Рішення № 25499629, 06.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.12 р. Справа № 5006/7/21/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Е.В. Сгара, суддів Г.Є. Курило, Ю.В. Бокової

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 10 863 451, 73 грн., інфляційних в сумі 571 586, 06 грн., 3% річних в сумі 247 232, 91 грн., пені в сумі 1 280 357, 44 грн.

За участю представників:

Від позивача: Халіна А.О. - довір.;

Від відповідача: Пеліхос Є.М., Рябошапка Д.С. - довір.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10 863 451, 73 грн., інфляційних в сумі 571 586, 06 грн., 3% річних в сумі 247 232, 91 грн., пені в сумі 1 280 357, 44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу природного газу №14/116/11 від 31.01.2011р. з додатками та додатковими угодами; акти передачі-приймання природного газу від 31.01.2011р., від 25.02.2011р., від 28.02.2011р., від 30.03.2011р., від 31.03.2012р., від 29.04.2011р., від 30.04.2011р., від 30.05.2011р., від 31.05.2011р., від 29.06.2011р., від 30.06.2011р., від 29.07.2011р., від 31.07.2011р., від 31.08.2011р., від 30.09.2011р., від 31.10.2011р.

Позивач підтвердив факт погашення відповідачем основного боргу в повному обсязі після подачі позову до суду, просить стягнути з відповідача суми інфляційних, 3% річних та пені.

Відповідач повідомив про сплату боргу в повному обсязі в сумі 10 863 451, 73 грн. та у клопотанні б/н від 26.04.2012р. просив припинити провадження у справі в цій частині.

У клопотанні від 20.03.2012р. відповідач просив зупинити провадження у справі до розгляду пов'язаної із даною господарської справи про визнання недійсними деяких пунктів спірного договору №14/116/11 від 31.01.2011р. Клопотання відповідача було залишено без задоволення з огляду на матеріали справи №5006/7/21/2012 та той факт, що на момент розгляду цієї справи сторонами представлений Договір №14/116/11 від 31.01.2011р. в його діючій редакції.

В ході розгляду спору відповідач повідомив про зміну його найменування з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (ЄДРПОУ 03361081) на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк (ЄДРПОУ 03361081). У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про зміну найменування відповідача по справі.

Стосовно нарахування суми пені, відповідач повідомив, що позивачем здійснений розрахунок пені з порушенням пункту 7.7 договору, зазначив, що розрахунок пені повинен здійснюватись за 6 місяців, що передують зверненню із позовом.

В судовому засіданні 06.07.2012р. відповідач підтвердив, що 3% річних та інфляційні нараховані позивачем арифметично вірно, зазначив, що пеня підлягає нарахуванню лише з 14.08.2012р., враховуючи умови п.7.7 договору, а станом на 14.08.2011р. заборгованість складала 15 655 913, 25 грн., що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Е.В. Сгара, суддів Г.Є. Курило, Ю.В. Бокової.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/116/11 від 31.01.2011р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).

Таким чином, в спірний період, Договір був чинним.

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у 2011 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору.

Ціна газу узгоджена сторонами в п.5.1 Договору (з урахуванням додаткових угод).

Кількість та якість газу, порядок та умови постачання, приймання газу, порядок обліку газу визначені сторонами у розділах 2, 4 та 5 Договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання.

Позивач свої зобов'язання за Договором у січні - жовтні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ згідно умов Договору, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами передачі-приймання за вказаний період, підписаним обома сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобов'язання стовно оплати отриманого у спірний період газу у повному обсязі не виконав, отриманий газ своєчасно та у повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Договору.

На підставі наведеного, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10 863 451, 73 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

В ході розгляду спору господарським судом з'ясовано, що відповідач сплатив вказану суму боргу після подачі позову до суду (після 14.02.2012р.), в підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповідні виписки банку (том 1 а.с. 102, 109-134). Наведений факт підтверджений представниками обох сторін.

Таким чином, предмет спору в частині стягнення боргу в сумі 10 863 451, 73 грн. на час розгляду справи відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на порушення строків оплати основного грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.02.2011р. по 08.11.2012р. 3% річних в сумі 247 232, 91 грн. та за лютий 2011р. - грудень 2011р. інфляційні в сумі 1 280 357, 44 грн.

Відповідач підтвердив той факт, що вказані суми нараховані арифметично вірно, зазначив про відсутність своєї вини у простроченні виконання основного грошового зобов'язання та просить відмовити у задоволенні вимог в цій частині. Разом з цим правового обґрунтування своїм запереченням відповідач не надав.

Судом перевірено розрахунок вказаних сум, встановлено, що його здійснено позивачем арифметично вірно та згідно приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 247 232, 91 грн. та інфляційних в сумі 1 280 357, 44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 280 357, 44 грн., нараховану за період з 14.02.2011р. по 08.11.2011р.

Відповідач повідомив, що позивач невірно визначив період нарахування пені, а саме без врахування п.7.7 Договору.

Разом з цим статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що неустойка нараховується продавцем за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.

Судом перерахована сума пені, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов Договору (за період з 14.08.2011р. по 08.11.2011р.). Пеня, згідно здійсненого судом перерахунку складає 853 852, 35 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 853 852, 35 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 549, 551, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 144, 173, 174, 193, 216-218, 232, 233 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 69, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10 863 451, 73 грн., інфляційних в сумі 571 586, 06 грн., 3% річних в сумі 247 232, 91 грн., пені в сумі 1 280 357, 44 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, буд.1, ЄДРПОУ 03361081, п/р 260343031398 у філії Донецьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 335106) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720, р/р 260053012609 в ГОУ Промінвестбанк банку України», МФО 300012) - пеню в сумі 853 852, 35 грн., 3% річних в сумі 247 232, 91 грн., інфляційні в сумі 571 586, 06 грн., судовий збір у сумі 62 261, 73 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 10 863 451, 73 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.07.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Бокова Ю.В.