Рішення № 25499851, 27.07.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.2012 Справа №5008/440/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-Центр-3"

до публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття"

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз"

про стягнення 214452,41 грн., в т.ч. 168495,03 грн. заборгованості за договором постачання природного газу №1198/У від 01.01.2011, 8393,88 грн. інфляційних нарахувань, 6117,08 грн.3% річних та 31446,43 пені,

Суддя -Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача -Маркусь М.І., представник за довіреністю б/н від 05.03.12;

від відповідача -Ганчак В.І., представник за довіреністю б/н від 06.06.12;

від третьої особи -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Центр-3" заявлено позов до публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" про стягнення 214452,41 грн., в т.ч. 168495,03 грн. заборгованості за договором постачання природного газу №1198/У від 01.01.2011, 8393,88 грн. інфляційних нарахувань, 6117,08 грн. 3% річних та 31446,43 пені.

В засіданні суду 24.07.12 за участю сторін оголошено перерву до 27.07.12 до 10 год. 00 хв. для можливості сторонам подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю, які обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами. Зокрема, вказує, що відповідач не розрахувався з первісним кредитором за природний газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, а тому у нього як нового кредитора виникло право вимоги до відповідача щодо вказаної заборгованості, а також право нарахувати пеню за порушення строків оплати за природній газ, вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідач позовні вимоги визнав частково згідно з поданим відзивом, в якому, зазначає, що вимога щодо нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені може виникати тільки після підписання акту приймання -передачі природнього газу, які підписуються сторонами до 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем поставки, а не на попередню оплату, як нараховано позивачем. У спростування позовних вимог у частині стягнення пені відповідач вказує, що нарахування позивачем пені суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 256 Цивільного кодексу України, а саме таке нарахування може бути здійснено лише за шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано; крім того, позивачем нараховано пеню за період під час якого діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів і протягом якого не нараховується пеня.

Справу розглянуто в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання природного газу для промислових споживачів №1198/У від 01.01.11, згідно якого постачальник зобов'язався передати відповідачу у 2011 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1 договору на постачання природного газу для промислових споживачів).

На виконання умов вказаного договору постачальник поставив відповідачу в лютому 2011 року 39.528 тис. куб. м. природного газу на суму 123609,20 грн., в квітні 2011 року 20.475 тис. куб. м. природного газу на суму 71659,84 грн. та в травні 2011 року 12.375 тис. куб. м. природного газу на суму 43310,89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 28.02.11 (арк. спр. 20), від 29.04.11 (арк. спр. 25), від 30.05.11 (арк. спр. 28).

Відповідач оплатив природній газ частково.

Залишок заборгованості становить 168495,03 грн., що підтверджується актом звірки за період з 01.02.11 по 28.02.11 (арк. спр. 87), актом звірки за період з 01.04.11 по 30.04.11 (арк. спр. 88) та актом звірки за період з 01.05.11 по 31.05.11 (арк. спр. 89), укладеними між постачальником та відповідачем.

Між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (первісний кредитор по договору) та позивачем (новий кредитор по договору) укладено договори відступлення права вимоги №02/03-2011 від 01.03.11, №04/05-2011 від 11.05.11 та №05/06-2011 від 02.06.11, за умовами яких (п. 1.1.) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за постачання природного газу відповідачу на підставі договору №1198/У від 01.01.11, укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно п. 1.2. договору відступлення права вимоги №02/03-2011 від 01.03.11 за відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 58524,00 грн.

Згідно п. 1.2. договору відступлення права вимоги №04/05-2011 від 11.05.11, за відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 71659,84 грн.

Згідно п. 1.2. договору відступлення права вимоги №05/06-2011 від 02.06.11, за відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 38311,19 грн.

На виконання вказаних договорів відступлення права вимоги позивач платіжними дорученням (арк. спр. 48-53) перерахував публічну акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Закараптгаз" суму 168495,03 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з викладеного та згідно з п. 1.1. договорів про відступлення права вимоги №02/03-2011 від 01.03.11, №04/05-2011 від 11.05.11 та №05/06-2011 від 02.06.11 до товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс -центр -3" перейшло право вимоги за договором на постачання природного газу для промислових споживачів №1198/У від 01.01.11.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 168495,03 грн. за спожитий природний газ; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 168495,03 боргу.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого природнього газу позивач просить стягнути з нього суму 8393,88 грн. інфляційних нарахувань та 6117,08 3% річних.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за газ позивач за період з 26.01.11 по 31.05.12 з суми заборгованості 58524,00 грн. нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 3101,77 грн., за період з 26.03.11 по 31.05.12 з суми заборгованості 71659,84 грн. -3797,97грн., за період з 26.04.11 по 31.05.12 з суми заборгованості 38311,19 грн. -1494,14 грн., всього - 8393,88 грн. інфляційних нарахувань; за вказаний період - три проценти річних, що згідно розрахунку становить 6117,08 грн.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи із індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.11 №23/466) та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 №62-97р.).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індексу інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.12 №52/30).

Згідно актів приймання-передачі природного газу від 28.02.11, від 29.04.11 та від 30.05.11 нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за період з березня 2011 року по квітень 2012 року з суми заборгованості 58524,00 грн., за період з травня 2011 року по квітень 2012 року з суми заборгованості 71659,84 грн. та за період з червень 2011 року по квітень 2012 року з суми заборгованості 38311,19 грн, а річних -з 07.03.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 58524,00 грн., з 05.04.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 71659,84 грн. та з 06.06.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 38311,19 грн.

Оскільки позивачем не вірно здійснено інфляційні нарахування всупереч „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", затверджені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97, судом проведено перерахунок відповідних нарахувань інфляційних втрат та 3% річних.

На підставі вищенаведеного, із відповідача підлягає стягненню 5477,65 грн. 3% річних та 1884,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

П. 7.2. договору на постачання природного газу для промислових споживачів №1198/У від 01.01.11 передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1 договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

Нарахована позивачем пеня за період прострочення оплати з 26.01.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 58524,00 грн. в розмірі 12048,73 грн., з 26.03.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 71659,84 грн. в розмірі 12926,26 грн. та з 26.04.11 по 01.05.12 з суми заборгованості 38311,19 грн. в розмірі 6471,44 грн., що разом складає 31446,43 грн., не вірно визначена відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, також судом перерахована і її розмір складає 12139,07 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 69, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", пл. Кирила і Мефодія, 5, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 02574001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-Центр-3", вул. Минайська, 6, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 31477510) суму 187996 /Сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість/ грн. 19 коп., в тому числі 168495,03 грн. богу, 1884,44 грн. інфляційних нарахувань, 5477,65 грн.3% річних та 12139,07 пені, а також судовий збір в сумі 3759 /Три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять/ грн. 79 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення від 27.07.12 складено 31.07.12.

Суддя Ващиліна Н.М.