Постанова № 25497412, 23.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2012 року 12:12 № 2а-5358/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕ Логістікс 2»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011р. №155431508за участю представників сторін:

від позивача: Шепотько О.А, Погружальська К.В,

від відповідача: Алексєєнко В.М,

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 р. №155431508 винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕ Логістік 2». Перевірка проводила -07.11.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2011 р. за № 23/1508/34355299 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат другого кварталу 2011 року було включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року в сумі 16886719 грн. із врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 р. у розмірі 16886719 грн., яке сформовано за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 16894877 грн., зменшеного на позитивне значення 1 кварталу 2011 року у розмірі 8158 грн.

Зазначене на думку відповідача призвело до порушення позивачем п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 р. №155431508 яким позивачу за платежем «податок на прибуток»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 16 886 719,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивачем було подано заперечення до Акту від 07.11.2011 р. за № 23/1508/34355299 камеральної перевірки до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва рішенням від 15.11.2011р. №9555/10/15-820 про результат розгляду заперечень до Акту перевірки, в якому зазначено, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням позивач 29.11.2011р. звернувся до Державної податкової інспекції м. Києва.

Рішенням ДПА у м.Києві від 03.02.2012р. №54/10/12-114, скарга позивача залишено без змін.

Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України від 06.03.2012р. №4058/6/10-2415 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначив, що у звітних податкових періодах 2010року у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилось станом на 1 січня 2010 року. У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворились станом на 01 січня 2011 року та не були враховані до складу валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворились у 2011 році, на його думку включаються до складу валових витрат І кварталу 2011 року, та відповідно стають від ємним значенням І кварталу 2011 року. Зазначена позиція підтверджена наявними в матеріалах справи документами.

Податковий орган вважає такі дії позивача неправомірними, оскільки, у зв'язку із набранням 1 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " до складу від'ємного значення другого кварталу не включається.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України визначено порядок нарахування та сплати на прибуток підприємств.

В той же час, відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У 1 кварталі 2011 року був чинним Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до статті 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Суд звертає увагу, що до вказаного в підпункті 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України терміну (1 квітня 2011 року) для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

З 01.04.2011 року діє ст.150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що у І кварталі 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яка утворилась станом на 01.01.2010р. та не були включені у складі валових витрат у 2010р., та суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, які утворилась у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та відповідно стають від'ємним значенням об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року.

Відповідно до cт. 6 Закону України від 28.12.1994. N° 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст.. 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками попереднього звітного періоду без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу другого кварталу 2011 року з 2010 року".

А відтак, позивачем дотримані всі вимоги чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення №155431508 від 17.11.2011 р. підлягає скасуванню. (Зазначена позицію також підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, по справі №2-а-3314/12/2670).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку суду, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 155431508 від 17.11.2011р. винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук