Ухвала суду № 25503660, 02.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

"02" серпня 2012 р. Справа № 5004/725/12

Суддя господарського суду Волинської області Слупко В.Л. розглянувши заяву ТзОВ "Освіта-Плюс" про відвід судді від розгляду справи 5/25-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2006р., повернення приміщення та звільнення відповідачем вказаного приміщення

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 02.08.12р. представником відповідача озвучено та подано клопотання про відвід судді Слупко В.Л. від розгляду справи №5004/725/12 з посиланням на те, що дії судді викликають у товариства "Освіта-Плюс" сумніви у її неупередженості при розгляді даної справи.

В обгрунтування заявленого клопотання про відвід відповідач наводить слідуючі підстави:

1. Суддя Слупко В.Л. прийняла до свого провадження позовну заяву ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", яка була необгрунтована та не підтверджена жодними доказами, а тому підлягала поверненню позивачу без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України. Таким чином суддею Слупко В.Л. порушено вимоги ст. 63 ГПК України.

2. В ухвалі про порушення провадження у справі від 14 червня 2012р. (п.5) суддя Слупко В.Л. ухвалила заяву про забезпечення позову розглянути в судовому засіданні за участю представників сторін, яке було призначене на 17 липня 2012р., проте в порушення вимог цієї ухвали, 22 червня 2012р. суддею Слупко В.Л. заява позивача про забезпечення позову була розглянута без виклику та участі ТзОВ "Освіта-Плюс", чим було порушено право відповідача на участь в засіданнях суду, закріплене ч.2 ст.22 ГПК України, принцип рівності перед законом та судом, закріплений в п.4-2 ГПК України та принцип змагальності, закріплений ч.2 ст.4-3 ГПК України.

Також при вирішенні цієї заяви в порушення вимог ст. 33 ГПК України суддею не було витребувано у заявника доказів, які б підтверджували його доводи про те, що в спірному приміщенні проводиться статутна діяльність позивача -здійснення освітньої діяльності, в ньому працюють викладачі та навчаються студенти, а також, що в навчальному закладі триває екзаменаційний та відпускний період та що недопуск студентів та викладачів до учбового корпусу призведе до негативних наслідків.

Не з'ясувавши цих обставин, суддею безпідставно було заборонено відповідачу чинити перешкоди позивачу в користуванні приміщенням, якого до виникнення спору він не займав, що фактично призвело до вселення позивача у належне ТзОВ "Освіта-Плюс" на праві власності приміщення, чим порушено права власника.

3. Суддею до даного часу не розглянуто подану 08.07.2012р. товариством "Освіта-Плюс" заяву про скасування забезпечення позову, розгляд якої є невідкладним.

4. Суддею безпідставно в судовому засіданні 31.07.2012р. було відмовлено ТзОВ "Освіта-Плюс" в заявлених клопотаннях про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1, яка підписала позов, не вправі була його підписувати, так як на посаду ректора була призначена з порушенням чинного законодавства та Статуту.

Крім цього суддею було порушено вимоги п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р."Про деякі питання застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду.

5. Також суддя Слупко В.Л. в процесі розгляду даної справи й іншим чином виявляла свою упередженість.

Так, під час судового засідання, яке відбулося 31 серпня цього року, суддя зобов'язала позивача надати суду обґрунтування строків пропуску позовної давності, хоча позивач не звернувся до суду з клопотанням про визнання пропуску строків позовної давності з поважних причин, чим порушила вимоги ст.4-2 ГПК України, де зазначається, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом та ст.4-3 ГПК України, де зазначається, що судочинство у господарських справах здійснюється на засадах змагальності.

Також суддя виявляла неоднаковий підхід до обох сторін цієї справи. Наприклад, суддя прийняла від позивача протокол №1 загальних зборів засновників ТзОВ "ЛБІ МНТУ" від 08.06.2012р., де йшлося про призначення ОСОБА_1 ректором та навіть після заяви представників ТзОВ "Освіта-Плюс" про те, що ОСОБА_1 неправомірно призначена на цю посаду та представлення в підтвердження цієї заяви відповідних документів не витребовувала доказів, які б засвідчували про скликання цих зборів та надіслання повідомлень про їх скликання учасникам. В той же час, в засіданні від 31 липня цього року суддя Слупко В.Л. зобов'язала до наданої товариством "Освіта-Плюс" копії протоколу №2 зборів учасників ТзОВ "ЛБІ МНТУ" представити також докази про скликання цих зборів та надіслання повідомлень про їх скликання.

Представник позивача вважає, що в клопотанні відповідача про відвід судді не наведено виключних обставин, про які йдеться в статті 20 ГПК України, а підстави, перелічені в заяві про відвід, є суб'єктивним сприйняттям відповідачем фактів розгляду даної справи.

Заслухавши думку представників сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача з огляду на наступне:

Статтею 20 ГПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідачем заявлено відвід після початку розгляду справи по суті. Згідно протоколу технічного запису судового процесу розгляд справи по суті розпочався 31.07.12р. о 14год.43хв. та тривав до 17.год.32хв.

Відповідач в своєму клопотанні не зазначив підстав відводу, про які він дізнався після початку розгляду справи по суті.

Наведені товариством «Освіта-Плюс»в клопотанні, на його думку, «порушення суддею Слупко В.Л. норм ГПК України»при прийнятті позовної заяви, розгляді справи по суті та заявлених у ній клопотань не позбавляють останнє права оскаржити дії судді та винесені нею процесуальні документи в установленому порядку та не являються підставами для відводу судді в розумінні статті 20 ГПК України.

Статтями 61 та 74 ГПК України регламентовано, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, порядок ведення засідання визначається суддею.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають в його провадженні, крім випадків, передбачених законом.

Керуючись ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя господарського суду,-

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта-Плюс»про відвід судді Слупко В.Л. відхилити.

Суддя В.Л. Слупко