Рішення № 25499986, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/7758-2012 26.07.12

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 13 479,38 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дудуц О.В., довіреність № 08-03-28/609-11 від 15.12.2011 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 13 479,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/7758-2012, розгляд справи призначено на 05.07.2012 р.

21.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 12.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7758-2012.

У судове засідання 05.07.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 12.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7758-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 05.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 12.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7758-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 05.07.2012 р. не з'явився, а також зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7758-2012, розгляд справи відкладено на 26.07.2012 р.

У судове засідання 26.07.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 538241 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1.

12.03.2010 р. о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_3, керуючи автобусом «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2, по вул. Дніпровська в м. Павлограді, не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, що рухався попереду в попутному напрямку, та зупинився на забороняючий сигнал світлофору в районі перехрестя з вул. Кравченка. Внаслідок вищезазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2010 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Дослідження № 26.08.10-002, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті пошкодження при вищезазначеному ДТП, складає 14 859,38 грн.

Вказаний у Дослідженні № 26.08.10-002 розмір матеріального збитку підтверджений електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 308-04-К від 31.08.2010 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталася 12.03.2010 р. о 17 год. 40 хв. по вул. Дніпровська в м. Павлограді, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 13 989,38 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 308-04-К від 31.08.2010 р., позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 989,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15130 від 01.09.2010 р.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Оскільки представник відповідача не з'являвся на виклик суду у судові засідання та не надавав витребувані судом документи, з метою з'ясування всіх обставин справи 14.06.2012 р. на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України було направлено судовий запит № 06-37.1/5011-71/7758-2012 про надання суду інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8066471.

26.06.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь з Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8066471.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху»від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (у редакції, яка діяла станом на дату ДТП,а саме 12.03.2010 р.) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

З метою з'ясування всіх обставин справи господарським судом міста Києва було направлено на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області судовий запит № 06-37.1/5011-71/7758-2012 про надання інформації про те, чи складався 12.03.2010 р. протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія ОСОБА_3 за керування транспортним засобом марки «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2, без належних правових підстав, та чи було накладено на нього адміністративне стягнення.

23.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь № 14/7769 від 19.07.2012 р., яким повідомлено, що адміністративний протокол відносно громадянина ОСОБА_3 за ст. 126 КУпАП 12.03.2010 р. не складався.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_3 керував автобусом «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2, не на законних підставах.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/8066471 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобуса «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автобусом «Кароса», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/8066471, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування»зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування у порядку регресу вих. № 09-06-06/394 від 11.01.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вищезазначену заяву отримав, проте в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/8066471 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем врахований розмір франшизи, встановленої Полісом № ВС/8066471, при розрахунку страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 13 479,38 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код: 30729278) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 13 479 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 31.07.2012 р.

Суддя О.В. Нечай