Ухвала суду № 25499378, 31.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"31" липня 2012 р. Справа № 5024/2508/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Гончарук П.А. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Білозерської селищної ради, смт Білозерка Білозерського району Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2012

зі справи № 5024/2508/2011

за позовом Білозерської селищної ради

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон (далі - територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення АМК від 18.10.2011 № 67/П-1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.03.2012: позов задоволено; визнано недійсним оспорюване рішення територіального відділення АМК.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, а в задоволені позову відмовлено.

Білозерська селищна рада у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення даної касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте в поданій касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких саме норм матеріального чи процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, у чому конкретно полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття господарським судом оскаржуваної постанови. Водночас у скарзі йдеться про порушення законодавства, допущені, як вважає скаржник, територіальним відділенням АМК у прийнятті ним оспорюваного рішення, а не судом апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови від 23.05.2012.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що з доданої до касаційної скарги заяви на переказ готівки від 12.06.2012 (з нерозбірливим номером) не вбачається зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, як це передбачено частиною першою статті 9 Закону України "Про судовий збір". Відтак у разі повторного подання касаційної скарги або подання заяви про повернення суми судового збору скаржникові необхідно надати підтвердження (довідку) відповідного територіального органу Державного казначейства України про зарахування суми судового збору до зазначеного спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись пунктом 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Повернути Білозерській селищній раді касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 зі справи №5024/2508/2011.

Суддя В. Селіваненко

Суддя П. Гончарук

Суддя В. Харченко