Постанова № 25501245, 26.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Справа № 2a-1965/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Мельничука Є.С.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про стягнення податкового боргу у сумі 38 725,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012 року Славутський міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про стягнення податкового боргу у сумі 42 752,97 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що за Шепетівським військовим лісгоспом, який є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” без права юридичної особи, рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та І квартал 2012 року у сумі 42 626,37 грн. та нарахованої пені у сумі 99,60 грн.

Прокурор у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, тобто у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.56).

Представник позивача у судове засідання не з’явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.74), а також заяву про зменшення розміру позовних вимог за № 4256/9/10-014 від 26.07.2012 року. Із даної заяви вбачається, що у зв’язку із частковою сплатою Шепетівським військовим лісгоспом Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” збору за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 4 000,00 грн., станом на 26.07.2012 року непогашеними залишається 36 626,37 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів та 99,60 грн. нарахованої пені. Вказаний податковий борг у загальній сумі 38 725,97 грн. просив стягнути з рахунків у банках та за рахунок готівки Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (а.с.76).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення на позовну заяву. У своєму запереченні відповідач зазначає, що у зв’язку із частковою сплатою Шепетівським військовим лісгоспом збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 4 квартал 2011 року у загальній сумі 8 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 389 від 23.05.2012 року, № 457 від 12.06.2012 року, № 518 від 26.06.2012 року, № 531 від 27.06.2012 року та № 585 від 17.07.2012 року, заявлена у позовній заяві до стягнення сума податкового боргу у розмірі 42 725,97 грн. є необґрунтованою. Відповідач вказує також на те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу шістдесяти календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги такому платнику податків, додавши при цьому документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків та докази того, що орган ДПС надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів. Вказані вимоги позивачем дотримані не були. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України” 26.06.1993 року зареєстроване державним реєстратором Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ - 08033772) (а.с.38) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби.

30.09.2008 року Державне підприємство “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України ” згідно наказу міністра оборони України № 469 переіменовано у Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, яке відповідно до вказаного наказу є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України ”.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 029268 від 12.01.2011 року вбачається, що Шепетівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (філією) без права юридичної особи (код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ –24972050; місцезнаходження –30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, 18) (а.с.39).

20.12.1993 року Шепетівський військовий лісгосп взятий на податковий облік Шепетівською об’єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області (а.с.41).

Згідно довідки Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби № 48/10/15 від 27.04.2012 року вбачається, що Шепетівський військовий лісгосп перебуває на обліку у Славутській об’єднаній державній податковій інспекції Хмельницької області Державної податкової служби як платник окремих видів податків та зборів, а саме –збору за спеціальне використання лісових ресурсів (а.с.42).

З матеріалів справи вбачається, що Славутською міжрайонною прокуратурою Хмельницької області проведено перевірку Шепетівського військового лісгоспу Держаного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, за результатами якої встановлено, що у зв’язку із несвоєчасною несплатою Шепетівським військовим лісгоспом до бюджету збору за спеціальне використання лісових ресурсів, станом на 13.06.2012 року, залишається непогашеною заборгованість по сплаті збору за спеціальне використання лісових ресурсів та нарахованої пені у загальній сумі 42 725,97 грн.

Наявність непогашеного відповідачем податкового боргу у сумі 42 725,97 грн. і була підставою для звернення Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області з даним позовом до суду.

26.07.2012 року Славутською об’єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області Державної податкової служби подано суду заяву за № 4256/9/10-014 від 26.07.2012 року про зменшення розміру позовних вимог. У даній заяві позивач зазначає, що у зв’язку із сплатою Шепетівським військовим лісгоспом 26.06.2012 року, 27.06.2012 року та 17.07.2012 року збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 4 квартал 2011 року у загальній сумі 4 000,00 грн., станом на 26.07.2012 року за Шепетівським військовим лісгоспом залишається непогашеним податковий борг у сумі 38 725,97 грн.

У відповідності до вимог частини 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов’язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 137 цього Кодексу позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднюється до справи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, збір за спеціальне використання лісових ресурсів (пункт 9.1 підпункт 9.1.13).

Механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів врегульовано розділом ХVІІ Податкового кодексу України.

Згідно пункту 329.1 статті 329 цього Кодексу платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Статтею 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 334.2).

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу (пункт 334.1).

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012 року Шепетівським військовим лісгоспом подано до Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік за № № 24876, 24877, 24878, 24879 та за № 24880, якими узгоджено податкові зобов’язання платника податків щодо збору за звітний квартал 2011 року у сумі 9 462,11 грн., 1 182,91 грн., 3 979,17 грн., 5 238,03 грн. та у сумі 6 578,94 грн. відповідно (а.с.11-20).

Крім того, 03.05.2012 року Шепетівським військовим лісгоспом подано до Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2012 року за № № 4000, 4001, 4002 та за № 4003, якими узгоджено податкові зобов’язання платника податків щодо збору за вказаний 5 287,00 грн., 306,50 грн., 13 230,00 грн. та у сумі 1 555,75 грн. відповідно (а.с.21-24).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання Шепетівського військового лісгоспу, визначені ним у податкових розрахунках збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та за І квартал 2012 року, є узгодженими.

У відповідності до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що самостійно узгоджені Шепетівським військовим лісгоспом суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та за І квартал 2012 року, підлягали сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Однак, судом встановлено, що у зв’язку із частковою сплатою Шепетівським військовим лісгоспом збору за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 8 194,04 грн. (а.с.10, 63-67), станом на 26.07.2012 року за останнім залишається непогашеними 38 626,37 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Славутською об’єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано Шепетівському військовому лісгоспу податкову вимогу за № 17 від 21.02.2012 року (а.с.25).

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що позивачем, у зв’язку із несплатою Шепетівським військовим лісгоспом узгодженого податкового зобов’язання, а саме збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та І квартал 2012 року, нараховано останньому пеню у сумі 99,60 грн.

У відповідності до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов’язань зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 38 626,37 грн. та нарахована пеня у розмірі 99,60 грн. є податковим боргом Шепетівського військового лісгоспу, який, станом на 26.07.2012 року, ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком заборгованості по Шепетівському військовому лісгоспу, обліковою карткою даного платника податків та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що податковий борг у сумі 35 899,52 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що позивачем не дотримано вимоги частини 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки Славутський міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про стягнення податкового боргу, тоді як статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З гідно частини 3 статті 25 цього Кодексу філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, податковий борг у сумі 38 725,97 грн. підлягає стягненню із Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

На підставі вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 137, 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ - 08033772) в дохід держави 38 725 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять п’ять) грн. 97 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Державному підприємству “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.