Рішення № 25500093, 31.07.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5016/2284/2011/11825/2011(13/206)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача -Алешкевич Л.М., дов. від 20.07.2012 р.№ 8596;

від відповідача - Шамрая В.Я., дов. від 01.08.2009 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв",

54013, вул. Декабристів, 4-а, м. Миколаїв,

до Приватного підприємства "Вест-СВ",

54052, пр-т Корабелів, 4, кв. 117, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості за договором кредиту в загальній сумі 674 124 грн. 34 коп., -

У С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв" (надалі -Банк) пред'явлено позов до Приватного підприємства (ПП) "Вест-СВ", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2012 р. № 10-11/497, про стягнення грошових коштів у загальній сумі 674 124 грн. 34 коп., із яких: 651360 грн. -основний борг за кредитом; 10445 грн. -заборгованість по простроченим процентам; 466 грн. 64 коп. -сума, на яку збільшився борг, з урахуванням встановленого індексу інфляції; 9920 грн. 60 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 10 грн. 05 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами; 1920 грн. 11 коп. -3% річних за прострочення повернення кредитних коштів; 1 грн. 94 коп. -3% річних за прострочення сплати процентів, а також коштів на погашення судових витрат у справі в сумі 7009 грн. 28 коп., які складаються з державного мита в сумі 6773 грн. 28 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., з посиланням на те, що відповідач, усупереч умовам укладеного між ними кредитного договору від 21.07.2008 р. № 619-04/08 та відповідних до нього додаткових угод, порушив свої грошові зобов'язання щодо повного та своєчасного, відповідно до узгодженого сторонами графіку, повернення кредитних коштів і процентів за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі, на котру здійсненні відповідні нараховування за періоди прострочення у вказаних вище сумах.

У судовому засіданні такі вимоги представник позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача у відзиві на позов від 20.07.2012 р. № 57-12 та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на таке. Зазначена в позовній заяві та у поданому Банком розрахунку сума основного боргу є меншою ніж підсумок сум згідно довідки руху кредитних коштів, що, на думку представника відповідача, свідчить про неповноту та недостовірність зазначених у цій довідці даних, яка не може бути фактичним доказом у справі та визначати суму основного боргу. Подані Банком платіжні доручення оформлені всупереч Законам України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та "Про електронні документи та електронний документообіг", а тому не можуть бути належними доказами у справі в розумінні ст. ст. 32,34 ГПК України, оскільки не підписані уповноваженою особою Банку та не містять його печатки. Нарахування 40 % річних за користування кредитними коштами є неправомірним, оскільки у позичальника на момент звернення з позовом (08.07.2011 р.) ще не виникло обов'язку повернення всієї суми кредиту. Оскільки згідно договору про внесення змін від 30.09.2010 р. № 115 до кредитного договору останньою датою повернення всіх грошових коштів за кредитною лінією є 19.08.2011 р., то нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 4 травня по 8 липня 2011 року є неправомірним.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у зв'язку з таким.

Між попередником Банку та Приватним підприємством "Вест-СВ" укладено кредитний договір від 21.07.2008 р. № 619-04/08, відповідно до умов якого взначено порядок та умови надання Банком кредиту шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 1200000 грн., для оплати витрат на виробничі потреби (закупівлю тютюнових виробів, карток мобільного зв'язку, оплату робіт, послуг та інші виробничі потреби) з погашенням кредиту згідно графіку щодо зменшення ліміту траншової кредитної лінії (п. 2.1) з повним погашенням заборгованості за кредитом -17.07.2009 р. (п.2.2) із відсотковою ставкою 20 % річних (п.3.2) та підвищеною відсотковою ставкою 25% річних у випадку порушення строків повернення отриманих сум кредиту (п.3.3).

Сторонами неодноразово змінювались умови вказаного кредитного договору, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, підвищеної відсоткової ставки у випадку порушення строку погашення кредитної заборгованості, графіку зменшення кредитної лінії, дати остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту, про що укладались до кредитного договору договори про внесення змін від 30.07.2009 р. № 031-04/09, від 30.04.2010 р. № 038-04/10, від 01.06.2010 р. № 052-04/10, від 01.07.2010 р. № 075-04/10, від 19.08.2010 р. № 097-04/10 та від 30.08.2010 р. № 103-04/10.

Остаточний графік погашення кредитних коштів, ліміт невідновлювальної кредитної лінії та кінцевий термін повернення кредиту сторони визначили в договорі про внесення змін до кредитного договору від 30.09.2010 р. № 115-04/10, згідно з умовами котрого ліміт невідновлювальної кредитної лінії встановлено в сумі, яка не може перевищувати 1118000 грн., з погашенням кредиту згідно графіку щодо зменшення ліміту траншової кредитної лінії (п. 2.2), з повним погашенням заборгованості за кредитом 19.08.2011 р.

На виконання взятих договірних зобов'язань попередником Банку протягом періоду 21.07.2008 р. - 04.10.2010 р. перераховано кредитні кошти в сумі 1200000 грн. погодженої кредитної лінії ПП "Вест-СВ", і останнім їх отримано, що підтверджується поданими Банком платіжними дорученнями, довідкою від 04.07.2011 р. про рух коштів по позичковому рахунку ПП "Вест-СВ", проте останнім зобов'язання щодо своєчасного та в повній сумі повернення кредитних коштів і процентів за користування ними порушувались. Згідно поданих позивачем указаної довідки, довідок про нарахування та сплати процентів, розрахунків сум заборгованості по кредиту і процентах річних станом на 08.07.2011 р. загальна сума заборгованості ПП "Вест-СВ" становить 661805 грн., із якої 651360 грн. по поверненню кредитних коштів і 10445 грн. по сплаті відсотків.

