Постанова № 25501156, 31.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2470/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Височенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування наказу № 143 від 17 лютого 2012 року, акту № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року та податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2012 року № 0000351701, № 0000361701, № 0000341701, стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.01.2012 року відповідачем було прийнято наказ № 55 про проведення з 02 лютого 2012 року документальної планової перевірки тривалістю 10 робочих днів. 17 лютого 2012 року відповідачем було прийнято наказ № 143 про продовження терміну проведення зазначеної перевірки з 20 лютого 2012 року на п'ять днів. Позивач вважає наказ № 143 від 17.02.2012 року неправомірним, оскільки він не містить обґрунтування необхідності продовження терміну перевірки та не врахував права особи на участь у процесі при прийнятті рішення. Також позивач вважає неправомірним акт перевірки, оскільки він складений не у строк, визначений Податковим кодексом України. Крім цього позивач зазначає, що 13.03.2012 року вона оскаржила акт перевірки до Державної податкової адміністрації в Одеській області, про що повідомила відповідача, проте, не зважаючи на це, Білгород-Дністровською ОДПІ 20 березня 2012 року було прийнято три податкові повідомлення-рішення.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними за наступних підстав. Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000351701 від 20.03.2012 року збільшено суму грошового зобов`язання на 1157 грн., за, нібито, порушення п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року, проте, позивач зазначає, що відповідачем їй видана довідка від 15.03.2012 року про те, що ФОП ОСОБА_1 не має заборгованості із сплати податків перед бюджетами, крім цього відсутність заборгованості підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями.

Позивач зазначає, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000361701 від 20.03.2012 року збільшено суму грошового зобов`язання на 375 грн. за нібито порушення пп.177.6,177.1 ст. 177, п.167.1 ст. 167, п.123.1.ст. 123 ПК України, а саме відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 було порушено положення про оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, проте, на думку позивача, ця норма не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему.

Також позивач зазначає, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000341701 від 20.03.2012 року збільшено суму грошового зобов`язання на 510 гривень, за нібито, порушення п.51.1ст.51,п.119.2 ст. 192 ПК України. Проте щодо посилань відповідача на наявність помилок у звіті, позивач зазначає, що нею був зроблений та поданий уточнюючий звіт 06.03.2012 року та сплачено штрафні санкції за допущення відповідних помилок у розмірі 510 гривень.

За таких підстав позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати наказ Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції № 143 від 17 лютого 2012 року, акт перевірки № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року та податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000351701, № 0000361701, № 0000341701 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що перевірка проводилась правомірно у відповідності до норм діючого законодавства та за результатами перевірки правомірно складено акт документальної планової виїзної перевірки від 02.03.2012 року № 34/17-01/2415102743. Білгород-Дністровською ОДПІ правомірно встановлено порушення норм податкового законодавства, а саме п.177.6 п.177.1,ст..177, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755/У1; п. 51.1.ст. 51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755/У1, п.2 Указу Президента від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року та податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000351701, № 0000361701, № 0000341701 винесені у відповідності до норм чинного законодавства. За таких підстав представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

На підставі ст. 77, 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказів № 55 від 23.01.2012 р. № 143 від 17.02.2012 р. та направлення від 06.02.2012 р. № 180/1701, виданих Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012 року, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, радником податкової служби 3 рангу Логвіновою Галиною Василівною проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт перевірки № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року, який був отриманий позивачем 05.03.2012 року(а.с. 16-32, 90, 91).

В акті перевірки зазначено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 в органах державної влади на підставі рішення Білгород-Дністровського міськвиконкому Одеської області отримала свідоцтво про державну реєстрацію 12.12.2002 року, номер запису про державну реєстрацію № 04056799Ф0013646, на податковому обліку в Білгород-Дністровській ОДПІ перебуває з 16.12.2002 року № 8450. Оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року здійснювала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб найманих працівників (а. с. 13, 19, 23).

На підставі акта перевірки № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000361701, № 0000351701, 0000341701 (а. с. 33-35).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000341701 від 20.03.2012 року згідно п.51.1 ст. 51, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та на підставі акта перевірки № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року встановлено порушення п.51.1 ст. 51, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим за платежем податок на доходи найманих працівників нараховано штрафні санкції в розмірі 510 гривень (а.с. 35).

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих(сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.54.3.5 ст. 54.3 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що у період з 12.02.2009 року по 20.07.2009 року, з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року, з 10.02.2011 року по 31.05.2011 року ФОП ОСОБА_1 використовувалась наймана праця ОСОБА_2, яка працювала у позивача на посаді продавця. Трудові угоди між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані Білгород-Дністровським міськрайонним центром зайнятості. Згідно до вказаних угод заробітна плата ОСОБА_2 у 2009 році склала 700 грн. на місяць, у 2010 році -900 грн. на місяць, у 2011 році -1100 грн. на місяць. Згідно трудових угод заробітна плата ОСОБА_2 за перевіряємий період склала 23 000 грн., в тому числі у 2009 році -4200 грн., у 2010 році -4500 грн., у 2011 році -4400 грн. Податкова соціальна пільга не надавалась. Розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утримано з них податку (довідки ф.1-ДФ) у 2009 -2011 рр. до податкового органу надані своєчасно, однак в довідці ф.1-ДФ за 2011 р. сума нарахованого доходу ОСОБА_2 відображена не в повному обсязі (вх.. № 19509 від 08.04.2011 р.). Так сума відображеного виплаченого доходу у 1 кв. 2011 р. складає лише 1100 гривень, чим порушено п.51.1 ст. 51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (а.с. 18-32). Зазначені обставини не оспорюються позивачем.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0000341701 від 20.03.2012 року, а саме, що нею був зроблений та поданий уточнюючий звіт 06.03.2012 року та самостійно сплачено штрафні санкції за допущення відповідних помилок у розмірі 510 гривень згідно до платіжного доручення № 1 від 15 березня 2012 року, оскільки штрафні санкції ФОП ОСОБА_1 були сплачені після отримання нею акта перевірки, в якому було зафіксовано дане порушення норм податкового законодавства, а тому це не є самостійним виявленням суб'єктом підприємницької діяльності помилок та відповідно до п.54.3.5 ст. 54.3 Податкового кодексу України у Білгород-Дністровської ОДПІ виник обов'язок по винесенню на підставі акта перевірки вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що Білгород-Дністровською ОДПІ правомірно встановлено порушення позивачем п.51.1 ст. 51, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000341701 від 20.03.2012 року.

Також судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0000361701 від 20 березня 2012 року на підставі акта перевірки встановлено порушення позивачем п.177.6 п.177.1 ст. 177, п.167.1 ст. 167, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування, на 375 гривень, в тому числі за основним платежем - 300 гривень, за штрафними санкціями - 75 гривень.(а.с. 33).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що на розрахунковий рахунок позивача № 26000128422 ВАТ АБ «Укргазбанк»11.08.2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшли кошти за надані підприємцем ОСОБА_1 послуги по використанню залізничного коду, зареєстрованого на її адресу, на підставі чого зроблено висновок про порушення позивачем п.177.6 п.177.1 ст. 177, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, та, що базою оподаткування такого доходу є сума 2000 гривень, з якого нарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 300 гривень (2000х15%).

Згідно п.177.1, п.177.6 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. У разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку-фізичних осіб.

Відповідно до п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті).

Проте, зі змісту Податкового кодексу України вбачається, що статтею 177 Податкового кодексу України врегульовано оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Судом встановлено, що в 2011 році ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування та сплачувала єдиний податок.

Отже, на правовідносини щодо підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 не розповсюджується дія статті 177 Податкового кодексу України, а ці спірні правовідносини на дату вчинення правочину, а саме, станом на 11.08.2011 року врегульовані Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами та доповненнями), який втратив чинність 01.01.2012 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного Указу суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Позивачем 01.01.2011 року було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку та сплачувався єдиний податок за максимальною ставкою 200 гривень на місяць (а.с. 15).

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що Білгород-Дністровською ОДПІ неправомірно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000361701 від 20 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування, на 375 гривень, в тому числі за основним платежем - 300 гривень, за штрафними санкціями - 75 гривень.

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року позивачем був нарахований єдиний податок в сумі 6232 грн., в тому числі: у 2009 році -2000 грн., у 2010 році -2800 грн., у 2011 р. - 1432 грн.. Згідно рішень Білгород-Дністровської районної ради від 26.07.2007 року № 128-У, від 28.07.2009 року № 357-У «Про затвердження ставки єдиного податку для фізичних осіб -суб`єктів підприємницької діяльності»ставка єдиного податку по виду діяльності 51.9 -інші види оптової торгівлі, становить 200 гривень на місяць без розподілу по зонам. На виконання вимог п. 2 Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями, необхідно було нарахувати єдиного податку з врахуванням використання праці найманого працівника 7389 грн., в тому числі у 2009 році в сумі 3000 грн.((12 міс. х 200 грн.) + (6 міс. х 100 грн.)); у 2010 році в сумі 2900 грн.((12 міс. х 200 грн.) + (5 міс. х 100 грн.)); у 2011 році в сумі 1489 грн. ((2 міс. х 200 грн.) + (10 міс. х 86 грн.) + (1 міс. х 100 грн.) + (3 міс. х 43 грн.)). Також зазначено, що таким чином, за даними перевірки донараховано єдиного податку 1157 грн., в зв`язку з порушенням п. 2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями (а.с. 29).

