Постанова № 25497152, 24.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2012 року 10:56 № 2а-7659/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" з іноземними інвестиціями до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001362220 від 07.05.2012 за участю представників сторін:

від позивача: Заворотна О.В.

від відповідача: Петелько К.О., Перепелюк О.В.

вільний слухач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями до Державної податкової інспекції у Подільському районі ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 №0001362220

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.07.2012 року в 10 год. 56 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 №0001362220.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період. Факт придбання товарів та послуг, підтверджується наявними податковими накладними, що дає підстави для законного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідному періоді.

Крім того, позивач не може погодитись із твердженням відповідача щодо нікчемності правочинів укладених з ТОВ «Супреммум». На його думку, правочини мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. На час здійснення взаємовідносин, контрагент був зареєстрований як платник податку, при здійсненні правочинів позивачем складені всі документи, які дозволяють вважати їх первинними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, заниження позивачем податку на додану вартість в період з квітня по вересень 2011 на загальну суму 363804,00 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 63228,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення:

п. 198.2 ст. 198, 198.6 ст. 198, п.201.1 та пп.201.6 ст.201 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 300576,00 грн.

п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст.. 228, ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України укладено правочини, які не спричинили настання реальних наслідків.

На думку відповідача, правочин між позивачем та ТОВ «Супреммум»за квітень-вересень 2011 не спричинив реального настання правових наслідків, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями»(код ЄДРПОУ 30523403) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Супреммум»за період з 01.04.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 19.04.2012 №128/22-205/30523403.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1, пп.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 300576,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012. №000136220, яким позивачу за порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 та пп.201.6 ст.201 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 363804,00грн.. з яких за основним платежем -300576,00, за штрафними (фінансовими) санкціями - 63228,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м.Києва №10711070003000699 від 04.08.1999, ЄДРПОУ 30523403, взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва 16.11.1999р., за №1122.

В перевіряемому періоді був платником податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, збору за спеціальне використання води, орендної плати за землю.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів: м. Київ. вул. Ярославська. 57. Фактичне місцезнаходження: 03055. м. Київ. вул. Маршала Рибалка, 10/8.

Як встановлено з матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Супреммум»було укладено договір від 01.04.11 № 1/2 по наданню послуг з комплексного технічного обслуговування будівель, розташованих за адресою м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8. Експлуатаційні послуги які надаються виконавцем включають в себе: система електропостачання, система водопостачання та каналізації, теплотехнічна система, система приточно-витяжної вентиляції, система кондиціонування, система холодопостачання, системи автоматики та контрольно-вимірювальних приладів, структуризованих кабельних мереж(включаючи модернізацію), та комплексне прибирання приміщень Встановлення та супроводження сітьового обладнання та програмного забезпечення Столярно-слюсарські роботи Підтримання зелених насаджень Інші супутні послуги.

Між позивачем та ТОВ «Супреммум»складено та підписано акти виконаних робіт за квітень 2011 №1, за травень 2011 №2, за червень 2011 №3, за липень 2011 №4, серпень 2011 №5, вересень 2011 №6, до договору від 25.05.2011 № 2505/1/11, оплату здійснено безготівковим способом, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, в деяких актах виконаних робіт та податкових накладних місцем виконання робіт окрім вул. Маршала вибалка, 8/10 значаться також вул. Ванди Василевської, 16 та вул. Ярославська, 57, тобто, адреси, не передбачені договором від 25.05.11.

Крім того, представником відповідача на підтвердження своєї позиції було надано акт від 07.03.2012 №122/22-10/37101957 щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «Супреммум», код ЄДРПОУ 37101957, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2010 по 31.12.2011.

Зазначеним актом 02.03.2012 при розгляді матеріалів кримінальної справи №50-6270 встановлено, що службові особи ПАТ КБ «Інтербанк»при взаємовідносинах з ТОВ «Супреммум», та інші підприємства, мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються діючими суб'єктами підприємницької діяльності як інструмент мінімізації податкових зобов'язань. При проведенні обшуку в приміщенні, знайдено та вилучено печатки ТОВ «Супреммум», та інших підприємств. Невстановлені слідством особи створили з метою прикриття незаконної діяльності у період з 2010-2012рр. та підробили документи ТОВ «Супреммум»та інших підприємств.

Як зазначив представник відповідача приводом та підставами до порушення кримінальної справи №№50-6270 стали: інформація Державної прикордонної служби України, висновки судово-почеркознавчої експертизи, статутні, реєстраційні та звітні документи, та інші матеріали кримінальної справи. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Супреммум»та інші підприємства, мають ознаки фіктивності, а саме кількість працюючих -одна особа, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), дозволів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності .

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартісті товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 64.3.5, 64.3.6 пункту 64.3 статті 54 цього Кодексу,- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 4.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку підприємства. Фінансова, податкова та статистична звітність, використовуючи грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. 4.1 ст.9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. 4.2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п.2.4., п.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, від 24.05.1995 N 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

У зв'язку з наведеним слід також зазначити, що відповідно до пп.16.1.2,16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зазначене свідчить про те, що первинні документи, а саме рахунки -фактури не відповідають вищенаведеним нормам законодавства, тобто не можуть бути первинними документами, оскільки у них відсутні необхідні реквізити, а саме: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Крім того суд зазначає, що в ході судового розгляду справи позивач не довів того, що виконання угоди мало місце: скільки осіб виконувало обслуговування приміщень, які види робіт було виконано при обслуговуванні, наявність відповідних дозволів та ліцензій, техніки та обладнання, доказів проведення інструктажу з технічної безпеки тощо. Позивачем зазначено, що роботи проводились вночі, тому можливість надати будь-які документи або інші докази виконання робіт, крім ти, що є в матеріалах справи, не вбачається за можливе.

Зазначене підтверджує доводи відповідача стосовно того, що правочини суперечить вимогам Цивільного кодексу України, та укладені без мети настання. Реальних наслідків.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.2 ст. 198, 198.6 ст. 198, п.201.1 та пп.201.6 ст.201 Податкового кодексу України., та в порушення п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст.. 228, ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 300576,00 грн.

Оскільки судом встановлено правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 №0001362220 , суд приходить до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук