Рішення № 25499671, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/7229-2012 19.07.12

За позовом комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація»

До відповідача підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

Про розірвання договору та стягнення 79713,70 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Бунєєва О.Г. (за дов.)

від відповідача не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація»до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»про розірвання договору поставки № 14 від 01.09.2011 р. та стягнення 79713,70 грн., з яких: 74595,15 грн. боргу та 5118,55 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар, що є істотним порушенням договору поставки № 14 від 01.09.2011 р. та є підставою для його розірвання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/7229-2012, розгляд останньої призначено на 09.07.2012 р..

У судове засідання 09.07.2012 р. відповідач не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення представника.

Розгляд справи відкладено до 19.07.2012 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника.

Судом клопотання відхилено, оскільки відповідач є юридичною особою, яка не позбавлена можливості направити в судове засідання будь-яку повноважну особу.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2011 р. між комунальним підприємством «Луганська обласна «Фармація»(постачальником) та підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»(замовником) укладено договір поставки № 14 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити замовникові товар (лікарські засоби), а замовник -прийняти і оплатити товар.

Розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, за поставлений товар протягом 30 днів з моменту отримання замовником поставленого товару, на підставі рахунку на оплату товару (п. 4.1 Договору).

За умовами п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р..

Протягом 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв товару на суму 74595,15 грн., а саме:

№ накладноїДата накладної Строк оплатиСума накладноїДовіреність на отримання00-009514015.09.201115.10.201111339,133204 від 21.09.201100-010079103.10.201102.11.20113615,903447 від 06.10.201100-010638814.10.201118.11.201110663,893641 від 10.10.201100-010929421.10.201125.11.201125038,453711 від 27.10.201100-011184201.11.201103.12.201123937,783789 від 02.11.2011Всього:74595,15Відповідач оплату товару не здійснив взагалі.

Вимога позивача № 67 від 20.01.2012 р. залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 74595,15 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За пунктом 7.2 Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) за порушення строків виконання зобов'язання за цим Договором зі сторони, що порушила зобов'язання стягуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 5118,55 грн. пені.

Крім того, нормами статті ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зайво сплачені 52,50 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки № 14 від 01.09.2011 р., укладений між комунальним підприємством «Луганська обласна «Фармація»та підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі».

Стягнути з підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»(03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, код 21568905) на користь комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація»(91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Леніна, 1, код 01975442) 74595,15 грн. боргу, 5118,55 грн. пені, 2682,50 грн. судового збору.

Повернути комунальному підприємству «Луганська обласна «Фармація»(91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Леніна, 1, код 01975442) з Державного бюджету України 52,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення підписано 02.08.2012 р.

Суддя С.А. Ковтун