р. між Дністровською митницею (яка відповідно до наказу ДМСУ „Про оптимізацію структури митних органів" № 548 від 25.05.2010р. є правонаступником Ягорлицької митниці) Поклажодавець та ФОП ОСОБА_5, Зберігач було укладено договір № 75, згідно п. 1.1. якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання м'ясопродукти „безкісткові свині окости без шкіри" у кількості 18992,16 кг, на суму 427323,60 грн. на термін зберігання до 31.12.2010р.та інших обов'язкових умов договору, що визначаються у ньому.

Відповідно до п.1.2. Договору товар вважається переданим на зберігання з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару. При цьому, право власності на товар до Зберігача не переходить, воно не можу бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам. Зберігачу також забороняється самостійно розпоряджатися майном, а саме в частині його знищення, утилізації, переробки, продажу без дозволу Поклажодавця, звертатися до будь-яких органів влади з приводу вирішення питання розпорядження майном та передавати майно цим органам без погодження Поклажодавця.

Підпунктами б, в, г, п. 2.2. Договору визначено, що Зберігач зобов'язаний повернути майно, здане на зберігання на першу письмову вимогу „Поклажодавця", незалежно від терміну його зберігання, не користуватися переданим йому на зберігання майном і повернути саме то майно, яке було здане на зберігання Поклажодавцем, створити необхідні умови для зберігання майна з урахуванням якості і властивостей предметів зберігання.

Згідно п. 4.1. у разі невиконання або неналежного виконання договору Зберігач відшкодовує збитки у випадку втрати, знищення або пошкодження майна, а також збитки заподіяні фактом крадіжки, пожежі, дією води. Зберігач звільняється від відповідальності за недостачу і пошкодження майна, викликані непереборною силою (ураган, повінь, землетрусу, військової дії), підтвердженими відповідними актами.

Зберігач за втрату, недостачу або пошкодження зданного йому Поклажодавцем на зберігання майна відповідає: а) за втрату і недостачу в розмірі вартості визначеної згідно з ринковими цінами на день відшкодування (пп. а, п. 4.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору, передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р.

16.12.2010р. при примусовому виконанні рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2010р. по справі № 2-2651/10 про зобов'язання Ягорлицької митниці повернути власникові ОСОБА_4 вантаж безкісткових свиних окостків без шкіри, на складі, що належить відповідачу, органами державної виконавчої служби України на підставі акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, було вилучено вантаж безкісткових свиних окостків без шкіри, виробництва Бразилія в кількості лише 16993,7 кг, які знаходились в картонних коробках, тобто було встановлено нестачу товару в розмірі 2058,46 кг на загальну суму 46315,35 грн.

11.05.2012р. позивач звернувся до ФОП ОСОБА_5 з претензією вих. № 13/42-4.1/12807 з вимогою відшкодувати завдані за договором зберігання № 75 від 01.09.2010р. збитки в сумі 46315,35 грн., яка відповідачем була залишена без відповіді.

Враховуючи вищенаведене, та те що відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати позивачу збитки в розмірі 46315,35 грн., чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, що й зумовило звернення останнього до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Із змісту ч.1 ст. 939 Цивільного кодексу України вбачається, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Положеннями ст. 944 ЦК України визначено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 ЦК України).

Умовами ч. 1 ст. 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі -у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі -у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов'язань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

Враховуючи вищенаведене, та встановлення факту неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо зберігання переданого Ягорлицькою митницею товару, проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються правовідносини сторін по зберіганню майна, суд доходить висновку щодо задоволення позову Південної митниці в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені Південною митницею позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 46315,35 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) на користь Південної митниці (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21 А, код ЄДРЮОФОП 35819019) 46315 (сорок шість тисяч триста п'ятнадцять) грн. 35 коп. збитків.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) до Державного бюджету України (п/р 31210206783008 в ГУ ДКСУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору в сумі -1609,50 грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 01.08.2012р.

Суддя Цісельський О.В.