Згідно господарського законодавства кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Цивільним законодавством передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Такі ж положення сторони передбачили в укладеному між ними договору, зокрема, пунктом 4.3.4.

У відповідності до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ураховуючи положення викладеного законодавства, умови укладеного сторонами договору із внесеними до нього змінами, та що ПП "Вест-СВ" з 1 червня 2011 року, виконавши 31.05.2011 р. з простроченням свої зобов'язання щодо чергового повернення грошових коштів у сумі 58330 грн., які підлягали сплаті 30 квітня 2011 року згідно узгодженого договором про внесення змін від 30.09.2010 р. № 115-04/10 графіку погашення суми кредиту, припинив повернення решти суми отриманого кредиту, чергові платежі повернення котрих згідно вказаного графіку передбачені, зокрема у травні-червні 2011 року по 58330 грн. за кожний вказаний місяць, то позовні вимоги про стягнення всієї суми заборгованості з погашення кредиту 651360 грн. - основного боргу є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення заборгованості із сплати процентів річних за користування кредитними коштами в сумі 10445 грн., вірно нарахованих позивачем на відповідні суми підлягаючих до повернення кредитних коштів за період їх прострочення з 1 червня по 8 липня 2011 року (на момент звернення до суду із позовом), виходячи із розрахунку річних з 1 по 5 червня 2011 р. (останній день чергового платежу) в розмірі 23 % (такий розмір річних позивачем обґрунтовано застосовано у відповідності з п.3.2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 31.03.2011 р. № 047-04/11) і з 6 червня по 8 липня 2011 р. - 40 % (такий розмір річних позивачем обґрунтовано застосовано у відповідності з п.3.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 30.07.2009 р. № 031-04/09).

Є обґрунтованими позовні вимоги й в частині стягнення пені в загальній сумі 9930 грн. 65 коп., із якої 9920 грн. 60 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів, розрахована позивачем із сум підлягаючих до повернення кредитних коштів за період з 4 травня по 8 липня 2011 року, та 10 грн. 05 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 4 по 8 липня 2011 року, а також 466 грн. 64 коп. - суми, на яку збільшився борг, з урахуванням встановленого індексу інфляції, нарахованої за прострочення сплати чергової суми кредиту у травні 2011 року.

Зазначені вимоги позивача узгоджуються з положеннями чинного законодавства, зокрема ч.2 ст. 193 ГК України, котрою передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони, та що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; умовами укладеного сторонами договору, а саме пп. 5.2, 5.3, відповідно до якого позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Що стосується позовних вимог у частині стягнення 3% річних в сумі 1920 грн. 11 коп. за прострочення повернення кредитних коштів, нарахованих позивачем за період з 4 травня по 5 липня 2011 року, та 3% річних в сумі 1 грн. 94 коп., за прострочення сплати процентів річних, нарахованих позивачем за період з 4 по 8 липня 2011 року, то в даній частині позову належить відмовити з огляду на таке.

Наведеними вище положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Так, сторони в пункті 3.3 договору кредитування, до якого внесено зміни договором від 30.07.2009 р. № 031-04/09, встановили інший розмір процентів у випадку порушення позичальником, встановленого п.2.2 строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту та графіку погашення кредитної заборгованості, а саме, в розмірі 40 % річних. Таким чином, позивач унесенням таких умов до договору вже захистив свої майнові права та інтереси на випадок безпідставного користування відповідачем отриманими грошовими коштами, а тому, нарахування позивачем на суму заборгованості ще й 3% річних суд визнає безпідставним.

Твердження представника відповідача про невідповідність зазначеної суми основного боргу в позовній заяві поданим Банком розрахункам і довідці судом перевірені і відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів представника відповідача про невідповідність поданих Банком платіжних доручень чинному законодавству України, зокрема Законам України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про електронні документи та електронний документообіг", суд зазначає, що подані Банком платіжні доручення в копіях, як й інші письмові докази у справі, засвідчені Банком належним чином, а тому є письмовими доказами, в розумінні ст. 36 ГПК України, якою передбачено, що письмові докази подаються, зокрема, в належним чином засвідчених копіях. Обґрунтованого клопотання про витребування у позивача оригіналів указаних письмових документів відповідачем не заявлено, і підстав для відхилення цих документів у суду немає.

Суд визнає, що позивачем подано достатньо належних та допустимих доказів для вирішення спору в даній справі, зокрема укладені сторонами кредитний договір від 21.07.2008 р. № 619-04/08 та до нього додаткові угоди; документи щодо отримання та погашення ПП "Вест-СВ" кредитних коштів і сплати процентів за користування ними; відповідні розрахунки сум уточнених позовних вимог із зазначенням сум, на котрі здійснюються відповідні нарахування та періодів таких нарахувань, котрі спростовують твердження відповідача, в тому числі про неправомірне нарахування Банком 40 % річних.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 31 липня 2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв" задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Вест-СВ", 54052, пр-т Корабелів, 4, кв. 117, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 24788240, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 01001, Провулок Шевченка, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002, на рахунок філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв" № 37399361431848/980, грошові кошти в загальній сумі 672 202 (шістсот сімдесят дві тисячі двісті дві) грн. 29 коп., із яких: 651360 (шістсот п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят) грн. -основний борг за кредитом; 10445 (десять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. -заборгованість по прострочених процентах; 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 64 коп. -сума, на яку збільшився борг, з урахуванням встановленого індексу інфляції; 9920 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 60 коп. -пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 10 (десять) грн. 05 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, а також грошові кошти на погашення витрат на оплату державного мита в сумі 6722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 02 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.08.2012 р.

Суддя Ю.М. Коваль