Ухвала суду № 25498040, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-27605/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010р.

у справі №2а-9594/10/0570

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(надалі -КП «Компанія «Вода Донбасу»)

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (надалі -Ясинуватська ОДПІ у Донецькій області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ясинуватська ОДПІ у Донецькій області від 06.04.2010 року №0004751500/2.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2010р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Ясинуватська ОДПІ у Донецькій області від 06.04.2010 року №0004751500/2.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2010р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, що подана КП «Компанія «Вода Донбасу»за 9 місяців 2009р., про що складений акт №762/15-013/00191678 від 14.12.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем абз. 1 п. 6.1, абз. 1 п.6.3 р.6, абз. 2, З п.7.1 р.7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379; п.п 1, 2 п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303; п.п. 3.3.11 п. 3.3 р. 3 «Порядку заповнення розрахунку»Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2005р. №111.

А саме, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що у податковій декларації по вказаному збору за 9 місяців 2009р. підприємством вказана сума збору без урахування сплати за 1 й квартал 2009р.та 1 півріччя 2009р.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010р. №0004751500/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 30854,91грн. у т.ч. 29385,63грн. основного платежу та 1469,28грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачеві зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість є висновок податкового органу, що відповідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища позивач повинен був подавати розрахунки за забруднення навколишнього природного середовища у 1 кварталі 2009р., 1 півріччі 2009р. саме до Ясинуватської ОДПІ та сплачувати податкові зобов'язання до відповідної ради Ясинуватського району.

Так, судом встановлено, що 22.04.2009р. позивачем було подано звіт зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009р. до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку та сплачено вказаний збір за вказаний період, про що свідчить платіжне доручення від 14.05.2009р.

30.07.2009р. позивачем було подано звіт зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009р. та сплачено збір за вказаний період до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку, про що свідчить платіжне доручення від 17.08.2009р.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, ДПА України від 22.06.2009р. №327/322 затверджені зміни до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно з якими п. 7.2 Інструкції встановлено такий порядок подання податкового розрахунку та сплати збору:

- за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;

- за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів;

- за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Згідно листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку КП «Вода Донбасу»сплачує податки і збори (обов'язкові платежі) за місцем реєстрації юридичної особи та сплачує окремі види податків і зборів (обов'язкових платежів) за місцем розташування (реєстрації) своїх структурних підрозділів, транспортних засобів, стаціонарних джерел забруднення навколишнього природного середовища, тощо відповідного до чинного законодавства, яке регламентує оподаткування і порядок сплати зазначених податків і зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що допущена помилка позивача при складанні податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009р. не потягла за собою зменшення податкових зобов'язань, що виключає обґрунтованість застосування до підприємства зобов'язання оскаржуваним податковим рішенням.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01.03.1999р. №303, стосовно відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Текро - Дніпро»та його структурних підрозділів судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01.03.1999р. №303 (в редакції, яка діяла в період правовідносин), за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Однак, як вбачається з листа Кременчуцького відділу охорони навколишнього природного середовища №16-03-1990 від 15.10.2009р. та згідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1999р. «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», ліміти на утворення та розміщення відходів надаються власниками відходів, які ввійшли до переліку наданого місцевими державними адміністраціями. Разом з тим, ТОВ «Текро- Дніпро»до переліку власників відходів для отримання дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів включено з 2009 року, так як станом на 2007 рік на підприємстві утворювалися побутові відходи, на які не потрібно отримувати ліміти на утворення та розміщення відходів.

Отже, податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 2741,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак