Рішення № 25500041, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/6677-2012 24.07.12

За позовом Приватного підприємства "Бонанза-центр" м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-січ" м. Києва

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 276096,60 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Роговий В.В.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

у травні 2012 року Приватне підприємство "Бонанза-центр" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що після оплати виставленого відповідачем рахунку № 002142 від 9 лютого 2012 р. у розмірі 276096,60 грн. на поставку дизельного палива останній не передав йому паливо, одержані кошти не повернув.

Посилаючись на те, що товар на суму проведеної оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просив стягнути з останнього на свою користь 276096,60 грн. безпідставно набутих коштів, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі виставленого рахунку № 002142 від 9 лютого 2012 р. позивач цього ж дня перерахував відповідачу кошти у розмірі 276096,60 грн. в рахунок попередньої оплати за дизельне паливо.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого рахунку, платіжними дорученнями №№ 1876, 1877 від 9 лютого 2012 р.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу дизельного палива, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України.

Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. "Про судове рішення", з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Суд вважає, що до спірних правовідносини підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 693 ЦК України, оскільки договір між сторонами в установленому порядку розірваний не був. Згідно цими вимогами закону, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 43/308-10.

Доказів передачі товару на суму попередньої оплати або повернення відповідачем суми одержаної попередньої оплати суду не надано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України підлягає стягненню 276096,60 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного підприємства "Бонанза-центр" м. Черкаси задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-січ" (03039, м. Київ, вул. Гарматна, 39-В, оф. 4, код 31566118) на користь Приватного підприємства "Бонанза-центр" (18020, м. Черкаси, вул. Петровського, 160/4, кв. 28, код 34924041) 276096,60 грн. боргу, 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар