Ухвала суду № 25499556, 23.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.07.12 р. Справа № 32/143пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Сгара Е.В та Величко Н.В., при помічнику судді Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на дії державної виконавчої служби Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас", м. Донецьк

до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області

про визнання недійсної постанови підрозділу та примусового виконання рішення відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011р.; зобов'язання підрозділу державної виконавчої служби виконати виконавче провадження №25007491 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн у встановлені законодавством строки та після відновлення виконавчого провадження повернути наказ господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн до підрозділу державної виконавчої служби у встановлені законодавством строки

до відповідача (Боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОК" м. Донецьк

за участю уповноважених представників:

від Позивача (Стягувач) - Ремесленник І.Ю. (за довіреністю б/н від 17.01.08р.);

від Відповідача (Боржник) - Тараско М.П. (керівник); Городзинська М.М. (за довіреністю від 01.04.2012р.);

від ВДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.01.2007р. у справі №32/143пн позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крок" м. Донецьк про звільнення безпідставно займаного нежитлового приміщення задоволені у повному обсязі. Після набрання рішенням суду законної сили Позивачеві був виданий відповідний наказ від 22.06.2007р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас", м. Донецьк (далі - Стягувач) звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на дії державної виконавчої служби до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС) про визнання недійсної постанови підрозділу та примусового виконання рішення відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011р.; зобов'язання підрозділу державної виконавчої служби виконати виконавче провадження №25007491 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн у встановлені законодавством строки та після відновлення виконавчого провадження повернути наказ господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн до підрозділу державної виконавчої служби у встановлені законодавством строки.

Ухвалою від 04.04.2011р. суд (суддя Підченко Ю.О.) прийняв скаргу до розгляду, в подальшому розгляд скарги неодноразово відкладався, востаннє - на 07.07.2011р.

Розпорядженням від 07.07.2011р. визначено судову колегію для розгляду скарги у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Лейби М.О. та Величко Н.В. В подальшому згідно розпорядження від 06.03.2012р. суддю Лейбу М.О. у складі судової колегії було замінено на суддю Сгару Е.В.

В перебігу розгляду скарги учасниками виконавчого провадження надавалися до матеріалів справи додаткові документи на обґрунтування своєї позиції по суті розглядуваних питань.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 15.08.2011р. зупинено провадження з розгляду скарги по справі № 32/143пн на строк до завершення проведення призначеної судом внаслідок розбіжностей учасників справи (а.с.а.с.135-150 т.8, а.с.а.с.1-6 т.9) відносно наявності технічної можливості демонтажу майна боржника для його вивезення за межі приналежних стягувачеві приміщень експертизи та отримання судом відповідного висновку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2011р. для проведення призначеної судом експертизи було залучено співвиконавця.

У зв'язку із поверненням матеріалів справи №32/143пн разом із експертним висновком до канцелярії Господарського суду Донецької, ухвалою від 21.06.2012р. суд поновив провадження у справі № 32/143пн з розгляду скарги та призначив на 23.07.2012р.

Представник Скаржника в судовому засіданні 23.07.2012р. підтримав вимоги скарги та надав пояснення з додатками (а.с.а.с.74-79 т.14) відносно доказової неналежності висновку судової експертизи .

Представники Боржника в судовому засіданні 23.07.2012р. проти задоволення скарги заперечували з підстав, викладених письмово, надавши додаткові пояснення відносно суті скарги з урахуванням висновків судової експертизи (а.с.а.с.58,59 т.14) та щодо приналежності майна, розташованого у приміщеннях Стягувача.

Представник ВДВС у судове засідання 23.07.2012р. без пояснення причин не з'явився, інших документів, окрім представлених раніше, не надав, що, з урахуванням належного повідомлення про судовий розгляд та наявними в матеріалах справи документами, за змістом ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає вирішенню скарги.

При розгляді скарги судом встановлене наступне.

06.07.2007р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області у справі № 32/143пн від 22.06.07р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Крок" усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" в користуванні нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 34, шляхом його звільнення.

На підставі постанови ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області від 05.12.2007р. про передачу виконавчого провадження 07.12.2007р. виконавче провадження було прийнято ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області Шерстньовим Р.О.

14.02.2008р. ВДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, проте ухвалою суду від 18.12.2008р. за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" м. Донецьк на дії (бездіяльність) підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було визнано її недійсною постанову та зобов'язано ВДВС поновити виконавче провадження по справі № 32/143пн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.01.2009р. відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 30.01.09р. у справі № 32/143пн строком до 28.02.2009р.

В межах означеного виконавчого провадження ВДВС були здійснені наступні заходи:

- 14.09.2007р. на Боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 340 грн.; 28.04.2007р. на Боржника повторно накладено штраф у розмірі 510 грн.

- 13.11.2007р. винесено постанову про залучення експерта для участі у виконавчому провадженні;

- 15.02.2011р. та 18.02.2011р. надано оголошення в газеті «Алло» про потребу в підрядній організації державній виконавчій службі для демонтажу стаціонарно вбудованого обладнання та комунікацій в рамках виконання судового рішення.

22.03.2011р. Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із неможливістю виконати рішення суду без участі боржника.

За таких обставин Стягувач звернувся до суду із розглядуваною скаргою.

Вислухавши у судовому засіданні представника Стягувача, дослідивши матеріали справи та надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про неможливіть задоволення скарги з огляду на таке.

Ухвалою від 15.08.2011р. судом було призначено інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та поставилені на вирішення експертної установі наступні запитання:

- чи є майно (визначити яке саме по окремих позиціях) Товариства з обмеженою відповідальністю „Крок", перелік якого вказаний у складеному інвентаризаційному описі станом на 01.06.2011р. та акті спільного огляду від 04.08.2011р., складовими конструктивних елементів приналежної Товариству з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" частини будівлі оздоблювальної фабрики в осях Н-Р, 2-6 у двох поверхах загальною площею 2592кв.м. по вул.. Бахметьєва, 34 в м. Донецьку ?

- чи можливий демонтаж і вивезення майна (визначити якого саме по окремих позиціях) Товариства з обмеженою відповідальністю „Крок", перелік якого вказаний у складеному інвентаризаційному описі станом на 01.06.2011р. та акті спільного огляду від 04.08.2011р., поза межі приналежної Товариству з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" частини будівлі оздоблювальної фабрики в осях Н-Р, 2-6 у двох поверхах загальною площею 2592кв.м. по вул. Бахметьєва, 34 в м. Донецьку без пошкодження чи знищення (повного чи часткового такої будівлі і збереженням її експлуатаційних властивостей?

- чи можливий демонтаж і вивезення майна (визначити якого саме по окремих позиціях) Товариства з обмеженою відповідальністю „Крок", перелік якого вказаний у складеному інвентаризаційному описі станом на 01.06.2011р. та акті спільного огляду від 04.08.2011р., поза межі приналежної Товариству з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас" частини будівлі оздоблювальної фабрики в осях Н-Р, 2-6 у двох поверхах загальною площею 2592кв.м. по вул. Бахметьєва, 34 в м. Донецьку без пошкодження чи знищення (повного чи часткового такого майна (що вивозиться) будівлі і збереженням його експлуатаційних властивостей?

У відповідності до листа Міністерства Юстиції України від 14.10.2011р. №11320-0-32-11/15 (надійшло 26.10.2011р. згідно штампу вхідної кореспонденції Господарського суду Донецької області) було надано пояснення, що експерти науково-дослідних установ судових експертиз, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, а також експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюють судово-експертну діяльність за видами судової експертизи та експертними спеціальностями, визначеними в Переліках основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей (додатки 4,5 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005р. №86/5). Зазначені переліки не містять експертної спеціальності щодо досліджень у галузі монтажу-демонтажу промислового обладнання. Зокрема в порядку ч.4 ст. 7 „Про судову експертизу" є можливість залучення до проведення судової експертизи інших фахівців (зокрема, фахівців у галузі монтажу-демонтажу промислового обладнання), які не є судовими експертами. У звязку із чим, ухвалою від 08.11.2011р. було залучено в якості співвиконавця інженерно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 15.08.2011р. по даній справі, Державного підприємства „Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості, м. Черкаси (ідентифікаційний код 30705346) у відповідності до вимог ч.4 ст. 7 Закону України „Про судову експертизу".

За результатами проведення призначеної експертизи було встановлено, що майно ТОВ «Крок» частково є складовими конструктивних елементів приналежного ТОВ «ПО ТК -Донбас» частини будівлі оздоблюваної фабрики в осмях Н-Р, 2-6 у двох поверхах загальною площею 2592 кв.м. та демонтаж і вивезення технологічного майна, що належить ТОВ «Крок» з частини будівлі оздоблювальної фабрики, що належить ТОВ «ПО ТК- Донбас», призведе до пошкодження частини самої будівлі або призведе до повного чи часткового пошкодження майна Боржника.

Приведене обґрунтування скарги у світлі встановлених судом обставин здійснення ВДВС заходів з примусового виконання наказу судом розцінюється як юридично і доказове неспроможне, що зумовлено необізнаністю Стягувача про вжиті заходи через ігнорування передбаченим ч. 1 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження" правом на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження (попередня редакція цього Закону також містила аналогічну норму).

Так, державним виконавцем в межах наявних повноважень було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні для з'ясування можливості демонтування майна боржника, після обстеження обладнання експерт надав висновок підрядника від 08.02.2008р. в якому зазначено про неможливість проведення таких робіт, що в свою чергу унеможливило організацію примусового виконання рішення.

Наразі, припущення щодо недостатності вжитих дій та можливості вжиття інших додаткових заходів судом відхиляється, адже Скаржником не надано ані доказів ініціювання ним в порядку ст. 42 Закону питання щодо авансування витрат з демонтажу майна Боржника, ані з клопотань про вжиття будь-яких інших дій.

У будь-якому разі, предметом оскарження в даному випадку є постанова про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011р., а не бездіяльність державного виконавця відносно не вчинення ним певних обов'язкових дій.

Отже, встановлені судом на підставі наявним в матеріалах справи документів обставини підтверджується наявність визначених в оскаржуваній постанові підстав для закінчення виконавчого провадження в контексті приписів ч. 1 п. 11 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження". Дійсно, означена норма зумовлює обов'язкове закінчення виконавчого провадження у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

В свою чергу, за змістом ч.3 ст.75 вказаного Закону правомірність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження покладена у залежність від неможливості виконання судового рішення без участі Боржника і попереднього накладання штрафів, що мало місце двічі (14.09.2007р. і 28.04.2007р.) в межах провадження з примусового виконання рішення у справі №32/143пн.

Наразі, зміст висновку призначеної судом експертизи, однозначно вказує на те, що звільнення приміщень Стягувача від приналежного Відповідачеві майна, тобто демонтаж такого майна та його вивезення, призведе не тільки до повного чи часткового знищення майна Боржника, але й певної частини майна самого Стягувача. Між тим, приналежне Боржникові майно, відносно якого експерти дійшли висновку про загрозу пошкодження (знищення) під час демонтажу та вивезення, було розміщене у будівлі Стягувача ще до моменту набуття права власності на нього з боку Боржника і доказів неправомірності такого розміщення майна суду не представлено (при цьому встановлена в межах рішення №32/143пн відсутність правових підстав для подальшого перебування такого майна в межах будівлі Позивача не є тотожним із висновком про незаконність первісного розташування такого майна, яке, тим більше, в певній частині є складовою частиною конструктивних елементів будівлі).

Отже, враховуючи встановлену ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України і не спростовану жодними належними доказами презумпцію правомірності набуття Відповідачем розташованого в межах приналежної Позивачеві будівлі майна, відсутність підстав для припинення такого права власності у розумінні ст.346 Цивільного кодексу України у зв'язку із прийняттям Господарським судом Донецької області рішення від 30.01.2007р. у справі №32/143пн, означене рішення дійсно не може бути виконане без участі Боржника незалежно від будь-яких дій з боку державного виконавця.

Дійсно, оскільки згідно ч.2 ст.19 Конституції України державний виконавець як посадова особа органу державної виконавчої влади має діяти виключно в межах та у спосіб, що визначені законом, а Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає повноважень державного виконавця в процесі виконання судового рішення зі звільнення приміщення здійснювати дій, які можуть призвести до пошкодження та знищення приналежного на праві власності Боржникові майна, щодо якого не передбачено вчиняти таких дій і виконуваним рішенням суду, остільки фактичне звільнення будівлі Стягувача вимагає самостійного здійснення Боржником як власником в межах визначених прав за ст.41 Конституції України та ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України прав дій з розпорядженням приналежним майном з прийняттям ризиків знищення чи пошкодження такого майна в процесі його демонтажу.

Оскільки в силу ч.1 ст.19 Конституції України за відсутністю прямо визначеного законом обов'язку Боржника у розглядуваній ситуації знищувати чи пошкоджувати власне майно задля забезпечення його демонтажу (належні докази можливості демонтажу без знищення чи пошкодження майна суду не надані), примушення останнього до вчинення таких дій під час виконання рішення, спрямованого на захист майнових інтересів Стягувача, є несумісним із встановленими ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., ратифікованих Україною, гарантією мирного володіння своїм майном і співрозмірністю державного втручання у таке право.

Судом також береться до уваги, що в силу ч.3 ст.13 Конституції України, меж здійснення цивільних прав, визначених ч.ч.2,3 ст.13 Цивільного кодексу України та не спростованої презумпції добросовісності і розумності поведінки Боржника (ч.5 ст.12 означеного Кодексу) щодо небажання своїми діями пошкоджувати своє майно, факт набуття та приналежності Стягувачеві будівлі, в якій було розміщено майно Боржника сам по собі не є достатньою підставою для забезпечення реалізації дій з виконання рішення за рахунок законних майнових інтересів інших осіб. Наразі, ситуація, що склалась довкола виконання судового рішення у справі №32/143пн є прямим наслідком обставин окремого набуття Стягувачем і Боржником прав власно відносно конструктивно і технічно пов'язаного між собою майна, що лежить в сфері комерційного ризики у розумінні ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України кожного із покупців і не може в повному обсягу мати негативні наслідки виключно для Боржника.

Висловлені Стягувачем у поясненнях (а.с.а.с.74, 75 т.14) заперечення проти обґрунтованості висновків експертизи судом до уваги не приймаються, оскільки:

- по-перше, провідний експерт (представник провідної експертної установи - Трошин С.В.) у відповідності до вимог п. 4.13. Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) належним чином визначений у складеному висновку №1691/23 від 06.12.2012р., що цілком відповідає вимогам п. 3.7. Інструкції;

- по-друге, п.4.18. Інструкції не передбачає за відсутністю розбіжностей між експертами у висновках за поставленими запитанням окремого оформлення своєї особистої позиції відносно досліджуваних питань;

- по-третє, ймовірність демонтажу та вивезення певної частини майна боржника без втрати та пошкодження такого майна не впливає на правомірність закінчення виконавчого провадження щодо звільнення приміщення в цілому через неможливість без Боржника вчинити дії з демонтажу іншого майна, адже діюче законодавство не вимагає визначення державним виконавцем при винесені оскаржуваної постанови ступеню поточного стану виконання рішення - вони або є виконаним, або невиконаним. В свою чергу, предметом оскарження за розглядуваною скаргою наразі не є бездіяльність державного виконавцем щодо звільнення будівлі Стягувача від окремих позицій майна Боржника;

- по-четверте, навіть наданий Стягувачем експертно-технічний висновок (а.с.а.с.42-58 т.7), вказуючи на можливість демонтажу майна Боржника без пошкодження будівлі Стягувача (за умов виконання монтажної пройми - доказів здійснення якої задля забезпечення виконання судового рішення Стягувачем до матеріалів справи не надано), жодною мірою не підтверджують можливості збереження майна Боржника, яке має бути демонтоване.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволені вимог скарги як необґрунтованих.

Поряд із цим, судом відхиляють заявлені в межах розгляду скарги клопотання Боржника:

- про виклик керівника і учасника Стягувача для вирішення питання відносно пропозиції Боржника щодо викупу приміщень, в яких розташоване його майно (а.с.а.с.92, 93 т.13), адже розгляд і оцінка таких пропозицій є правом сторони, що здійснюється поза процедурою розгляду поданої до суду скарги, та результати реалізації такого права безпосередньо не впливають на оцінку законності оскаржуваної постанови ВДВС;

- про виклик уповноважених представників ДФ «Авто експерт» (а.с.а.с.1-3 т.14), оскільки відомості про здійснення передпродажної підготовки майна ВАТ «Донецький текстиль» не мають безпосереднього відношення до встановлення і оцінки обставин можливості примусового виконання рішення у справі №32/143пн без участі Боржника;

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 49, 75, 82 Закону України „Про виконавче провадження" ст.ст. 4-5, 4-7, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас", м. Донецьк до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання недійсної постанови підрозділу та примусового виконання рішення відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011р.; зобов'язання підрозділу державної виконавчої служби виконати виконавче провадження №25007491 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн у встановлені законодавством строки та після відновлення виконавчого провадження повернути наказ господарського суду Донецької області від 22.06.2007р. по справі №32/143пн до підрозділу державної виконавчої служби у встановлені законодавством строки.

2. Ухвала набирає законної сили 23.07.2012р., але може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня ї винесення.

Головуючий суддя Попков Д.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Величко Н.В.