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями ставка єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Білгород-Дністровською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000351701 від 20 березня 2012 року, в якому зазначено, що на підставі акта перевірки встановлено порушення позивачем п.2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: єдиний податок з фізичних осіб за основним платежем на 1157 гривень, та зазначено, що сума нарахованого грошового зобов`язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення на бюджетний рахунок одержувача відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.34).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиного податку за 2009 рік -3002,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 28.11.2008 року, № 3 від 11.02.2009 року, квитанціями № 61 від 19.03.2009 р., №134 від 18.04.2009 року, № 83 від 20.05.2009 р., № 72 від 18.06.2009 р., № 6 від 16.07.2009 р., № 127 від 18.08.2009 року, № 138 від 17.09.2009 року, № 124 від 16.10.2009 року, № 4 від 19.11.2009 року, № 126 від 14.12.2009 року; за 2010 рік -2900 грн., що підтверджується квитанціями № 43 від 08.12.2009 року, № 74 від 18.01.2010 року, № 11 від 19.02.2010 року, № 32 від 25.02.2010 року, № 25 від 19.03.2010 року, № 61 від 19.04.2010 року, № 29 від 19.05.2010 року, № 63 від 15.06.2010 р., № 13 від 22.06.2010 року, № 45 від 19.07.2010 р., № 32 від 18.08.2010 року, № 160 від 18.09.2010 року, № 1 від 18.10.2010 року, № 41 від 19.11.2010 р.; за 2011 рік -1532 грн., що підтверджується квитанціями № 4 від 13.12.2010 року, № 19 від 19.01.2011 р., № 71 від 10.02.2011 р., № 40 від 17.03.2011, № 18 від 09.06.2011, № 68 від 15.07.2011р., платіжними дорученнями № 2 від 12.02.2011, № 13 від 19.04.2011, № 15 від 18.05.2011, № 26 від 12.08.2011р., а всього сплачено 7434,06 грн.. Зазначені обставини не оспорюються відповідачем (а.с. 53-75).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 сума єдиного податку сплачувалась відповідно до вимог п.2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями в повному обсязі з урахуванням використання найманої праці, та на час проведення вищезазначеної перевірки заборгованість по сплаті єдиного податку у позивача відсутня.

Суд вважає доводи відповідача в підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000351701 від 20 березня 2012 року, що Білгород-Дністровською ОДПІ в обліковій картці ФОП ОСОБА_1 не було враховано, те що позивач здійснювала підприємницьку діяльність з використанням найманої праці однієї особи, а обліковували ці сплачені суми в розмірі 1157 гривень, як переплату, необґрунтованими, оскільки заборгованість у позивача по сплаті єдиного податку відсутня.

Крім цього, згідно довідки Білгород-Дністровської ОДПІ від 15.03.2012 року станом на 15.03.2012 року ФОП ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів) перед бюджетами (а.с.45).

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що Білгород-Дністровською ОДПІ неправомірно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000351701 від 20 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: єдиний податок з фізичних осіб за основним платежем на 1157 гривень.

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування наказу Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції № 143 від 17 лютого 2012 року та акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року, суд дійшов до висновку, що оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо винесення наказу та складання акту перевірки, викладення в ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, винесеного за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу. Крім цього, контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішення, що приймається на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб`єктом господарювання порушень.

За таких підстав, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування наказу Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції № 143 від 17 лютого 2012 року та акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та законодавства № 34/17-01/2415102743 від 02.03.2012 року суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією податкові повідомлення-рішення № 0000351701 від 20 березня 2012 року та № 0000361701 від 20 березня 2012 року прийняті з порушенням вимог податкового законодавства України, а тому адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000351701 від 20 березня 2012 року та № 0000361701 від 20 березня 2012 року, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0, 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року № 4282-VI з 1 січня 2012 року мінімальний розмір заробітної плати в місячному розмірі становить - 1073 гривні.

Згідно до квитанції № 610410017 від 04.04.2012 року позивачем за подачу даного адміністративного позову до суду сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, встановленою за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, в розмірі 107, 3 грн.

Враховуючи, що даний адміністративний позов задоволено судом в частині позовних вимог, а позивачем сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, суд вважає, що судові витрати позивача поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000351701 від 20 березня 2012 року та № 0000361701 від 20 березня 2012 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 31 липня 2012 року.

Суддя О.А. Левчук

.