Постанова № 25496862, 31.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 липня 2012 р. 2а- 4749/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

суддів -Горшкової О.О., Панова М.М.

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача -Шевцова О.М., відповідача -Зорій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові , в якому просить суд, з урахуванням уточнень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000130849 від 20.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 404772,12 грн. та застосування штрафу у розмірі 101193,00 грн.; № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 285967,33 грн. та застосування штрафу у розмірі 71492,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість. Правовідносини з ТОВ "Машпроборкомплект", Концерну "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" мали реальний характер та вважає висновки акту перевірки, щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу необґрунтованими.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. було замінено відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові в порядку правонаступництва на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, проти позову заперечував, з посиланням на матеріали перевірки та письмові заперечення, зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов, посилаючись на матеріали перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на підставі направлень від 22.03.2011 № 98, від 11.04.2011 року №129 було проведено документальну позапланову перевірку Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 971/49-019/14310299 від 11.04.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем пункту 200.3, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 407083,00 грн.; порушення абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України КП ХКБМ ім. О.О. Морозова занижено залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 декларації) у сумі 6821087,00 грн.; ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV зі змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України - підприємством неправомірно сформовано суму податкового кредиту січня 2011 року по контрагентах ТОВ "Машпроборкомплект", Концерну "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" на суму ПДВ 282497,50 грн. в зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за січень 2011 року на 282497,50грн.; порушення вимог п.198.2, 198.3, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту за січень 2011 року на 4719,83 грн.; порушення вимог п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання за січень 2011 року у сумі 1363,66 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 971/49-019/14310299 від 11.04.2011 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000130849 від 20.04.2011 року про зменшення за січень 2011 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 407083,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 101771,00 грн.; № 0000140849 від 20.04.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 288581,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 72145,00 грн.

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення - рішення № 0000130849 від 20.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 404772,12 грн. та застосування штрафу у розмірі 101193,00 грн.; № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 285967,33 грн. та застосування штрафу у розмірі 71492,00 грн.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань за січень 2011 року у сумі 1363,66 грн. по контрагенту ТОВ «Клінта» та порушення вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту у сумі 1250 грн. внаслідок включення двічі податкової накладної № 267 від 11.11.2010р. виписаної ТОВ фірма «Промснабсервіс» позивач не заперечує та в судовому засіданні визнав факт порушення позивачем зазначених норм закону при визначенні податкових зобов'язань.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000130849 від 20.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 404772,12 грн. та застосування штрафу у розмірі 101193,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 734/49-019/14310299 від 18.03.2011р.. висновки відповідача про завищення від'ємного значення за грудень 2010 року, внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за грудень 2010р. через визнання податковим органом угод позивача з ТОВ «Спецмашпроект» та ТОВ «Актуальні технології» такими що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, про що було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000070849 від 23.03.2011р. .

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-3153/11/2070 за позовом КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень було скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000070849 від 23.03.2011р. про зменшення від'ємного значення за грудень 2010 року у сумі 404772,12 грн.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС Уукраїни обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже таким чином суд приходить до висновку, про не обґрунтованість твердження відповідача про неправомірність декларування позивачем від'ємного значення за 2010 рік у сумі 404772,12 грн., яке було використано позивачем при декларуванні бюджетного відшкодування за січень 2011 року.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. 200.4 ст. 200 ПК України)

КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" надано до суду платіжні доручення № 1255 від 21.12.2010р., № 1241 від 20.12.2010р., № 1030 від 11.11.2010р., що підтверджують факт сплати податку на додану вартість фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах при декларуванні бюджетного відшкодування за січень 2011 року.

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів /послуг/ у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг/, то розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року з врахуванням наявності частки від'ємного значення за грудень 2010 року, фактично сплаченого у попередніх періодах постачальникам товарів, відповідає положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно задекларував бюджетне відшкодування у січні 2011 року у сумі 404772,12 грн. за рахунок використання наявного від'ємного значення за грудень 2010р. у сумі 404772,12 грн. та сплаченого у попередніх періодах податку.

За таких обставин суд вважає неправомірним застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у сумі 101193,00 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 285967,33 грн. та застосування штрафу у розмірі 71492,00 грн. суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для зменшення від'ємного значення у сумі 282497,51 грн. слугували відображені в акті перевірки висновки відповідача про визнанням нікчемними правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології".

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Позивач, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

З метою здійснення своєї господарської діяльності, позивачем в періоди, що перевірялись податковим органом, вчинено операції по придбанню товарів у підприємств за договором з ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології".

Згідно з матеріалами справи між позивачем, КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (як покупцем) та ТОВ "Актуальні технології" (як постачальником) було укладено договір поставки товару №1587И-ХКБМ від 28.07.2010 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця гідротрансформаторів 688-12-сб5-СБ (далі Продукції) за цінами та у кількості, зазначеній у Специфікації поставляємої продукції, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1). Згідно п. 3.1 Договору поставка продукції здійснюється на умовах: DDР (Інкотермс 2000) на склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,126. Загальна вартість продукції, що поставляється по даному Договору, становить 1920000,0 грн., у т. ч. ПДВ 20% 320000,0 грн. та є твердою і незмінною на весь період дії договору. (п. 4.1 Договору)

Додатковою угодою № 1 від 29.07.2010 до договору поставки від 28.07.2010 №1587И-ХКБМ сторонами подовжено термін дії договору до 31.12.2010 та обумовлено додатково поставити Продукцію (комплектуючі: тяга внутрішня, тяга колісна, бачок для гальмової рідини, датчики рівня гальмової рідини, кронштейни, манометр, клапан, упор буфера віддачі керуємих коліс и т. д.) на загальну суму 993176,0 грн., у т.ч. ПДВ - 165 529,33 грн. за цінами та у кількості, зазначеним у Специфікаціях постачаємої продукції (додатки №1-3) та у графіках постачання (додаток № 4, листи 1-2), що є невід'ємними частинами Договору, (строк поставки партіями по 15.11.210).

На виконання умов договору КП ХКБМ ім. О.О. Морозова у січні 2011 отримано комплектуючі на суму 712350,0 грн., в т.ч. ПДВ 118 725,0 грн., а саме балон для повітря-18 шт. на суму 32400,0грн., клапани у кількості 1 шт. на суму 1225,0 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 27.01.2011р., прибутковим ордером № 139 від 27.01.2011р. на суму 33625,0грн., податковою накладною від 27.01.2011р. № 5 на суму 40350,0 грн., у т.ч. ПДВ - 6 725,00 грн. та гідротрансформатор - 7 шт., що підтверджується прибутковим ордером № 98 від 12.01.2011р. на суму 561000,0грн., видатковою накладною № 1 від 12.01.2011р. на загальну суму 672000,0 грн., у т.ч. ПДВ -112000,0 грн., податковою накладною № 1 від 12.01.2011р. на суму 672000,0 грн. т.ч. ПДВ - 112000,0 грн. Розрахунки здійснені платіжними дорученнями № 1176 від 06.12.10р., № 113 від 28.01.11р. на суму 672000,0грн.

Між позивачем, КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (як покупцем) та Концерном "Бронетехніка України" (як постачальником) було укладено договір поставки товару від 22.06.2010 року №1565и-ХКБМ, згідно умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця заготовки для диска фрикціонного із сталі у номенклатурі, за цінами та у кількості, зазначені в Специфікації поставляємої продукції, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1).

Поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDР відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС» (у редакції 2000 року) на склад покупця, розташований за адресою: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Згідно п. 3.2 Договору Постачальник поставляє виготовлену Продукцію у 2010 році у повному обсязі. Допускається постачання окремими партіями. Загальна вартість Договору становить 2878560,0 грн., у т. ч. ПДВ 20% 479760,0 грн.

КП ХКБМ ім. О.О. Морозова (Покупець) на виконання умов Договору постачання продукції від 22.06.2010р. №1565и-ХКБМ з Концерном "Бронетехніка України", отримано згідно до видаткової накладної від 29.12.2010р. № РН-000143 на суму 529920,0грн., у т.ч. ПДВ - 88320,0грн. заготовки для диска фрикційного ф 324мм. у кількості 1600 шт. на суму 225600,0грн., заготовки для диска фрикційного ф 424 мм. у кількості 900 шт. на суму 216000,0грн., що також підтверджується прибутковим ордером № 8 від 04.01.2011р., податковою накладною від 29.12.2010р. № 149. Остаточний розрахунок здійснено платіжним дорученням від 05.01.2011 № 3 за постачання заготовок для диска фрикційного у сумі 264 960,0 грн., у т.ч. ПДВ -44160,0 грн.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (як покупцем) та ТОВ "Машприборкомплект" (як постачальником) було укладено договір поставки товару №1422и-ХКБМ від 13.03.2010 року згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця поглинувачі, електромагніт, термодатчики, кільця, манометри та інше. Поставлено комплектуючі у грудні 2010 року на суму 717675,0 грн., у т.ч ПДВ 119612,50 грн.

На виконання умов договору у грудні 2010 року отримано - вироби електромагніт ЄМ-10АМ - 41 шт. на суму 295200 грн., що підтверджується прибутковим ордером № 2542 від 27.12.2010р., видатковою накладною № РН-271201 від 27.12.2010р., податковою накладною від 27.12.2010 № 271201 на суму 295200,0 грн., у т.ч. ПДВ - 49 200,0грн. та вироби ВКУ-1 - 10 шт. на суму 267500,00 грн., вироби РТС-27-ЗМ - 55 шт. суму 84562,50грн., що підтверджується прибутковим ордером №2503 від 22.12.2010р., видатковою накладною № РН-221201 від 22.12.2010р. на загальну суму 422475,00 грн., у т.ч. ПДВ - 70712,50 грн., податковою накладною від 24.12.2010р. № 241201 на суму 422475,0 грн., у т.ч. ПДВ - 70412,50 грн. Розрахунки здійснені платіжними дорученнями № 58 від 17.01.2011р., №1275 від 24.12.2010р.

Судом встановлено, що постачальники товару ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" на момент здійснення господарської операції були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходяться на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

До набрання чинності Податковим кодексом України тотожні приписи Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість були передбачені пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу, дані податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, податкових накладних.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у позивача щодо отримання ним від контрагентів сплачених товарів. Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є єдиними документами, підтверджуючими реальність здійснення поставки, та їх відсутність не є безумовним доказом безтоварності чи нікчемності господарських зобов'язань, що мали місце між позивачем та його контрагентами.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки №1587И-ХКБМ від 28.07.2010 року; 22.06.2010 року №1565и-ХКБМ; №1422и-ХКБМ від 13.03.2010 року; специфікаціями до договорів, видатковими та податковими накладними; платіжними дорученнями про перерахування коштів; актами прийому - передачі продукції.

Факт оприбуткування позивачем товару отриманого від контрагентів та його подальший рух підтверджується прибутковими ордерами; картками складського обліку, накладними на переміщення товару, що містяться в матеріалах справи.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами підтверджується документально.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Судом встановлено, що на даний час жодний із договорів, що укладались між КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" та ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України", ТОВ "Актуальні технології" не визнаний судом не дійсним.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті, не надав доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у зазначених контрагентів.

Суд зазначає, що правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать. Від імені ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" договори підписані повноважними особами. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ТОВ "Машприборкомплект", Концерн "Бронетехніка України" та ТОВ "Актуальні технології" підтверджується, що зазначені юридичні особи є зареєстрованими, статус відомостей підтверджено.

Таким чином безспірним доказом нікчемності господарських зобов'язань не може бути посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність інформації щодо контрагента за цими зобов'язаннями у зв'язку з його відсутністю за місцем юридичної адреси (ТОВ «Машприборкомплект»), оскільки перевірка фінансово-господарської діяльності цього підприємства контролюючим органом не відбулась, а податкову звітність це підприємство до податкового органу за місцем реєстрації подає. Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про наявність виявлених порушень по ланцюгу постачання товару, з огляду на те, що платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит за зазначеними операціями, висновок відповідача про завищення від'ємного значення в сумі 282497,51 грн. та застосування штрафу на визначену суму не ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах чинного законодавства.

Щодо завищення від'ємного значення на суму 3469,83 грн. внаслідок неправомірного формування податкового кредиту по операціям з надання комісійних послуг за договором комісії № РОЕ-30.1-22-D/К-08/1211-ХКМБ від 15.04.2008р., суд зазначає наступне.

Між ДП ДК «Укрспецекспорт Державним зовнішньоторговельним та інвестиційним підприємством «Промоборонекспорт» м. Київ - Комісіонером та КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" - Комітент укладено договір комісії № РОЕ-30.1-22-D/К-08/1211-ХКМБ від 15.04.2008р.

Згідно умов договору Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату, від свого імені та за рахунок комітента вчинити правочин з третьою особою - нерезидентом (покупцем) з експортної поставки (продажу) йому повного комплекту документації і виконання робіт та надання силами консультантів та інженерів комітента послуг визначених специфікації надання послуг (додаток № 2 до договору) з технічної підтримки та навчання за межами митної території України на території покупця та на території кінцевого користувача - нерезидента послуги, які будуть спожиті покупцем і кінцевим користувачем - нерезидентом за межами митної території України на території країн кожного з них.

На виконання умов договору на адресу комітента надано попередній звіт комісіонера від 17.12.2010р. згідно якого зазначено, що Комісіонер у грудні 2010р. отримав від іноземного замовника валютні кошти у розмірі 43160 дол. США за навчання 2 та 3 етапами силами консультантів та інженерів Комітента на території покупця, кінцевого користувача - нерезидента. У зв'язку з утриманням комісіонером комісійної винагороди за цим договором комісіонером було виписано податкову накладну № 168 від 09.12.2010р., № 172 від 17.12.2010р., які включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011р.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо виписування податкової накладної за правилом першої події виникли у грудні 2010р. до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.п. «д» п. 6.5 цього Закону місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті.

В судовому засіданні представником позивача підтверджено, що місце надання послуг за договором комісії про навчання силами консультантів та інженерів комітента знаходиться за межами митної території України.

Оскільки згідно умов договору комісії комісіонер діє в інтересах комітента, отримувачем послуг є покупець, що не знаходиться на митній території України та місце поставки послуг знаходиться за межами митної території України, з огляду на приписи зазначених норм Закону суд приходить до висновку, що така операція не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, отже позивач не мав правових підстав для формування податкового кредиту в сумі 3469,83 грн. за отриманими податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі п. п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25 % від суми завищення від'ємного значення внаслідок зазначеного порушення.

Щодо розміру застосованої штрафної (фінансової) санкції суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

За завищення від'ємного значення встановлена відповідальність п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків від неправомірно визначеної суми.

Порушення податкового законодавства з боку позивача в частині завищення від'ємного значення за січень 2011 року сталося в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Цим пунктом чітко визначено "за період", тобто передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо.

Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був застосувати до позивача штрафну санкцію за завищення від'ємного значення у визначеній сумі в розмірі 1,00 грн.

Отже за таких обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення від'ємного значення у сумі 3469,83 грн. та застосування штрафної (Фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн. прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби № 0000130849 від 20.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 404772,12 грн. та застосування штрафу у розмірі 101193,00 грн. та № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 282497,51 грн. та застосування штрафу у розмірі 71491,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000130849 від 20.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 404772,12 грн. та застосування штрафу у розмірі 101193,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000140849 від 20.04.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 282497,51 грн. та застосування штрафу у розмірі 71491,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Волошин Д.А.

Судді Горшкова О.О.

Панов М.М.