Ухвала суду № 25495407, 25.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 р.Справа № 1512/7744/2012

Категорія:3.7.1Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про оскарження дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання дії відповідача з вивчення і оформлення обставин ДТП неповними, упередженими і такими, що не в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства України та не дозволяють встановити об'єктивну істину у справі про адміністративне правопорушення і об'єктивно визначити винну особу; зобов'язання відповідача скасувати його рішення, а саме, скасувати протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача по ст. 124 КУпАП з огляду на необґрунтованість, безпідставність звинувачень у вчиненні ДТП, об'єктивну недоведеність його вини у вчиненні ДТП і зважаючи на відсутність прямих доказів його вини у скоєнні адміністративного правопорушення; визнання дії відповідача щодо тимчасового вилучення посвідчення водія у позивача незаконним з огляду на об'єктивну недоведеність його вини у вчиненні ДТП і зважаючи на відсутність прямих доказів його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, за яке відповідно до ст. 265-1 КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами; зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме повернути посвідчення водія позивачу у строк, обумовлений судом; установлення розумного строку для повернення позивачу вилученого посвідчення водія і передбачення у постанові за наслідками судового розгляду адміністративного позову пряме закріплення цього строку; передбачення у постанові за наслідками судового розгляду адміністративного позову закріплення строків і порядку виконання судового рішення та на відповідних суб'єктів владних повноважень покласти обов'язки щодо забезпечення виконання рішення в порядку ч. 1 ст. 257 КАС України; зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення, а також встановити оптимальний строк, на розсуд суду, необхідний для подання такого звіту в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 267 КАС України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2012 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування рішення відповідача, оскарження його дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, у зв'язку з чим просить задовольнити апеляційну скаргу повністю і ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, адміністративний позов направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції відмовив позивачу у відкритті провадження у справі, так як зазначений спір не підлягає розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Суд першої інстанції виходив з того, що протокол по справі про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а є лише одним з доказів, на підставі яких по справі виноситься рішення у вигляді постанови, у зв'язку з чим протокол,окремо, не може бути оскаржено за вимогами КАС України.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитися не може з таких підстав.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п. 2 мотивувальної частини від 25.11.1997 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2.).

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справи за зверненням громадян ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України від 25 грудня 1997 року).

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд першої інстанції наведені вимоги не виконав, а саме не роз'яснив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, при цьому, у колегії суддів викликає сумнів, що вказана справа взагалі відноситься до юрисдикції іншого суду.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про оскарження дій відповідача, зобов'язання вчинити певні дії.

За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Отже, зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п. 2 ч. 2 ст. 162, п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 199; п.4 ч.1 ст. 204; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2012 року -скасувати.

Постановити нову ухвалу з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її постановлення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян