Ухвала суду № 25503846, 01.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

01.08.12 Справа№ 5015/2780/12

За позовом: прокурора Залізничного району міста Львова і інтересах держави в особі комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м. Львів,до відповідача:приватного підприємства "Мегадрук", м. Львів,за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,про: стягнення заборгованості.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:не з'явився,позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився,третьої особи:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до приватного підприємства "Мегадрук", за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, про стягнення заборгованості. Ухвалою від 07.07.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.08.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №273 від 01.02.2010 р. не належно здійснював оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів. У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 83 072,07 грн. Крім того, відповідачу нараховано 899,79 грн. пені.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, причин неприбуття не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 11.07.2012 р. та від 16.07.2012 р. Вимог ухвали суду від 07.07.2012 р. не виконали.

Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибути в судове засідання. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивач був повідомлений про час та місце судового засідання задовго до його проведення, а тому у позивача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду.

Звертаючись в даній справі з позовом в інтересах держави в особі комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", прокурор у позовній заяві обґрунтовує порушення та загрозу інтересам держави наступним. КП "Адміністративно-технічне управління" організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності (розділ І Статуту). Його доходи є суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в державний бюджет. Відповідач, не сплативши кошти з надання у тимчасове користування місць для розміщення реклами, завдають шкоду територіальній громаді і міському бюджету. Некомпенсовані втирати міського бюджету зумовлюють недоїмку відрахувань до державного бюджету, оскільки за рахунок них здійснюється поповнення місцевого бюджету, відповідно до пункту 2.1.3 Статуту. Відтак невиконання відповідачем зобов'язань зумовлює ненадходження коштів у місцевий бюджет М. Львова, а відповідно, завдає шкоди державним інтересам в цілому.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

З огляду на приписи частини першої та третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частина друга статті 29 Господарського процесуального кодексу України) .

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)" встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Частиною 3 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Таким чином, враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналогічну правову позицію, викладено у постанові Верховного Суду України від 22.02.2005 року у справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах Міністерства палива та енергетики в особі акціонерної компанії "Харківобленерго" до СТОВ ім. Г.С. Сковороди про стягнення 76 162,20 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії. Правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади. Якщо позов подано в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, порушення провадження у такій справі є безпідставним.

Таким чином, обґрунтування порушення інтересів держави відбувається шляхом визначення відповідного державного органу, який наділений функціями та повноваженнями органу виконавчої влади у спірних відносинах.

Згідно з вимогами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, визначивши факт порушення інтересів держави, встановивши відповідний орган державної влади, до сфери управління якого входить виконання відповідних функцій у конкретних правовідносинах, прокурор подає позов в інтересах держави в особі такого органу. Частиною 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Деталізація правового статусу органу державної влади, який виступає від імені держави у справах за позовами прокурорів, наведена в частині 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, правильність подання прокурором позову в інтересах держави в особі уповноваженого органу, перебуває у прямому взаємозв'язку з можливістю такого органу набути статусу позивача у справі.

У відповідності з абзацом 1 частини 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Прокурором Залізничного району м. Львова при поданні позовної заяви не було подано належного обґрунтування в розумінні статті 2 Господарського процесуального кодексу України того, в чому ж саме полягало порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду в даній справі та взагалі не визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у спірних правовідносинах.

Прокурором не представлено доказів того, що комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" належить до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а також доказів того, що на комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних владних функцій у даних правовідносинах.

Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" є юридичною особою, може бути позивачем і відповідачем в суді. Підприємство -самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами (частина перша статті 62 Господарського кодексу України). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Отже, позивач володіє достатньою правоздатністю і дієздатністю для самостійного заявлення позову про захист його порушених прав чи охоронюваних інтересів. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах 20.04.2011 р. №09/1321 та від 10.07.2012 р. №5015/7214/11.

Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" не є органом державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Тому суд вважає представництво прокурором інтересів суб'єкта господарювання -комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", безпідставним та необґрунтованим.

У відповідності з абзацом 4 частини 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заявлений прокурором позов в інтересах держави в особі комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" необхідно залишити без розгляду.

Крім того, ухвалою суду від 07.07.2012 р. прокурора та позивача зобов'язано надати суду оригінали документів, долучених до позову -для огляду в судовому засіданні, детальний розрахунок основної суми боргу, в якому відобразити таку інформацію: підстава виникнення обов'язку у відповідача оплати, дата виникнення обов'язку оплати, сума до сплати, сума та дати здійснених відповідачем платежі, детальний розрахунок пені, в якому відобразити таку інформацію: сума заборгованості, період нарахування із урахуванням дат зміни облікової ставки Національного банку України, кількість днів прострочення, рахунки на оплату за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу, дозволи на розміщення рекламних конструкцій, надіслати третій особі матеріали позову, докази надіслання (опис вкладення та поштову квитанцію) надати суду, провести з відповідачем звірку взаєморозрахунків та надати суду акт звірки або докази надсилання цього акта відповідачеві. Прокурором та позивачем вимог суду не виконано, хоч вони були повідомлені про час та місце розгляду справи задовго до його проведення -11.07.2012 р.

Наведене свідчать, що невиконання позивачем вимог суду, всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України, перешкоджає вирішенню спору, витребувані матеріали є необхідними для розгляду справи, що є додатковою підставою для залишення позову без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись пунктами 1, 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позов прокурора Залізничного району міста Львова і інтересах держави в особі комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до приватного підприємства "Мегадрук", за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, про стягнення заборгованості.

Суддя Рим Т.Я.