Рішення № 25499686, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/8304-2012 19.07.12

За позовом товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант»

До приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

Про стягнення 3538,75 грн. в порядку регресу

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Сукорянський Є.О. (за дов.)

від відповідача Азорська Г.А. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»про стягнення 3538,75 грн., з яких: 3087,00 грн. пов'язаних зі страховим випадком, 352,63 грн. пені, 30,87 грн. інфляційних та 68,25 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням, відповідач повинен сплатити пеню, право на стягнення якої позивач обґрунтовує приписами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні та три проценти річних .

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-6/8304-2012, розгляд останньої призначено на 12.07.2012 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 19.07.2012 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі та зазначив, що позивачем неправомірно в ціну позову враховано 510 грн. франшизи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.02.2010 р. між товариством з додатковою відповідальністю страховою компанією «Альфа-Гарант»(страховиком) і ОСОБА_3 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави № 06-USB\01-131-00550 (далі -Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота Ауріс», державний номер НОМЕР_1.

14.01.2010 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша»та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № ВЕ/2058796 (далі Договір-2), а саме: автомобіля Богдан, державний номер НОМЕР_2.

Сума франшизи за Договором-2 склала 510 грн.

28.04.2010 р. на перехресті проспектів Московського та Героїв Сталінграда у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Богдан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля «Тойота Ауріс», державний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3

Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 31.05.2010 р. особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_5.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страхувальнику було завдано матеріальної шкоди на суму 3817 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 310 від 30.04.2010 р., виставленим фізичною особою -підприємцем Негодою А.В. за ремонт автомобіля «Тойота Ауріс», державний номер НОМЕР_1.

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що 03.03.2011 р. було складено страховий акт №СТ/10/0795/1, за яким до виплати підлягає 3087 грн..

04.03.2011 р. за заявою страхувальника на виплату страхового відшкодування йому було виплачено відшкодування у сумі 3087,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3937 від 04.03.2011 р..

Таким чином, фактичні витрати страхувальника пов'язані з цим страховим випадком складають 3087,00 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Вимога позивача № 03/1602 від 02.08.2011 р. залишена відповідачем без задоволення.

Умовами Договору-2 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500,00 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

До фактичних витрат позивача було включено 510 грн., що є франшизою, передбаченою Договором-2.

Оскільки, франшиза в силу ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовується страховиком, розмір страхового відшкодування, яке відповідач зобов'язаний повернути позивачу становить 2577 грн.. У стягненні 510 грн. франшизи судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.11.2011 - 01.04.201225771.01025.772602.77Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів257716.09.2011 - 22.05.20122503 %52.95За розрахунком суду до стягнення підлягає 25,77 грн. інфляційної складової боргу (2602,77 грн. борг з урахуванням інфляційної складової) та 52,95 грн. трьох процентів річних. У стягненні 5,10 грн. інфляційних та 15,30 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 16.09.2011 р. по 11.06.2012 р. пеню на несвоєчасну сплату коштів в порядку регресу у розмірі 352,63 грн..

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Проте, статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулюється порядок виплати страхового відшкодування, а не порядок стягнення відшкодування в порядку регресу.

Оскільки між сторонами відсутні договірні зобов'язання, а чинним законодавством не передбачено стягнення пені за несвоєчасне відшкодування шкоди в порядку регресу, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення 352,63 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 2602,77 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової та 52,95 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, літера «И», код 31681672) на користь товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 32382598) 2602,77 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 52,95 грн. трьох процентів річних, 1208 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 02.08.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун